Книжка з доданим у дужках написом «Супермаркет Самотності» геть недавно вилізла у світ. Книжка має за авторку епатажну Ірену Карпу. Книжку за одне її ім’я може дуже швидко пошторити цензура, котрої в нас типу «немає».
Що там усередині? Записи, майже репортажні... Листи — свої й до себе, переважно електронні, розгорнуті й згорнуті... Есемеси... Жмуток усякого поп-мотлоху. писаного паралельно з романом для якихось інших потреб (фінансових?)... Журнальні дописи, анекдоти, каламбури, приколи (пардон, пришпили), лав сторіз. симпл сторіз. просто сторіз, смішні і не зовсім історії, недоісторії. випадково надибані у себе на гард-диску. а також сновидіння. Фільми, кліпи, цитати, натирені в Інтернеті з понтом довідкові статті, віршики, казочки. Ребра, цицьки, дупа, ручки-ніжки і всяка тому подібна інтертекстуальність...
От вам, до речі, ще один варіант роману-житла.