Грітьє сказала, що добре розуміє кожного, хто не хоче переживати таку деградацію.

Не знати, де ти є, навіть у власному будинку.

Більше не розуміти друкованих слів.

Не впізнавати коханих.

Понеділок, 26 серпня

Анью змушують достроково вийти на пенсію. Я щойно говорив з нею телефоном. Вона ледь не плаче від розчарування та злості. Це була коротка розмова, бо вона не могла говорити вільно. Боюся, що Анья викрила себе перед Стельваген як шпигунка. Мені було її дуже жаль, а ще я почувався винним. Частково вона ризикувала через мене.

У середу ми разом обідаємо, тоді знатиму більше.

Це наклало похмурий відбиток на мій радісний настрій, адже я з нетерпінням чекав поїздки, яку для нас організовувала Грітьє. Ми зібралися внизу о другій годині.

Гадаю, буде краще, якщо я до завтра не розмовлятиму Еф’є.

Померла Єтті Парл^[70]. Сумніваюся, що її оплакуватимуть десь за межами нідерландських будинків для людей похилого віку. За чаєм було чимало ностальгійних поринань у спогади про Радіо Орандж та нашу улюблену співочу пташку воєнних часів.

«О, так, то були дні», — зітхала пані де Ріддер, яка, схоже, на мить забула, що інші, євреї, наприклад, могли мати з цього приводу іншу думку.

«Ти про ті дні, коли тут також бачила чимало СС? — в’їдливо запитав Еферт.

Що ж, гаразд, але якщо не зважати на тих німців, то були гарні дні, наполягала вона.

У будинках для людей похилого віку часто панує відчуття, що раніше все було кращим, і цього відчуття важко позбутися. Це щось на кшталт прохолодного комфорту для старих людей, які усвідомили себе полишеними на узбіччі життя.

Планую причепуритися й відполірувати і черевики, і зуби.

Вівторок, 27 серпня

Дивно, що старі люди ніколи чи майже ніколи не роблять звичних речей, як-от не ходять на перегляд фільму. Ми провели опитування і знайшли аж вісьмох учасників клубу, які вже років сто не переступали поріг кінотеатру. А це, зрештою, просте та доступне задоволення.

Грітьє обрала нам для перегляду фільм 3D, що було для нас чимось новим. Насправді «Тачки» — мультик, але у форматі 3D більше нічого нам не пропонували. Отак ми й сиділи, восьмеро пенсіонерів поважного віку, одягнені в спеціальні окуляри, в оточенні десь сорока дітей.

Уперше дивитися 3D досить цікаво. Ми все пригиналися й панікували, особливо впродовж перших п’ятнадцяти хвилин, коли автівки з екрана прямували простісінько на нас. Звук також був тривимірним, а ще навколо гучно хрускотів попкорн. Проте це не зіпсувало нам веселощів.

Фільм починався лише о четвертій, тож перед цим ми були на ретельно продуманому чаюванні. І не важливо, що додому ми дісталися якраз на десерт. Кухар приніс його особисто. Це його проблема, а не наша.

Грітьє засипали компліментами та подяками. Було зворушливо бачити, як вона зашарілася, мовби маленьке дівчатко.

Я непокоївся про Анью. Намагався додзвонитися до неї, проте так і не зміг.

Завтра вдень виїду скутером на прогулянку. Погода — чудова. Планую заїхати до майстерні сина Хогдалена, який обіцяв удосконалити мого коня. Я збирався піти минулого тижня, та Хогдален-молодший був надто зайнятий. Сказав, що може все зробити, якщо я зачекаю.

Середа, 28 серпня

Все ще навіть гірше, ніж я думав. Анья підозрює, що якийсь час за нею стежили. Вона майже впевнена, що її стіл обшукали, і вважає, що стос копій протоколів правління, звітів та меморандумів, які вона тримала у шухляді, і став причиною її звільнення. Звісно ж, мати ці документи в себе не є незаконним, але це могло кинути тінь підозри на неї, під якою вона й так була.

Стельваген стверджувала, що достроковий вихід Аньї на пенсію — це нагорода за багато років відданої служби.

Її контракт закінчується наприкінці жовтня. Оскільки вона ще має двадцять днів відпустки, то може припинити приходити з першого жовтня. Хіба до того часу можливо випотрошити її стіл? Анья дуже засмучена і мені майже нічим її втішити. Я почуваюся таким винним за те, що зробив з неї шпигунку.

Наша директора й досі чемно киває мені, коли наші шляхи перетинаються в коридорі.

Тепер мій скутер їздить із максимальною швидкістю — приблизно 25 км/год. Велосипедисти та навіть деякі мотоциклісти дуже дивуються, коли бачать, як я спокійно проїжджаю простісінько повз них. Мушу сказати, що тепер мені трохи небезпечно бути на дорозі. І треба таки одягнути захисного шолома. Так мене неможливо буде впізнати, якщо натраплю на радар. Ні, це я так жартую, нехай вітер просто куйовдить останні чотири волосини на моєму черепі.

Четвер, 29 серпня

«ЗБАНКРУТІЛИХ ПЕНСІОНЕРІВ ДО В’ЯЗНИЦІ». Ото був би гарний заголовок!

В’язниця у містечку Бреда стоїть порожнем, і якийсь заповзятливий підрядник загорівся ідеєю перетворити її на дешевий притулок для старих. Якщо вірити газеті, то, як він вважає, частково переобладнаної камери площею 11 квадратних метрів вистачить для двох стариганів. Виходить менше ніж 2 х 3 м на людину.

Мабуть, на думку Уборга старі все одно навряд чи рухаються більше, та й речей їм теж багато не потрібно.

А від’їзні французькі двері, певно, теж не включено. Маленькі віконечка мають бути ефективними для вентиляції.

Найдешевша кімната коштуватиме 870 євро. Я подумав, що то малося на увазі за рік, але ні, це — місячна рента. Їжа не входить в оплату, але ви можете отримати щось на кшталт «основного пакету догляду».

Ні, це не жарт.

Це те, як деякі люди в цій заможній країні прагнуть обдурити старих: в’язнична камера, покрита свіжою фарбою. Нас запевнили, що це не стосується тих, хто вже живе у будинках для людей похилого віку, як ото ми. Це для «нових» пенсіонерів, які, навпаки, просто страждають від самотності чи вимушені спати під мостом.

Учора я обідав з Аньєю.

«Кепська з мене шпигунка», — зітхнула вона.

Я купив їй великий букет квітів, щоби втішити, бо не зміг придумати нічого оригінальнішого.

Але вона мусила визнати, що також відчуває полегшення від втечі з прохолодної атмосфери на роботі. Ми випили за її новонабуту свободу.

П’ятниця, 30 серпня

Наш юридичний радник все ще на стежці війни. Я говорив з ним сьогодні вранці. Віктор, такий же войовничий та оптимістичний, як завжди, мусив, однак, визнати, що в нас виникла маленька затримка із листом від апеляційної ради, що стосувався нашої погоні за документами. У листі зазначалося, що наш випадок розглянуть у середині чи наприкінці січня 2014 року, тобто аж через п’ять місяців. Під час вибору часу брали до уваги поважний вік прохачів.

Віктор все ще намагався знайти якийсь спосіб усе пришвидшити.

«Моя вам найкраща порада — дожити до того часу», — такими були його прощальні слова.

Недільного ранку я перетнув на моторному скутері річку Ей. Здійснивши чимало подорожей, досліджуючи кожний куточок та щілину північного Амстердама, я подумав, що саме час рухатися далі й скористатися переправою. Я з нетерпінням чекав, коли побачу туристичний центр Амстердама у такий рідкісний час спокою і тиші: недільний ранок о дев’ятій годині. Канали практично створені для відшліфовування навичок їзди: вгору одним, униз іншим.

Еферт подумує й собі розжитися мобільним скутером. Воно й не дивно, адже у нього виникли труднощі з пересуванням на інвалідному візку. Учора, тримаючи на колінах Мо, він заледве котився. Бідолашний пес тепер просто не може гуляти через інфіковану подушечку на одній із лап. Крім того, на шию Мо причепили одну з тих абажурних штук, що не дає псові розлизувати рану. Два чоботи пара.

Субота, 31 серпня

Поданий до Парламенту законопроект, в якому пропонувалося, що громадяни повинні мати право на чисті підгузки, відхилили. І це саме тепер, коли я змушений носити їх! Ну що за країна імбецилів, де треба прийняти закон, щоби переконатися, що старі люди не сидітимуть весь день у своїх же екскрементах? У цьому законопроекті не були чітко прописані причини. Урядова рада, виконавчий орган, який видав юридичні рекомендації, заявив, що цей закон вже зареєстрований. От тільки не можу вам сказати, до якого закону має звертатися недоумкуватий стариган, щоб йому зайвий раз змінили підгузок. Сподіваюся, що спокійно лежатиму в могилі ще задовго до того, як зрозумію, що мушу обходитися одним підгузком на день.