«Стільки років виявились марними. Я нікчема, який намагався все життя знайти щось грандіозне, а виявилось що нічого у світі так і не привабило мене більше чим…» Наступні строки були закреслені. Чорний шрифт, яскраво виділявся на фоні сторінок. Час не був владний над цими словами.
Я перегорнула далі, закляття, ритуали, це все не те. Я шукала щось інше. Розумію, нарешті прокинулась моя магічна інтуїція. Через сторінок 10 натрапляю на запис.
«Життя виявилось марно прожитим. Магія не забезпечує тебе нічим. По суті в наш час не має значення ким ти народився простою людиною чи відьмаком? Магічне обмеження повинно зрівняти нас у правах зі звичайними людьми. Не розумію, що за нісенітниця. Народитись відьмаком найбільший скарб, який могла подарувати матінка природа. Магія відкриває перед тобою нескінчені можливості. Чому ми повинні бути рівними з тими, хто має нас боятись. Люди давно забули про давні закони. Відьмаки завжди правили слабшими. Страх ось один із засобів тримати юрбу під контролем. Тільки дурні вирішують пристати на рівність у правах. Мабуть обмеження вигадали світлі відьмаки, вони завжди були недалекими…»
Запис знову обірвався. Перегортаю сторінку, невеличкий куточок заповнений словами.
«Влада завжди полонила мене. Я навіть не відчуваю чіткої різниці між владою та магією. Вони доповнюють одна одну. Обидві п’янкі змушують почуватись важливим».
«По суті я відкидаю будь-які правила, шукаючи нових способів запровадити старий порядок. Роки досліджень трав, зілля варіння, створення нових ритуалів дали свої плоди. Мене бояться в світі темної магії. Та все ж це не те, що я шукаю. Я один чекати допомоги не має від кого, більшість темних відьмаків покинуть мене за найменшої небезпеки. Світлі за жодних обставин не приєднаються. Їх здолати важче, ніж відьмаків мого напрямку. Щось в їхній магії незрозуміле. Так, вони слабаки та бовдури, але є ще щось…»
Майже істерично починаю гортати сторінки в пошуках продовження. Усвідомлюю, що слова мого діда стануть ключем до розгадки всього цього непорозуміння, яким стало моє життя за останній рік. Аманда схрестила руки, сильно, пригадуючи щось зрозуміле тільки їй, мама також очікувала коли я завершу прочитання книги.
«Довелось тікати з міста. Подумаєш сутичка зі світлими відьмаками закінчилась трагічно, загинула кілька тих недоумків. Відразу підняли паніку, мене визнали ворогом. За моєю персоною відправились у своєрідне полювання на вбивцю. Спочатку нехай спіймають. Я знаю багато способів затаїтись…»
Шок відразу пробіг моїм тілом. Усвідомлення того, що мій дід вбив безневинних людей тяжко відлунювало усередині. Я читаю щоденник якогось монстра. Хоча розумію, що забуваю на скільки темна магія відрізняється від світлої.
«Світлу магію здолати важче, ніж я думав. Перед усім необхідно вивчити матерію з якою маєш справу. Розгадати особливість цього напрямку стало моєю ідеєю фікс. Численні дослідження виявились безрезультатними. Одного разу зустріч зі старим відьмаком у пабі змінила все. П’яничка виявився світлим відьмаком. Цей бовдур не відмовився говорити зі мною, навіть знаючи хто я такий — темний відьмак. Йому було необхідно, дуже необхідно випити. Річниця втрати песика, виверження вулкана, економічна криза, падіння літака причин вистачає. Алкоголь розтікся тілом старого так швидко, що його мова перетворилась на набір слів. Нечітка позбавлена будь-якої логіки. Я теж дурень, навіщо замовив стільки випивки, боявся що він дізнається про мої злочини або боявся, що не розв’яжу цьому відьмаку язика? Серед нечіткого лементу, не було чутно жодних нормальних слів. Моя голова почала розколюватись, коли він перейшов на латинську. Старий мабуть вирішив познущатись, кожне слово було змінено до невпізнанності, з втратою будь-якого сенсу. Потім довелось доставити свого товариша додому, така дивна будівля. Надто вже охайна як на людину, що страждає алкозалежністю.
— Подякуй за хороший вечір. — Саме так він сказав? Мені хотілось крикнути: хороший, та ти божевільний. Я стримався, за що отримав нагороду слова, які дали зрозуміти багато чого. — Доброта тільки доброта, — прошепотів він. Я нахилився розпитати його та він вже відключився…»
Я стрималась, щоб не вилаятись. Осудження ніколи не було моїм пріоритетом. Але ця особистість зі сторінок не краща за Клер. Навіть гірша. Повільно гортаючи далі, я сумнівалась чи варто знати правду. Невідомо, що приховують в собі наступні записи.
— Сміливіше, — Аманда помітила мою розгубленість. Що ж не буду зайвий раз дратувати сестру. Врешті-решт я сама наполягала, хотіла одного скоріше дізнатись правду. Тому необхідно прийняти значення написаного хай би там що.
«Реалізувати план по досягненню влади, виявилось не так просто. Хто міг сказати мені, що я закохаюсь, у звичайну дівчину. Вона не відьма, працює офіціанткою у кафе. Кожен вечір я проходжу повз в намаганні побачити Елеонор. Знаю, що поводжусь нелогічно. Дівчина полонила мене своєю вродою. Білявка, з величезним зеленими очима, тонким станом, мелодичним голосом. Мабуть, в коханні є своя особлива магія про яку ми не знаємо…Це ж потрібно було закохатись з першого погляду, ще й так до нестями на все життя».
Бабуся вплинула на життя діда. Продовження містить опис його залицянь, далі написано про народження мами. Інформація, яка не містить особливого значення в плані пошуку. Сторінки присвячені Елеонор їх тут дуже багато. Бабуся була неймовірною жінкою, якщо зуміла так вплинути на людину, принаймні тимчасово. Найбільше мене зворушило розшифрування ініціалів М.С.Е — моє серце Елеонор.
Наступний лист, який був згорнутий та приклеєний до сторінки. Доторкнувшись до паперу, відразу тримаю в руках невеличкий аркуш. Чорнила на ньому проявляються тільки від дотику темної магії. Не просто будь-якого темного відьмака, а кровно пов’язаного з адресатом листа.
«Моя люба Даян тобі сьогодні виповнюється вісімнадцять років. Ти стала гарною, розумною, доброю дочкою. Я не мріяв мати родину та ось маю. Вдячний Елеонор, що вона дала мені шанс розпочати все заново, твоя мама надто критично поставилась, дізнавшись хто я насправді. Темна магія завжди лякала її. Але твоє народження змінило нашу новостворену родину. Пам’ятаю коли вперше побачив тебе, маленький янгол на руках в іншого янгола. Я був щасливий маючи таку чудову дружину та дочку. Щастя не може тривати вічно, саме тому сідаю за написання цього листа. Сподіваюсь цей лист ніколи не потрапить до тебе в руки. Якщо так я сам винен, був не надто сильним. Не зміг прожити, постійно переховуючись. Мене знайшли світлі відьмаки, що прагнуть помсти. Повір є за що мститись. Я вчинив не досить гідно та темна магія не терпить компромісів. Світла інша навпаки має безліч альтеративних варіантів. Тобі ще доведеться з нею зіштовхнутись, якщо ти звичайно вибереш мій шлях. Я довго шукав джерело сили, що допомогло б повернути відьмакам колишню могутність перевернути світ та встановити власні закони. Прості люди мають жити під нашою владою. Ми ніколи не були рівними з ними. Знаю мої слова можуть налякати тебе, тобі вирішувати як вчинити.
Наша слабість в тому, що ми не можемо володіти світлою магією. Повір це також сильний напрямок магії. Тож я довго думав і вирішив перехитрити природу. ЇЇ логічний закон, ніби ніхто не може володіти одночасно обома напрямками магії. Одночасно звичайно ні, але чому б не містити у собі обидва напрямки?
Звучить надто просто. Зробити важче, ніж я думав. Ти маєш знайти собі сильного чоловіка, сильного в магічному плані. Його напрямок має бути протилежним твоєму — світлим. Тоді ти матимеш шанс народити дитину, яка володіє надзвичайно потужною магією і може використовувати обидва напрямки. Якщо тобі дійсно вдасться це зробити, то ти матимеш надзвичайно сильних нащадків. Наш рід поверне колишню славу та впливовість.
Звичайно твої діти зобов’язані продовжити розпочату справу. Для цього їх «другі половинки» мають бути сильними темними відьмаками. Твої онуки мають побратись зі світлими відьмаками. Таке чергування магії забезпечить народження особливих дітей. В світі їм не знайдеться рівних. Уявляю на що вони будуть здатні, адже вони порушують своїм існуванням будь-які магічні закони.
Ми на порозі грандіозних подій, які здатні змінити світ. Дякую тобі з мамою, за те що змінили мій. Я завжди недооцінював значення родини, не повтори моєї помилки. Будь обережною у власних рішеннях. Пам’ятай компроміс містить у собі неприємне слово але, тому ти достовірно не зможеш спрогнозувати подальший план дій. Довірся почуттям вони найкращий вказівник.
З любов’ю тато».