У третьому заїзді четверо коней впало каменем на місці. — У них перерізали зацікавлені особи сухі жили на ногах кишеньковими ножами. До старту першим прийшов йоркшир «Адюльтер», що змагався сам з собою.

Натовп розтрощив гіподром, забив 13 жокеїв, одного директора й двох букмекерів, які не встигли зникнути заздалегідь. Я при цьому був поміркований.

3 червня. З'їздив крафтомнібусом у Штеґліц. Сьогодні тут відбулися на трекові в 500 метрів фантастичні перегони на вдосконалених «м'ясорубках».

Власне, перегони відбуваються не між окремими рекордсменами, а між фірмами, які продукують ці «м'ясорубки» для Німеччини. — Кожен полигач у перегонах має «м'ясорубку», відмінної від інших системи та фірми, й дістає від останньої категоричну директиву довести свою камнедробарку, систему, фірму, що спродукувала цю пекельну машину та її, — фірми, — дивіденди до повного переможного кінця, чи то пак, — фінішу, —хоч би це пахло другим Верденом або Каповським путчем. Маючи при собі подібні завдання, — кожний з рекордсменів, що бере участь у перегонах, — вживає гасла Дона-Ініґо Льопеца де-Рекальдо Лойоли, а саме: — «Здобуваючи райхсмарки, — не гребуй засобами!»

Я сів на місцях для банківських клерків, вертгаймівських дівчат та аматорів «Форвертса». Поруч мене двоє божевільних небезпечного для мене вигляду. А втім, — за ненормальність їхнього душевного стану не ручуся. Розмова, що вони її провадять, є типовий зразок для надзвичайно таємничих масонських фраз, які перед тим, як залетіти до вуст відвідувачів вельодрому, — мабуть пройшли всі перипетії згущення своєї істотности в словесному сепараторі ґетевських відьом на Брокені.

— ... А я вам повторюю, що в нумера четвертого шатуни сім!

— Ґут! — Його фірма дурна, як бундесрат, бо в нього короткі ноги. — Він пропаде у фінішному спурті! — На шатунах сім він не обгонить і тірольське теля! — Йому потрібні шатуни п'ять з половиною! Взагалі я не ставлю на нумер четвертий і нещасних п'яти пфенігів! Ха!

— Дозвольте, — звідки ви взяли короткі ноги?

— Ха! Він стоїть поруч з Фріцем Брамберґом і в нього колінця ледве доходять колін останнього!

— Пас! — Викиньте з голови свій гопфен! — Нумер четвертий стоїть на першій стьожці, а Брамберґ на другій! — Ви не взяли до уваги нахилу треку й говорите про короткі ноги!

— Гм... так!.. Але однаково нумер четвертий пропаде, завдячуючи своїм однотрубкам! — Він заколеться з ними в напівфіналі, коли піде на колесі у Фріца Брамберґа. Це ж його давня звичка йти за найсильнішим конкурентом, в надії, що той винесе його на останню фінішну рівну! Ха!

— При чому тут заколювання й саме на колесі в Брамберґа? — Ви хочете сказати, що четвертий нумер дасть заперти себе в коробочку?!

— Можливо! — Коробочка трапиться тому, що Фріц Брамберґ у змові з нумером третім! — Обидві фірми ввійшли в контакт проти машини четвертого. Вони й замордують його коробочкою, навіть на той неможливий випадок, коли він не заколеться! Але моя мова саме йшла про заколювання, як про таке! — Невже ви думаєте, що при невдачі з коробочкою, — у Фріца Брамберґа знову не вистачить циндри в кишені світера?! — Ха!

— Це буде найжахливіший кросинґ! — Брамберґа буде за таку річ дискваліфіковано на ввесь час перегонів!

— Єрунда! — Суддя наперед одержує солідний куш! Ха!

— Не вірю! Коли це трапиться, — я розгромлю ввесь вельодром!.. До речі, — погляньте!

Клерк, якому я дав наймення «Ха», та його партнер, що їхню розмову свіжа людина вважала б за розмову двох божевільних, припинили свої таємничі суперечки, бо відбувся старт першого заїзду.

Я негайно поставив 20 марок і під кінець змагань ввійшов у курс усіх коробочок, заколювань, спуртів, сидінь на колесі, серій, напівфіналів, фіналів, ґітів та інших головокрутних термінів, що вживаються на вельодромах.

Мої 20 марок безнадійно загинули: — в останній мент, перед фіналом, — фірма шостого нумера запропонувала Брамберґові за провал рекорду сто тисяч марок, пачку акцій і членство в правлінні фірми.

Шостий нумер через цей — своєчасно зроблений — ґешефтик прийшов перший до фінішу.

Четвертий заколов на циндрі свої тендітні шини — однотрубки, під час відсиджування на колесі у Фріца Брамберґа.

Третій просто вибухнув у повітря. — Конкурентка-фірма поклала йому під сідло нітрогліцеринову капсулю.

Другий попав у коробочку, що створили шостий і п'ятий нумери посеред фіналу.

Сьомий загубив заздалегідь тукліпси, що хтось попсував, і почав ковзати по чистих стальних педалях, не маючи сталої підпори для підошов.

Решта сумісників у перегонах була звалена в загальну кучугуру восьмим нумером. — Він мав з невідомої примхи вільний хід у своєму велі й на початку фіналу, коли в ногах сталася спазма сухих жил, на нього наскочив одинадцятий, що йшов за ним по стьожці.

Одинадцятий упав навпоперек треку й збив усіх, що йшли позад нього.

Коефіцієнт: — зламано одну руку, три ноги, чотирнадцять з половиною пальців та вибито, як корок, одно ребро, не рахуючи того, що в переможця стався струс мозку від овацій.

Так закінчилися перегони на спринтерах.

Почалися змагання на стайерських велях за лідерами мотоциклістами.

Тактика лідерських перегонів була нескладна в порівнянні зі спринтерськими. Вельо-теорія говорить, що лідер відповідає за заїзд головою, а стайєр ногами.

Все так і відбулося. — На першому ж віражі в лідерів відлетіли голови, а в стайєрів ноги. — Суддя визнав це за взаємний кросинґ і дискваліфікував героїв заїзду.

Їм не свербіло від цього вирішення.

Другий заїзд.

Перший прийшов стайєр Адольф Спаш. Прийти не першим він не міг. — Лідер стайєра Людвіґа Клянка зробив перед фінішем розрив, а коли Клянк знову сів на ролика — було запізно. — Натовп ревів і питав, скільки заплачено райхсмарок лідерові Клянка за перемогу Спаша.

Третій заїзд.

У мотор першого лідера насипано наждаку.

Другий разом зі своїм стайєром помер на руках у публіки. — Він надто високо заїхав на віражі, а потім сіпнув руля праворуч і мотицикл засипався...

Я покинув вельодром... У мене ж ніколи не вистачало сміливости показувати в натовпі берлінських спортсменів, що я не далекий до греця. Це б не справило на них жадного вражіння, вони щодня бачать набагато цікавіші речі, що трапляються з людьми за їхньою безпосередньо участю.

Те, що я спостерігав у Штеґліці, — з катастрофічною регулярністю відбувається й у Трептові та Зехлендорфі. Але все це лише квіточки берлінського вельоспорту. — Там, де мова йде про професійний спорт, завжди не вистачає потрібної експресії й захоплення справою від душі, як це буває з аматорами. Отже центр ваги берлінського, та й взагалі німецького вельоспорту, — як і всякого іншого, лежить на аматорах, на різних приватних вельо-клюбах, — доброго, середнього й поганого тону. Тут ростуть усі ягідки.

Кривий нюренберзький годинникар Фафлер перекинувся б у труні, коли б побачив, який вжиток зроблять німецькі студенти з першого німецького веля, що винайшов він у XVII віці, такого жалюгідного в порівнянні з сучасними м'ясорубками.

Коли їздять німецькі студіозуси, зі швидкістю шести-семимильних чобіт на одну лиху годину, — в їхні спринтери між шпиці, замість випадкових віхтів, — попадають діти, березневі коти, закохані парочки, горобці й цілі пікніки в повному складі, не рахуючи дрібних комах.

Мене спіткало щастя підслухати розмову двох мурашів на лісній дорозі біля дорф-Теґеля:

— Ну й от, — знову проїхав Великий Гумовий Переворот. — Хо повідомляв Малу Раду, що один з них роздушив ранком перший корпус нашої армії під час походу на Живого Хруща, який впав з дерева на спину й так залишився лежати за Товстим Жолудем. Уну-Му, есквайр, повернувся живий, але в нього вибито 243 фасетки з правого ока й вирвано помацки.

— Це просто напасть на нас? — Вчора Великий Гумовий Переворот розтер на Камені череду тлі і тепер друга секція нашого комашинника залишається на третій квартал Першого Тижня без молока.