Поиск
При нервовій збудженості беруть 1 столову ложку суміші трави бобівника, листків м'яти, кореня валеріани і кореня дягелю лікарського у співвідношенні 2:3:2,5:2,5 на 1 склянку окропу і настоюють 20 хвилин. П'ють по півсклянки двічі на день.
Для стимуляції дії травних залоз і при слизовому катарі шлунка і кишок 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, листків м'яти, трави деревію тисячолистого, трави золототисячника-центурії і насіння кропу (порівну) настоюють 2 години в 1 склянці окропу. П'ють по півсклянки тричі на день, перед їдою.
При хворобах печінки 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, квіток ромашки лікарської і трави чистотілу (порівну) 1 хвилину кип'ятять в 1 склянці води, настоюють 1 годину і, відцідивши, п'ють по півсклянки вранці і ввечері, через годину після їди.
При малярії беруть 1 столову ложку суміші листків бобівника, трави полину гіркого і цвіту соняшника у співвідношенні 10:3:5 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по 3 склянки на день.
Зовнішньо використовують напар з суміші листків бобівника і квіток ромашки (порівну). Вживають для клізм після випорожнення, щоб очистити пряму кишку при хворобах з порушенням обміну речовин і при хронічних запорах та для промивання застарілих ран і виразок.
Болиголов плямистий
(Conium maculatum L.)
Родина зонтичні (Umbelliferae)
Дворічна трав'яниста рослина. На першому році надземна частина болиголова складається тільки з пучків прикореневих листків, стебло виростає на другий рік. Воно дуже гіллясте, борозенчасте, цілком голе. Листки голі, перисті, на довгих черешках, з невеликими піхвами; листочки яйцевидно-овальні, розсічені. Квітки білі. Цвіте в травні - вересні.
Росте як бур'ян у садах, на городах, по чагарниках, біля шляхів.
З лікувальною метою використовується трава (НегЬа conii maculati). Вона містить в собі алкалоїди: коніїн, 7-коніцеїн, конгідрин, псевдоконгідрин, н-метилконіїн. Найважливіший з них коніїн. Щ
Раніше траву болиголова використовували для отруєння засуджених. Згідно з даними грецького філософа Платона, Сократ був отруєний болиголовом.
Трава болиголова застосовується як болезаспокійливий і протисудорожний засіб при лікуванні .раку, фіброми матки.
Буркун лікарський
(Melilotus officinalis (L.) Desr.)
Родина бобові (Febaceae)
Висока розгалужена рослина з черговими трійчастими листками. З пазЯ листків виходять гілки з довгими витонченими китицями з дрібних жовти квіток; біля основи листка є два шиловидних прилистки. Цвіте з червня т вересня. Росте на перелогах, схилах, уздовж доріг, на пустищах, засмічене місцях, толоках, у ярах, на межах, у канавах, на парових полях по всщ Україні.
Назва роду утворена від двох латинських слів, одне з яких означає "мед", а друге є римською назвою конюшини. Видова назва у перекладі з| латинської - "аптечна", "лікарська" (дана рослині за цілющі властивості).
Листки буркуну присмерком або перед дощем піднімаються догори І складаються. Це сприяє зменшенню випромінювання внутрішнього тепла рослини і, очевидно, є захистом від небажаного підвищення вологості повітря біля продихів. Квітки запилюються джмелями.
Буркун - медоносна, ефіроолійна і .лікарська рослина.
Бузина чорна
(Sambucus nigra L.)
Родина жимолостеві (Carpifoliaceae)
З історії дізнаємося, що батько наукової медицини Гіппократ виділяв бузину за сечогінну дію, рекомендував відвар з її коренів для лікування набряків. У середні віки бузину вважали священним деревом. Вірили, що її плоди дарують довголіття.
Бузина чорна - гіллястий кущ або невелике дерево (5-5,5 м заввишки) з світло-бурою тріщинуватою корою. Пагони буруваті, всіяні коричневими сочевичками, всередині містять широку, білу, м'яку серцевину. Листки 3-5 см завдовжки, супротивні, непарноперисті. Листочки яйцеподібні або яйцеподібно-довгасті, гостропилчасті з косо витягнутою вершиною, по жилках опушені. При розтиранні відчувається неприємний запах. Квітки дрібні, жовтувато-білі, зібрані в щиткоподібні волоті з п'ятьма головними гілочками. Віночок п'ятипелюстковий (до 5 мм у діаметрі), тичинок 4-5, маточка одна, зав'язь нижня. Плід - тринасінна кістянка, чорно-ліловий.
Росте в листяних і мішаних лісах, заростях чагарників, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, узліссях, у старих парках, садах, біля жител. Цвіте в червні - липні.
У квітках бузини містяться: вітамін С (до 82 мг%), глікозид самбунігрин, який розпадається на синильну кислоту, бензальдегід і глюкозу, а також рутин, ефірна олія (до 32%), холін, хлорогенова, кавова, валеріанова, яблучна і оцтова кислоти. Плоди містять до 50% аскорбінової кислоти, каротин, дубильні речовини, карбонові та амінокислоти. В недозрілих ягодах виявлено самбунігрин, у насінні - жирну олію, в листі - самбунігрин (0,11%), ефірну олію, гексеновий і глікогеновий альдегіди, в старих листках - аскорбінову кислоту (до 280 мг%) і каротин (0,014%), у корі гілок - ефірну олію, холін, ситостерин.
Суцвіття визнано лікарською сировиною у 22 країнах світу, їх використовують у гомеопатії, в індійській медицині.
Квіти мають потогінну, сечогінну, в'яжучу і слабку дезинфікуючу дію. Водний настій з них застосовують при простуді, а також при хворобах печінки, як жовчогінний засіб. Зовнішньо - для полоскання при запальних захворюваннях порожнини рота і горла, для компресів і припарок.
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: