— Стооп!!!

Натовп ворухнувся. Проповідник байдуже спинився, — очевидно, він звик до таких речей. Біля вагонетки став дужий робітник і, розмахуючи руками перед проповідником, наливаючи кров'ю запалі очі, заревів:

– Гооді!!! Ти знаєш розділи й пакти св. апостола Петра!!! А ти був у копальнях, ти бачив «сталактити в забоях», ти «копав лопатою» чорний вугіль, ти бачив, як шахтарі «сидять над розп'яттям господа бога» й славлять єдиного та родину своїх володарів?!! Ти співав, ти танцював, ти грав на цитрі по 12-тьох годинах пекельної роботи?! Ти радів, як немовлятко, коли копальня залишалася без повітря, заливалася водою, вибухала, горіла, засипалася, вбивала одного по одному з тих, кого ти звеш своїми браттями, гугнявлячи свої гімни?!! Чи багато платить пан Круп тобі й господу богу?!! Хто говорить твоїм ротом? — Круп!!! Хто сидить над нами, хто наш бог? — Круп!!! Де наше розп'яття, яке ми начебто споглядаємо в глибині копалень Крупа, — це ж ми самі!!! Чиї ми, і наші діти, і паши жінки? — Крупа!!! Крупа!!! Круп — копальні й заводи! Круп — пам'ятники Крупові! Круп — робітничі будинки! Круп — їдальні! Круп — кафе! Круп — кіно! Круп — споживче товариство! Круп — шпиталь! Круп — кладовище!!! Круп, Круп, Круп!!! — «Акційне т-во Фрідріх Круп в Есені»!!! «Ливарні Фрідріха Крупа»!!! Людина ламає кістки на заводі Фрідріха Крупа! Людину відвозять до шпиталю Фрідріха Крупа! Штатний хірург Фрідріха Крупа одріже руку, яка ввесь вік працювала на Фрідріха Крупа! В управі підприємств Фрідріха Крупа перекреслять відповідне прізвище! Споживче товариство Фрідріха Крупа припинить кредит і вирахує заборгованість з останнього розрахунку! Робітничий будинок Фрідріха Крупа викине на вулицю! Людину поховають на кладовищі Фрідріха Крупа! — Ні, мерці прокидаються від божевільної думки, що їх везуть на катафалкові коні, і ха-ха, — коні Крупа!!! Пролетаре, брате, товаришу! — Люба стара Амалія Круп, любий старий Фрідріх Круп, любий старий Альфред Круп, любий старий гомосексуаліст Фрідріх-Альфред Круп, люба фройляйн Берта Круп, любий хороший Круп фон-Болен-унд-Ґальбах! — Вони викидають тебе за борт!!! Їдь відразу на кладовище Фрідріха Крупа!!!

_____________________________

Примітки

Текст «Акційне т-во Фрідріх Круп в Есені» є сьомим (заключним) і найбільшим твором у авторській збірці прози Олекси Влизька «Поїзди йдуть на Берлін», виданої 1930 року державним видавництвом «Література і мистецтво», Харків-Київ.

... смердить пивом і неперетравленим Джаакомом Россіні. – Тут, чи то свідомо, чи то помилково, автор з’єднав ім’я і прізвище двох відомих італійських композиторів, що внесли значний вклад в мистецтво опери: Джоакіно Россіні і Джакомо Пуччині.

... за нового Карузо. – Енріко Карузо (італ. Enrico Caruso, 1873-1921) — італійський оперний співак, тенор.

Берлін — одне з місць, де лазять дурні «бедекерові» чужоземці. – «Бедекерові» чужоземці – тобто іноземці, що користуються путівниками німецького видавця Карла Бедекера (1801-1859), автора перших путівників.

... сестра Гайнріха І Птахолова... – Генріх I Птахолов (нім. Heinrich der Vogeler; близько 876-936) – герцог Саксонії з 912 року, з 919 року – перший король Східно-Франкського королівства з Саксонської династії (Людольфінґів).

... есенських бідолах з «Рурським відгомоном» у руці... – «Рурський відгомін» (нім. “Ruhr-Echo”) – щоденна комуністична газета Рурської землі, що видавалася в місті Есені з 1920 по 1933 рік. Коли до влади в Німеччині прийшли націонал-соціалісти, цей часопис було заборонено.

... я говорю російсько-німецькою мовою, а раз так, — значить листоноша Зінов'єва! – Григорій Овсійович Зінов'єв (справжнє прізвище – Радомисльський, яку також використовував як літературне ім'я; в якості єврейських імен в різних джерелах вказуються перше ім'я Овсій, друге ім'я Герш, Гершен, Гершон і Гірш, по батькові Аронович; 1883-1936) – російський революціонер, радянський політичний і державний діяч. Член Політбюро ЦК партії (1921-1926), кандидат в члени Політбюро ЦК РКП(б) (1919-1921). Член Оргбюро ЦК РКП(б) (1923-1924). Тричі (у 1927, 1932 і 1934 рр.) виключався з ВКП(б) і двічі відновлювався в ній. Був розстріляний за присудом суду як ворог народу.

... читають клясичний «Форвертс». – «Форвертс» («Vorwärts», в перекладі з німецької «Вперед») німецька соціал-демократична газета. Колега Олекси Влизька Майк Йогансен написав про це видання сатиричний нарис «Vorwärts», котрий був надрукований у харківському журналі «Нова ґенерація», у № 2 за 1930 рік. (Цей нарис відцифрований і викладений в Інтернеті, тож бажаючі можуть знайти та ознайомитися).

«Антіква пробо!..» (латин. antiqua probo) – Голосую за старий порядок речей.

... за допомогою заощадженої спадщини славетних римських мимів Батила й Пілада... – Батил і Пілад – основоположники пантоміми у Древньому Римі (20-ті роки до нашої ери).

Я йому кажу, що я не чую... – Олекса Влизько у дитинстві, у віці 13 років через хворобу втратив слух.

... я випускаю свій сир з рота... – Натяк на байку про ворону і лисицю, де лисиця своїми лестощами змушує ворону упустити сир.

... сміятися з традиції наших Пікрошолів — убачати в кожному Тукдільоні шпигуна (див. розділ 47 «Повісті про жахливе життя Великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля, що колись скомпонував її маґістр Алькофрібас Назьє, витягач квінтесенції – книги повної пантаґрюелізму, 1542 р.»). – Мається на увазі епізод з першої книги п’ятикнижжя Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель». Тукдільон, придворний короля Пікрошоля, намагався вмовити свого монарха примиритися з королем Ґарґантюа, аби уникнути війни між двома королівствами. Пікрошоль звинуватив Тукдільона у зраді і вбив. Алькофрібас Назьє – персонаж, якому Рабле приписав авторство двох перших книжок цього свого п’ятикнижжя. Ім’я Алькофрібас Назьє (фр. Alcofribas Nasier) французький класик утворив із власного імені Франсуа Рабле (François Rabelais), переставивши в ньому місцями літери.

... все чорне, тюдоріянське. – Тобто в стилі часів правління англійської королівської династії Тюдорів (1485-1603). Тюдоріанський або тюдоровський стиль архітектури увійшов у моду в Європі на початку XX століття.

Спробуй но тут, розбери, которий церґібель... – Мабуть, натяк на Карла Фрідріха Церґібеля (1878-1961) правого соціал-демократа, котрий займав посаду начальника поліції в Кельні, Берліні і Дортмунді. За його наказом першотравнева демонстрація робітників 1929 року у Берліні була розігнана поліцією зі застосуванням вогнепальної зброї.

... з'явився до амтеґерихту. – Мабуть, допущена друкарська помилка і мається на увазі «амтсґерихт» (нім. amtsgericht) – окружний суд.

Як бачите, еріннерунґ фюр Зеверінґа, — стаатс-комісара в Рурі в 1919-20 ярен, — ще жива, безондерс фюр розстріли пролетаріяту з наказу цього соціял-демократа вахрен каповського путча. – В цій фразі в ломану українську мову вклинилися німецькі слова. Правильною українською це означає: «Як бачите, окружний суд для Зеверінґа – державного уповноваженого в Рурі в 1919-20 роках – ще живий, зокрема для розстрілу пролетаріату з наказу цього соціал-демократа, що підтримав каповський путч». Каповський заколот (названий так за прізвищем його очільника Вольфґанґа Каппа) було здійснено консервативними силами Німеччини проти уряду Веймарської республіки у 1920 році через незгоду зі зменшенням німецької армії, як передбачалося Версальським договором. Путч викликав хвилю протестів серед робітників, які почали загальнонаціональний страйк і підняли повстання, сформувавши Рурську Червону армію і приступивши до встановлення радянської влади в Рурському регіоні. Незабаром пролетарське повстання було придушене.


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: