Отже, брахмани формують сутності (організації, технічні системи, технології тощо) на рівні ідеальних образів. Кшатрії втілюють ці образи (організовують їхнє втілення) на матеріальному рівні в загальнонаціональному масштабі. Брахманів і кшатріїв об’єднує те, що вони діють і борються за загальне благо, свої інтереси вони вбачають в інтересах нації. Тому ми кажемо, що вони складають національну еліту: брахмани — це духовна еліта (інтелектуальна, літературна, театральна, релігійна, наукова та ін.), а кшатрії — це організаційна еліта (політична, військова, адміністративна тощо). Нерідко ці види діяльності можуть перетинатися, наприклад, є релігійні організатори (кшатрії) і військові ідеологи (брахмани). Тому головний критерій поділу на брахманів і кшатріїв — сфера, якій в основному належать керовані ними процеси: сфера духу чи сфера матеріального світу.

Вайш’ї — це ті, що працюють найперше для себе, тому застосовувати для них термін «національна еліта» не зовсім коректно, проте кращі з вайш’їв становлять виробничу, фінансову, підприємницьку і т.д. еліту.

Існування касти шудр для нації є не обов’язковим, а скоріше вимушеним явищем. Нація зацікавлена, щоб максимальна кількість шудр розвинулась у вайш’їв, кшатріїв і брахманів.

Щоб глибше зрозуміти психічні особливості українського етносоціального організму, необхідно знати його соціонічний тип. А для цього доцільно бодай стисло розглянути т.з. «основні ознаки типів».

4.3. Основні ознаки типів

Для визначення (ідентифікації) соціотипу особи користуються т.з. «ознаками типів», основними з яких є: «раціональність-ірраціональність», «екстраверсія-інтроверсія», «логіка-етика», «сенсорика-інтуїція». Наведемо короткі описи кожної з основних ознак ^[81].

4.3.1. Екстраверсія — інтроверсія

Екстраверти відкриті для безпосереднього сприйняття об’єктів навколишнього світу. Вони активні, легко переміщуються в просторі, постійно потребують нових вражень, не люблять багатогодинну працю на одному місці. Вони «легкі на підйом», ситуація ніби примушує їх постійно діяти, рухатись. Можна сказати, що вони орієнтовані на безпосереднє сприйняття об’єктів навколишнього світу, швидке і негайне.

Інтроверти сприймають світ через своє ставлення до нього, постійно порівнюючи об’єкти чи явища зі своїм внутрішнім світом, своїм розумінням життя. Тому вони більше схильні до спостережень, ніж до безпосередніх дій. Порівняно легко витримують самотність і роботу на одному місці. Більш схильні до самозаглиблення і самовдосконалення, ніж екстраверти. Якщо екстраверти схильні діяти «в ширину», то інтроверти — «в глибину», якщо для перших властива зовнішня активність, то для других — внутрішня.

4.3.2. Раціональність — ірраціональність

Ставленню раціональних типів до того, що відбувається навколо них, характерна продуманість, наявність готового підходу, планомірність, завчасне приготування. Нерідко це можна назвати «застряванням» — коли людина продовжує думати і діяти відповідно до попередньо встановленого плану, хоч зовнішні обставини вже змінилися. Раціональні не люблять робити одночасно кілька справ — воліють спочатку впоратися з одною, а потім вже братися за наступну. Наявність незакінчених справ дратує їх.

Ірраціональним типам властива певна гнучкість, уміння легко переходити від однієї справи до іншої, невимушено пристосовуватися до мінливих обставин. Вони можуть одночасно почати кілька справ, а потім з великим зусиллям їх закінчувати (або не закінчувати, якщо це необов’язково). Порівняно легко вдаються до компромісів. Можуть зволікати із справами до останньої хвилини, розраховуючи на своє вміння імпровізувати і на натхнення.

Для раціональних типів властиві дещо фіксовані, чіткі рухи, відсутність плавних і поступових переходів між ними. Навіть ті, хто ніколи не був у армії, можуть вражати своєю військовою поставою. Що стосується ірраціональних, то їхні рухи ніби заокруглені, плавні, розкуті, м’які (часто — «котячі»).

4.3.3. Сенсорика — інтуїція

Сенсорні типи сприймають реалії навколишнього світу через відчуття (звуки, барви, запахи, естетична й чуттєва насолоди), добре відчувають своє тіло і його потреби. Можна сказати, що вони сприймають світ «тут і зараз», вміють жити сьогоднішнім днем.

Фізичні відчуття інтуїтивних типів далеко не такі чіткі, як у сенсорних. Інтуїтивні гірше оцінюють своє фізичне «я» — вони ніби відірвані від навколишнього світу. Зате добре відчувають і передбачають майбутнє, доповнюють сенсорних типів щодо розуміння перспектив і можливостей, краще осягають сутність речей і явищ.

Сенсорний тип краще знає, чого хоче, і рідше мучиться сумнівами. Інтуїтивний сумнівається значно частіше, особливо коли щось вирішує. Очі сенсорного типа помічають усе, що відбувається. А очі інтуїтивного часто дивляться ніби крізь об’єкт, зосереджуючись на чомусь такому, чого не можна побачити, що приховане від сторонніх. Інтуїтивний тип ладен поступитися дорогою кожному стрічному, навіть не задумуючись над цим, бо його думки звичайно далекі від місця його перебування. Сенсорний же ходить чітко, впевнено, постійно контролює ситуацію. Сенсорики здебільшого практики, а інтуїти — теоретики. Сенсорні типи є носіями психічних функцій «сенсорика відчуттів» або «вольова сенсорика», інтуїтивним типам відповідає «інтуїція часу» або «інтуїція можливостей».

4.3.4. Логіка — етика

Етичні типи чудово спілкуються з людьми, відчувають їх внутрішній емоційний стан, добре керують своїми та чужими почуттями. Схильні оцінювати світ в категоріях «добрий — поганий», «любить — не любить», добре знаються на таких речах, як симпатії-антипатії, настрої, моральність, етичність тощо. Етики добре відчувають характер стосунків між людьми і вміють на них впливати.

Логічні типи добре знаються на логіці об’єктивного світу, розуміють закономірності, класифікації, ієрархії, правила, системи. Оцінюють людей і події в категоріях «розум», «справедливість», «доцільність», «аналіз», «закон» тощо. Але в той же час логіки значно слабше розбираються в людях і взаєминах між ними.

У етиків обличчя переважно «теплі», у логіків — «холодні». Етики схильні умовляти людей, логіки — доводити свою правоту або доцільність якогось вчинку. Етики усміхаються відкрито, логіки — стриманіше. Логічні типи є носіями психічних функцій «логіка співвідношень» або «ділова логіка», етичним типам відповідає «етика відносин» або «етика емоцій».

Комбінація цих чотирьох ознак — по одній з кожної пари — і дає 16 соціотипів. Звідси й їхні назви, наприклад, «етико-інтуїтивний інтроверт», «логіко-сенсорний екстраверт» і т.п. Таким чином, для ідентифікації типу особи достатньо встановити, є вона «раціональною» чи «ірраціональною», «екстравертованою» чи «інтровертованою», «логічною» чи «етичною», «сенсорною» чи «інтуїтивною». За згаданими ознаками можна ідентифікувати і колективну особу — етнос.

4.4. Соціотип українського етносу

Для визначення соціотипу українського етносу доцільно скористатися спостереженнями відомих дослідників українського характеру. На основі їхніх свідчень можна зробити висновок, що український етнос:

а) етичний:

«Всі дослідники української духовності прийшли однозгідно до висновку, що українці відзначаються емоційною вдачею, себто, що в їх житті емоції відограють велику ролю і часто навіть переважають над інтелектом («логікою» — І.К.) і волею («сенсорикою» — І.К.)» ^[82]. «…українська психічна структура визначається своїм емоційно-почуттєвим характером, зосередженням довкола «серця», своєю «кордоцентричністю» ^[83].