Розвій чужинський міф
Про рабський стан
Вкраїнського народу. Б.Британ
7.1. Послідовність творення
Психоінформаційні системи, які ми розглядаємо в цьому дослідженні, в т.ч. народ, є результатом поєднання духовного і матеріального, небесного і земного, душі і плоті. Тому для творення нової нації (як і будь-якої психоінформаційної системи) потрібна «небесна енергетика», «божественна благодать». З другого боку, перед створенням фізичного об’єкту потрібно його бачити в ідеалі, в думці. Людей, у яких найкраще виходить дана функція, у яких «найвища антена» для сприймання і випромінювання ідеальних образів, ми називаємо брахманами.
Брахмани створюють ідеальний образ нації (міфологія, поезія, наука, філософія, релігія та ін.) і формують прагнення народу досягнути цього ідеалу. Кшатрії забезпечують досягнення цього ідеалу організаційно і мілітарно, а вайш’ї виступають основною продуктивною силою реалізації народної мрії. Шудри діють під керівництвом вищих каст, в ідеальному випадку всі вони мають розвинутись у вайш’їв, кшатріїв або брахманів.
Для наочності процес націотворення можна уявити як процес налагодження взаємодії між землею (матерією) і небом (Богом). Етнос органічно поєднаний із землею, а щоб дістатися до неба, він створює «божественну піраміду» — націю з її внутрішньою ієрархією.
Контакт з небом в принципі доступний для всіх, але в найбільшій мірі він відбувається через брахманів.
Можна сказати, що каста брахманів є ніби тією ниткою, на якій тримається вся національна будова. Якщо її «перерізати» — національна будова завалюється: нація втрачає небесне підживлення, руйнується її ієрархічність, врешті, вона перетворюється в аморфний етнос або цілком гине. Найпростіший спосіб зруйнувати націю — перерізати «небесну нитку»: зруйнувати касту брахманів, адже вона завжди найвразливіша, хоча б тому, що найменш чисельна і не схильна до насильства. Після зникнення касти брахманів національна будова руйнується зверху донизу: дезорганізуються кшатрії, вироджуються вайш’ї, внаслідок чого нація може перетворитися на «народ шудр», який легко надається до керування сильнішими націями (див. п.4.2).
Важливе значення для формування української нації і здійснення успішного переходу до суспільства нового циклу має усвідомлення народом законів розвитку і суті сучасного моменту. Як писав Рене Генон, «у випадку такого розуміння сутності сучасного світу всім людством фінальна трансформація відбулась би без всякої катастрофи, котрої інакше неможливо уникнути ні при яких умовах. І ми не помилимось, якщо скажемо, що таке розуміння несе незчислимі практичні наслідки. Але, з другого боку, важко уявити собі, що дійсно всі можуть досягнути цього знання, оскільки більшість сучасних людей далека від цього, як ніколи раніше. Проте це навіть не є строго необхідним, оскільки в даному випадку достатньо невеликої, але адекватно сформованої еліти для того, щоб задати масі необхідний напрям (виділення наше — І.К.). При цьому маса, що підлягає впливу еліти, могла б навіть і не підозрювати про існування самої цієї еліти і про методи її впливу» [252].
Зауважимо, що Україна має добрі шанси усвідомити і переосмислити витоки кризи сучасного світу і вибрати вірні орієнтири для подальшого розвитку. В той час, як на Заході настрій людей залишається порівняно безжурним, оскільки криза там тільки починає зачіпати матеріальну сторону життя людей, в Україні криза зачіпила всі сфери життя. Це примушує людей замислитись і повернутись до вищих цінностей, до Бога.
Сам факт розуміння масами і національною елітою сучасної ситуації може значно пом’якшити трансформацію у нове суспільство. «…Еліта, про яку ми говоримо, могла б, поки для її формування ще лишилось трохи часу, підготувати цю трансформацію таким чином, щоб вона відбулась при найбільш сприятливих умовах і щоб заховані в ній неминучі потрясіння були зведені до мінімуму. Але навіть якби цього не вдалось досягнути, у неї залишається ще одне, більш важливе завдання — сприяти збереженню того, чому призначено пережити загибель сучасного світу і взяти участь у становленні світу грядущого. Цілком зрозуміло, що не слід очікувати закінчення сходження вниз, щоб почати готувати нове сходження вгору…» [253].
Таким чином, формування нової української нації неможливе без організації національної еліти:
— брахманів, які мають витворити ідеальний, науковий, істинний образ модерної України;
— кшатріїв, які мають забезпечити організаційну та мілітарну підтримку для втілення ідеалу української держави, випрацюваного брахманами.
Це збігається з висновком П.Д.Успенського про те, що «Реорганізація суспільства згідно із законами Ману (коли така реорганізація стане можливою) має початися згори, тобто з брахманів і кшатріїв. Напочатку треба сформувати достатньо міцні групи брахманів і кшатріїв, а також відповідним чином підготувати інші касти, здатні слухати їх і слідувати за ними» [254].
Вайш’ї створюють реальне наповнення національних структур, сформованих брахманами і кшатріями. Тому створення стану вільних виробників товарів і послуг — вайш’їв — необхідна передумова формування повноцінної нації.
7.2. Суспільний устрій
Добре управління залежить не стільки від законів, скільки від особистих якостей правлячих. Механізм управління завжди підпорядковується волі тих, хто керує цим механізмом. Отже, найважливіший елемент управління — це метод добору лідерів.
Френк Герберт
Згідно з дослідженнями В.Липинського, психічній природі українського народу найбільше відповідає класократичний (аристократичний, становий) устрій, який стоїть найближче до ідеального.
З другого боку, Липинський встановив закон чергування суспільних устроїв: класократія — демократія — охлократія — класократія… Устрій сьогоднішньої України — охлократичний, отже, наступний має бути класократичним. До такого самого висновку приходимо й на основі того, що сьогодні цивілізований світ перебуває на стадії завершення третьої фази 532-річного циклу і завершення третьої (останньої) фази 7980-річного циклу. Отже, наступною має бути 4-та фаза для цих двох циклів — подвійний «Золотий вік». Четверта фаза відповідає цінностям четвертої квадри, для якої властивий класократичний устрій. Отже, при побудові нової української нації потрібно орієнтуватися на створення класократичного суспільства. Основні риси класократичного устрою добре описав В.Липинський (див. п.1.3). Значний інтерес з цього приводу викликають також думки М.Бердяєва: «Той, хто цікавиться сутністю життя, а не його поверхнею, має визнати, що не аристократія, а демократія позбавлена онтологічних основ, що саме демократія не має в собі нічого ноуменального і природа її чисто феноменалістична. Аристократична ідея вимагає реального панування кращих, демократія — формального панування всіх. Аристократія, як керівництво і панування кращих, як вимога якісного добору, залишається на віки вічні вищим принципом суспільного життя, єдиною гідною людини утопією. …Нашому низькому часу слід нагадати слова Карлейля з його чудової книги «Герої і героїчне в історії»: «Всі соціальні процеси, які ви тільки можете спостерігати в людстві, ведуть до однієї мети — досягають вони її чи ні, це інше питання — а саме відкрити свою здібну людину і наділити її символами здібності: величчю, пошануванням і чим вам завгодно, лише б вона мала дійсну можливість керувати людьми згідно зі своєю здібністю. Виборчі промови, парламентські пропозиції, біллі про реформи, французькі революції — все прямує, по суті, до вказаної мною мети або в противному випадку виглядає абсолютно безглуздим. Знайдіть людину, найбільш здібну в даній країні, поставте її так високо, як тільки можете, незмінно шануйте її, і ви отримаєте цілком досконалий уряд, і ніякий балотувальний ящик, парламентське красномовство, конституційні установи, ніяка взагалі механіка вже не може покращити стан такої країни ні на йоту». …Доки живий дух людський і якісний образ людини не задушений остаточно кількістю, буде стреміти людина до царства кращих, до істинної аристократії. …Всі ваші принципи — демократичні, соціалістичні і анархічні — формальні, механічні і кількісні, всі вони байдужі до реальностей і якостей буття, до змісту людини» [255].