Цей джентльмен здіймає чимало галасу, пошукуючи собі квартиру. Він не любить дітей. Звик до тиші і спокою. Веде поміркований спосіб життя — тому волів би поселитися в невеличкій, тихій, статечній і богобоязній родині. Пристане на будь-які умови... наполягатиме лише на тому, щоб оплачувати рахунок першого числа кожного місяця (сьогодні друге), і просить господиню, коли така знайдеться, не забувати про цю умову й присилати йому рахунок разом із квитанцією рівно о десятій годині першого числа кожного місяця і в ніякому разі не відкладати цю справу на друге число.

Узгодивши все, наш діловий чоловік винаймає помешкання в доволі респектабельному, хоч і не фешенебельному кварталі. Чого він не терпить, то це показухи. «Де багато помпи, — каже він, — там звичайно мало статечності», — цей афоризм так вражає уяву його господині, що вона зразу хапає олівець і робить пам'ятний запис на берегах великої родинної Біблії, поряд із притчами Соломоновими.

Наступний крок — публікація шестипенсового оголошення (приблизно такого змісту, як указано далі) в головних газетах міста; шість пенсів за публікацію не вносяться, — це «несолідно», це вимагання грошей авансом. А наш діловий чоловік свято переконаний, що платити слід за виконані послуги.

«ПОТРІБНІ НА РОБОТУ. Подавачам цього оголошення, що розпочинають масштабні ділові операції в нашому місті, знадобляться послуги трьох-чотирьох освічених і досвідчених клерків, платня досить висока. Бажано мати якнайкращі рекомендації — не так щодо здібностей, як моральних якостей. Оскільки робота майбутніх працівників пов'язана з високою відповідальністю і оскільки через їхні руки проходитимуть чималі суми грошей, потрібно, щоб кожен працівник дав заставу розміром п'ятдесят доларів. Осіб, які не мають змоги внести вказану суму і подати переконливі докази високоморальної поведінки, просимо не зголошуватися. Перевага надається молодим побожним джентльменам. Звертатися з 10 до 11 год. ранку і з 4 до 5 год. пополудні до містерів

ГОПС, ТОПС, ХЛОПС, ГЛОПС, і К°,

Мопс-стріт, № 110».

На 31-е число біжучого місяця до контори «Гопс, Топс, Хлопс, Глопс і К°» зголосилося зо два десятки молодих побожних джентльменів. Але наш діловий чоловік не квапиться укладати контракти, — ділки взагалі обачний народ, — і тільки після якнайсуворішої перевірки побожності кожного молодого джентльмена претендента зараховують на роботу, і він одержує квитанцію за свої п'ятдесят доларів (звичайний страховий внесок) від солідної фірми «Гопс, Топс, Хлопс, Глопс і К°». На ранок першого числа наступного місяця господиня не присилає рахунку, як обіцялася, — недбальство, за яке вимогливий глава фірми «опсів» неодмінно вишпетив би її, якби задля цього зволив затриматись у місті бодай на день.

Хай там як, та констеблям довелося несолодко, бо нагасалися по всіх усюдах, а спромоглися лише на одне — охрестити нашого ділового джентльмена «Енеєм», що дехто розшифровує як н. є. і., і що, своєю чергою, мало б розшифровуватись як класичне латинське non est inventus.* Тим часом молоді джентльмени, всі як один, стають менш побожні, а господиня, витративши шилінга на гумку найвищої якості, вельми ретельно витерла пам'ятний запис на берегах великої родинної Біблії, що його хтось, з дурної голови, приторочив до притч Соломонових.

Текст Едґара По “Raising The Wind; or Diddling Considered as One of the Exact Sciences” («Здобування грошей, або Шахрайство як точна наука») вперше було надруковано 14 жовтня 1843 року у філадельфійській газеті “Saturday Courier”. Вдруге — 13 вересня 1845 року у нью-йоркській газеті “Broadway Journal” (але вже без першої назви “Raising The Wind ” у заголовку).

Раз, два, три, Грав я і ти. Абель, жабель, киш, миш, Тобі дуля, мені книш. — В оригіналі епіграф такий: Hey, diddle diddle, The cat and the fiddle. From an Epic by “Flaccus.” (Гей, дурити, дурити, Кіт та скрипка. З епосу за «Флакком».)

Єремія Бентам (1748-1832) — англійський філософ, юрист і соціальний реформатор.

Джон Нійл (1793-1876) — американський письменник і критик.

Другий — хрещений батько найважливішої з точних наук — був великою людиною за великим, навіть можна сказати, за найбільшим рахунком. — В цьому українському перекладі не названий другий Єремія, а в оригіналі сказано “Jeremy Diddler” (Єремія Шахрай). Єремія Шахрай — прізвисько Джеймса Кенні, персонажа театрального фарса «Здобування грошей» (“Raising The Wind”) 1803 року. Це нужденний підступний пройдисвіт. Можливо, саме від його прізвиська “Diddler” пішло англійське дієслово “diddle” в значенні — обдурювати, шахраювати, надувати. Характер Єремії Шахрая обговорюється в романі Германа Мелвілла «Спокусник: його маскарад» (1857 р.). Також цей персонаж з’являється в романі «Девід Думпс, або Бюджет промахів» (1838 р.) англійського письменника Томаса Бейлі

Якби Платонові спало таке на думку, він не зганьбився б через ту обскубану курку. — Широко відома суперечка між давньогрецькими філософами Платоном і Діогеном. «Людина, — сказав Платон, — це двонога тварина без пір'я». Тоді Діоген обскуб курку і зі словами: «Ось твоя людина», — поставив її перед Платоном. Довелося Платону зробити уточнення: «Двонога тварина без пір'я і має нігті».

«Людину створено для скорботи» — вірш Роберта Бернса.

in petto — у малому (латин.).

... по-бробдінґнезькому. — Бробдінґнеґ — країна велетнів у «Подорожах Гуллівера» Джонатана Свіфта.

Флакк — псевдонім американського поета Томаса Уорда. В рецензії на збірку цього поета По назвав його «дев'яностодев'ятирядним віршомазом».

ut canis a corio nunquam absterrebitur uncto — як собака кістку (латин.).

Якби він не був Олександром, то став би Діогеном. — Слова Олександра Македонського: «Якби я не був Олександром, то став би Діогеном».

Фрей Геррен — напевно мається на увазі «розбійник». Мабуть це ім’я Frey Herren (можливо, придумане самим Едґаром По) є трохи зміненим виразом “Frei Herren”, що озачає «вільні люди», тобто розбійники.

Дік Терпін — відомий англійський розбійник XVIII ст., загинув на шибениці.

О'Коннел Даніел (1775-1847) — один з лідерів ірландського визвольного руху.

Бері Шарлотта С'юзен Марія (1775-1861) — англійська романістка.

Байє — місто в Італії, в давнину там відпочивали римські аристократи і життя було надто веселим і розпусним.

bonne bouche — закуска (фр.).

par excellence — насамперед (фр.).

non est inventus — не виявлений (латин.).