― Але для чого, ― спитався я, ― ви заміщали листа отим факсиміле? Чи не краще було б при першій візиті явне собі узяти його та й піти геть?

― Д., ― відповів Дюпен, ― це людина очайдушна, людина нервів. В його домі не бракує прибічників, відданих його інтересам. Був би я зробив таку дику спробу, як ви кажете, я зроду б не вийшов звідти живий. Добрий паризький люд не почув би уже про мене. Але я мав дещо й поза цими міркуваннями. Ви знаєте мої політичні уподобання. В цій справі я виступав як партизан скривдженої дами. Протягом вісімнадцяти місяців тримав її в своїй власті. Тепер вона його тримає, бо, не знаючи, що цього листа вже у нього немає, він правитиме й далі свої домагання так, мов би лист був у нього. Таким чином він неминучо сам себе приведе до політичного краху. Його падіння станеться однаково нагло, як і незґрабно. Легко балакати про facilis descensus Averni,* але в усіх видах пересування по нерівній поверхні, як Каталані каже про співи, куди легше вибиратись нагору, ніж спускатися в діл. В даному разі я не маю жодної симпатії ― жодного врешті жалю ― до того, хто мусить спускатись. Це є monstrum horrendum,* безпринципна людина, позначена генієм. Я признаюся, однак, що дуже був би радий достоту розізнати його думки, коли, діставши поразку від «певної особи», мовляв префект, він муситиме розкрити листа, що я полишив для нього у кошику.

― Як? хіба ви там помістили щось особливого?

― Ну! Було б недобре лишити порожній в середині листок ― це була б образа. Д. колись у Відні підвів мені лиху штуку, і я цілком добродушно сказав йому, що гаразд затямлю її. Отже, знавши, що йому буде дещо цікаво знати, хто це так перехитрив його, я подумав, що шкода було б не дати йому ключа. Він добре знає мою руку, і я саме й виписав посеред порожнього листка такі слова:

Un dessein si funeste,

S’il n’est digne d’Atree, est digne de Thyeste.*

Їх можна знайти в Кребільйоновій “Atrée”.*

Новелу Едґара Аллана По “The Purloined Letter” («Викрадений лист») вперше було надруковано 1844 року у виданні “The Gift for 1845”. Тут твір представлено в українському перекладі Бориса Ткаченка за виданням «Едґар По. Вибрані твори», Харків, ДВУ, 1928. В даній публікації 2017 року збережено правопис видання 1928 року, котрий дещо відрізняється від сучасного.

Nil sapientiae odiosius acumine nimio. Сенека. – «Нічим так мудрість не гидує, як хитрістю» (латин.). 

... au troisième, № 33 Rue Dunôt, Faubourg St. Germain – На третьому поверсі, №33, вулиця Дюно, передмістя Сен-Жермен. (Примітка перекладача)  – Французькі (як і англійські) будинки мають партер; лічба поверхів починається з першого поверху над партером. Ця адреса вигадана. (Прим. ред. 2013)

... злочин на вулиці Морґ та таємниче убийство Марі Роже. – «Убийство на вулиці Морґ» заміщено у цій книзі; продовження його, “The Mystery of Marie Roget” («Таємниця Марі Роже») не заміщено. (Примітка перекладача у виданні «Едґар По. Вибрані твори», Харків, ДВУ, 1928.)

... au fait – Знаєтесь, розумієтесь. (Примітка перекладача)

... історію, що розказують про Абернеті... – Cлавний британський хірург Джон Абернеті (John Abernethy 1764-1831) був грубуватим чоловіком, але описана історія стосується іншого лікаря, Ісака Пеннінґтона (Isaac Pennington 1745-1817), і її По вичитав у книзі, яку саме рецензував для журналу “Southern Literary Messenger”. (Прим. ред. 2013)

“non distributio medii” – «Нерозподілення середнього» (лат.) – класична помилка у формальній логіці. (Прим. ред. 2013)

par excellence – Переважно, найперше. (Примітка перекладача)

... цитуючи Шамфора – Sébastien-Roch Nicolas Chamfort (1741-1794) – французький письменник, відомий епіграмами та афоризмами. Цей узято зі збірки Maximes et Pensées (№ 130).

Il y a à parier, que toute idée publique, toute convention reçue, est une sottise, car elle a convenu au plus grand nombre – «Можна іти навзаклад, що вся ідея, належна загалові, всяка загальноприйнятна умовність є дурниця, раз вона придалася більшості». (Примітка перекладача)

vis inertiae – Сили інерції. (Примітка перекладача) 

ennui – Нудьги. (Примітка перекладача)

... facilis descensus Averni – «Легкий, безболісний схід до Аверну». Авернус – інфернальна, підземна країна, безодня; від одноіменного озера в Кампаньї, що його випари задушували птахів на льоту. (Примітка перекладача)

monstrum horrendum – «Жахливий дивогляд». (Примітка перекладача)

Un dessein si funeste, S’il n’est digne d’Atree, est digne de Thyeste. – «Цей погубний план, Коли він не по силі Атре, то під силу Тіестові». (Примітка перекладача)

Їх можна знайти в Кребільйоновій “Atrée”. – Prosper Jolyot de Crébillon (1674-1762) – французький поет, автор, серед інших, трагедії «Атрей і Тієст».