І раптом я ловлю себе на тому, що гризу ніготь.

Коров’ячий гній. Курячий послід.

Дивись також: гістоплазмоз.

Дивись також: солітер.

І я говорю:

— Так, ті гроші прийшлися дуже до речі. — Я кажу: — Дякую, друзяко. — І спльовую. І ще раз спльовую. Реґґі клацає фотоапаратом. Знімає мене на пам’ять. Іще одна ідіотська мить, яка зупинилася навічно.

І Денні дивиться на газету в себе в руках і каже:

— Ну, так що, друже? Мені можна пожити в тебе? Чи ні?

Мамин клієнт на три години приходить із жовтим лазневим рушником, і на його безіменному пальці красується жолобок — там, де має бути обручка. Щойно за ним зачиняються двері, він намагається всучити мамі гроші. Починає розстібати штани. Його прізвище Джонс — так він одрекомендувався. А звати його Містер.

Мужчини, які приходять до неї вперше, — вони всі однакові. Вона мовить: заплатите мені в кінці. Не гарячіться. І роздягатися не треба. Нас ніхто нікуди не жене.

Вона говорить, що до неї записуються самі містери Джонси, містери Сміти, Джони До і Боби Байти, так що краще йому придумати що-небудь оригінальніше. Вона говорить: лягайте на канапу. Причиняє жалюзі. Приглушує світло.

Ось так мама робила непогані гроші. Це не було порушенням правил дострокового звільнення, але тільки тому, що у членів комісії з питань дострокового звільнення геть-чисто була відсутня уява.

Дядькові на канапі вона говорила:

— Ну що, почнемо?

Навіть якщо клієнт твердив, що сексу йому не треба, вона однаково просила його принести рушник. Ти приносив рушник. Ти розплачувався готівкою. Потім говорив, Що тобі треба.

Тобто: жінка, поза, обстановка, додаткові прибамбаси. Все це — до початку сеансу. Ніяких раптових фантазій в останню мить.

Вона говорить містеру Джонсу: лягайте. Заплющте очі.

Розслабтесь. Спочатку — м'язи обличчя. Починаючи з лоба. Потім — перенісся. Уявіть собі, що ваш лоб теплий, розслаблений. Потім — м'язи навколо очей. Теплі та розслаблені. М'язи навколо рота. Теплі та розслаблені.

Навіть якщо клієнт говорив, що йому просто треба злегка скинути вагу, він однаково хотів сексу. Або кинути курити. Або впоратися зі стресом. Позбутися звички гризти нігті. Приводи були найрізноманітніші, але причина одна — гострий сперматоксикоз. Кожний завжди отримував, що хотів, — а саме секс — і проблему було розв'язано.

Так одразу й не зрозумієш, ким була мама: генієм співчуття чи звичайною шльондрою.

Секс — чудові ліки майже від усього.

Вона була кращою нетрадиційною цілителькою — або вона була шльондрою, яка відверто задурювала клієнтам голови. Насправді їй дуже не подобалося, що доводиться вдаватися до такого грубого обману, але, з іншого боку, вона й не збиралася заробляти собі на життя саме в такий спосіб.

Перший сексуальний сеанс вийшов зовсім випадково. Клієнт, який хотів кинути курити, хотів, аби його повернули в той день — йому тоді було одинадцять років, — коли він зробив першу в житті затяжку. Щоби згадати, як йому було погано. І він мовбито взагалі ніколи не почне курити. А позаяк він мовбито не почав курити тоді, то йому буде простіше кинути зараз. Такий був задум.

На другому сеансі цей клієнт захотів зустрітися зі своїм батьком, який помер од раку легенів, просто щоб поговорити. Цілком природне бажання. Багатьом хотілось би побачитися з ким-небудь із покійних родичів або знаменитостей — аби порадитись. Усе вийшло настільки реально, що на третьому сеансі цей клієнт попросив улаштувати йому побачення із Клеопатрою.

Мама говорила своїм клієнтам: розслабтесь. Уявіть, що все напруження перетікає від обличчя до шиї, потім — од шиї до грудей. Розслабте плечі. Уявіть собі, що на вас м'яко тисне який-небудь тягар, притискаючи голову, груди й руки до канапи.

Розслабте руки, лікті, кисті. Уявіть собі, що напруження стікає від плечей у кінчики пальців і витікає назовні.

Вона занурювала клієнтів у гіпнотичний транс і керувала видіннями. Вони не поверталися назад у часі. Все було не по-справжньому. Найголовніше — щоби клієнт захотів опинитися там-то й там-то і зробити те-то й те-то.

Усе відбувалося в його уяві.

А мама просто вела фантазію за заданим сценарієм. Докладний і детальний опис усього, що буцімто відбувається з клієнтом. Кольори, звуки, запахи. Уявіть собі, що ви чуєте радіо — трансляцію бейсбольного матчу. Уявіть, що все реально. На тета-рівні, тобто у фазі глибокого сну. Де присутні звуки й запахи. Відчуття тактильні та смакові. Уявіть собі Клеопатру. Вона розкинулася на килимі, оголена й досконала, — втілення вашої мрії.

Уявіть собі Саломею. Уявіть Мерилін Монро. Можна повернутися назад у часі в будь-яку епоху й отримати там будь-яку жінку — жінку, яка зробить для тебе все. Абсолютно все. Неймовірну жінку. Надзвичайну. Знамениту.

Театр у думках. Бордель у підсвідомості.

Ось так усе почалося.

Так, це був чистої води гіпноз, але не уявне повернення в минулі життя. Скоріше — медитація, керована ззовні. Вона просила містера Джонса зосередитися на напруженні у грудях і відчути, як воно поступово слабшає. Нехай напруження стікає до талії, до стегон, до ніг. Уявіть собі, як вода виливається в стік ванної. Маленький вир. Розслабте все тіло. Нехай напруження зіллється до колін, до стіп.

Уявіть, як дим розсіюється у повітрі. Розчиняється без сліду. Поспостерігайте за цим. Ось він майже розчинився. Ось його вже немає.

У журналі для попереднього запису напроти імені містера Джонса було записано — Мерилін Монро. Майже всі вибирають першого разу. Мама могла б жити в достатку, «працюючи» тільки з Мерилін. Або тільки з принцесою Діаною.

Вона говорила містеру Джонсу: уявіть, що ви дивитеся в чисте блакитне небо. В небі — крихітний аероплан. Креслить величезну літеру «Я». Потім нехай вітер зітре її з неба. Тепер уявіть, що аероплан пише літеру «Ю». І вітер стирає її. Потім літеру «Е». Вітер стирає її. Потім «Ь».

Нехай вітер зітре його з неба.

Насправді вона майже нічого не робила — тільки оформляла сцену. Вона давала мужчинам можливість зустрітися зі своїм ідеалом. Улаштовувала їм побачення з їхньою власною підсвідомістю, тому що твої фантазії — це найкраще, що тільки може бути. Найкрасивіші, найсексуальніші жінки — це жінки із твоєї уяви.

Ти займаєшся сексом із мрією. Ти все робиш сам. Мама лише розставляє необхідні декорації та дає тобі потрібну установку. Усю решту часу вона слідкує за годинником і, можливо, читає книжку, або розв’язує кросворд, або складає картинку-пазл.

Усі завжди залишаються задоволеними.

Розчарованих немає.

Чоловік лежить на канапі у трансі та тіпається в конвульсіях, як гончак, якому сниться, що він переслідує кролика. Хтось кричить, хтось стогне, хтось глухо ричить. Що, цікаво, подумають люди у сусідній кімнаті? А чоловіки у приймальні, які чують усі ці зойки, — вони дуріють від збудження.

Під кінець сеансу клієнт — увесь мокрий од поту, сорочка липне до спини, на штанях у цікавому місці розпливається волога пляма. У декого навіть ноги пітніють так, що в черевиках хлюпає. Волосся — хоч викручуй. Канапу в неї в кабінеті обтягнено непромокальною плівкою, але вона ніколи не висихає зовсім. Темна непрозора плівка не стільки захищає канапу від зовнішніх дій, скільки приховує давні плями.

Отож клієнтів заздалегідь попереджають, аби вони приносили з собою рушник. І вони приносять із собою рушники — у портфелях, у паперових пакетах, у спортивних сумках, разом зі зміною одягу. В паузах між клієнтами мама оббризкує кабінет освіжувачем повітря. І відчиняє всі вікна навстіж.

Вона говорить містеру Джонсу: нехай усе напруження зосередиться в пальцях ніг, а потім нехай воно витече назовні. Все напруження. Уявіть, що ваше тіло обм’якло. Розслабилось. Ваше тіло важке, тепле та розслаблене. Порожнє. Розслаблене.

Дихайте не грудьми, а діафрагмою. Вдих — видих, вдих — видих.

Вдих — видих.

Вдих.