І враз настав катастрофічний кінець тієї драми. Оскільки всі тільки репетували, вищали та кукурікали, ніхто не чинив опору зусиллям тих, що добивалися знадвору, всі десятеро вікон майже одночасно розчахнулись. Я ніколи не забуду того подиву й жаху, що його відчував, дивлячись, як у ті вікна вдирається й змішується з нами, горлаючи, тупаючи ногами, розмахуючи руками, сиплючи удари, ціле військо якихось створінь, що спочатку видались мені шимпанзе, орангутангами та бабуїнами з мису Доброї Надії.

Мене жорстоко побили, та врешті я закотився під софу й заліг там тихо. Але, пролежавши з чверть години й пильно прислухавшись до всього, що діялось у їдальні, я нарешті більш-менш розшолопав усю трагедію. Виявилося, що пан Майяр, оповідаючи про того божевільного, котрий підбив своїх товаришів на бунт, мав на увазі самого себе. Два чи три роки перед тим цей добродій справді був директором санаторії, але збожеволів сам і опинився серед пацієнтів. Мій супутник подорожі, що відрекомендував мене, цього не знав. Доглядачів ― їх було десятеро ― несподівано скрутили, викачали їх у смолі та пір'ї й замкнули в підвалах. Там їх тримали ув'язненими понад місяць, і весь цей час пан Майяр щедро наділяв їх не тільки смолою та пір'ям (звідси і назва його системи, чи то системи доктора Смолла та професора Піріа), а й хлібом та водою, якою їх поливали з шланга день у день. Врешті один доглядач утік крізь каналізаційний отвір і визволив решту.

У замку відновили «систему заспокоєння» з істотними змінами; але я не можу не погодитись із паном Майяром, що й його «лікування» було по-своєму вельми інтенсивне. Як він слушно зауважив, воно «дуже ефективне... просте... чисте... без ніякої мороки».

Я можу тільки додати, що, обшукавши всі бібліотеки Європи, так досі й не знайшов жодного примірника праць доктора Смолла й професора Піріа.

Анаки ― за Біблією, плем'я велетнів, що жило в Палестині.

«Диво-потвора страшлива, почварна, що світла вгашає» ― цитата з «Енеїди» Вергілія.

Брум Генрі (1778-1868) ― англійський політичний діяч і журналіст.

Мідні бики Фаларіда ― Фаларід, правитель (бл. 570-554 до н. є. ) міста Агрігент на Сіцілії, карав своїх підданців, саджаючи їх у черево розпеченого мідного бика, де вони жахливо ревли від болю.

«Янкі Дудл» ― популярна народна пісня доби боротьби американців за незалежність.