Торнтон знову мене перебила:

— Мене не цікавить, з ким ви говорили в цей час у кол-центрі. Мене цікавить, чи перебували ви в цей час у себе вдома.

— Ні. Точно ні. І це легко перевірити.

— Добре. Тоді хто був?

Цього разу напружуватись не довелося: якщо ніч із середи на четвер я провів у кол-центрі, то вдома сиділа Єва з Теодором.

— Моя дружина… та мій малолітній син.

— Хто ваша дружина? Ким вона працює?

Це вже занадто.

— Стоп! — я відкинувся на спинку дивана й виставив руки долонями вперед. Почувався, наче пілот, який відчайдушно намагається відновити контроль над літаком, що валиться у плоский штопор. — Пригальмуйте! Давайте ви спершу поясните, що сталося, а тоді розпитуватимете, чим займається моя дружина.

Офіціантка принесла замовлення. Ліза Торнтон почекала, доки дівчина відійде, потім двічі торкнулася пальцем екрана смартфона, що лежав поміж нами на столі, й повернула його до мене. Я побачив той самий лист — із темою TAYARANI DELIVERY — тепер уже відкритий.

— У середу, 27 травня, о 22:05 за київським часом із вашої електронної скриньки на публічний e-mail Вашингтонського відділення ФБР надіслали лист із попередженням.

Я краєм ока зиркнув на iPhone — на рядок із вказівкою отримувача:

WASHINGTON.FIELD@IC.FBI.GOV

— Попередженням про що?

— Про наміри колумбійського ультраправого бойовика Маріо Таярані та підконтрольного йому злочинного угрупування Los Rastrojos[18] переправити до США велику партію кокаїну та кокаїнової пасти. Більшість наркотиків із Колумбії потрапляє до США так званими «атлантичними каналами» — через Орландо, Нью-Йорк чи Бостон, а вже звідти розповсюджується країною. У листі йшлося про доправлення незвичним шляхом — через Тихий океан — від західного берега Колумбії до східного узбережжя Каліфорнійського півострова, де один із мексиканських наркокартелів мав прийняти вантаж і сушею перевезти його до США.

— Е… я… — я не стримався та криво посміхнувся. На мить зринули думки про розіграш. Ну, що за дурня? Які наркокартелі? Але потому страх і непевність знову стиснули горло. Я не розумів, чого від мене хочуть.

Ліза продовжила:

— Лист, що надійшов із вашої адреси, містить не просто попередження. У ньому детально описано маршрут доправлення вантажу, тип судна, яким заплановано його перевозити, чисельність людей, що складають супровід, їхнє озброєння, а також точні координати місця висадки. Ось тут, гляньте, — Ліза пальцем прогорнула розкритий мейл і зупинилася на тому місці, де було зазначено координати, — 24°19’31’’ північної широти й 110°39’20’’ західної довготи. Це невелика піщана бухта за сорок кілометрів на північний захід від міста Ла-Пас, столиці мексиканського штату Південна Нижня Каліфорнія[19], та за три кілометри на південь від селища Сан-Хуан-де-ла-Коста. Там вантаж зустрічали представники Cártel de Tijuana[20], не надто впливового, але, напевно, найбільш технологічно просунутого мексиканського наркокартелю. Тіхуанський картель заснували дезертири з елітних частин мексиканського спецназу GAFE[21] та повітрянодесантної бригади BFP мексиканської армії. Він контролює Нижню Каліфорнію[22], частково — Південну Нижню Каліфорнію, має своїх людей у судах, поліції та місцевих адміністраціях. Нині картелем заправляє колишній мексиканський морський піхотинець Серхіо Вігліоне. Cártel de Tijuana підтримує тісні контакти з відставними військовими у Гватемалі, які допомагають навантаженим наркотиками катерам успішно уникати кораблів Берегової охорони США, що патрулюють міжнародні води біля узбережжя Центральної Америки. З 2000 до 2008 року Тіхуанський картель був одноосібним лідером із постачання метамфетаміну та марихуани до США. Зараз він воює з картелем Сіналоа, що його трохи послабило, але загалом уже півтора десятка років ні ми, ні мексиканці нічого не можемо з ним удіяти.

Пальцями, які тепер тремтіли ще більше, я підтягнув iPhone до себе й узявся насторожено читати листа. Він був англійською, я на ходу перекладав.

From: miro.belinksy@gmail.com

To: WASHINGTON.FIELD@IC.FBI.GOV

Subject: TAYARANI DELIVERY

Date: Wed, 27th May 2015, 10:05 p.m.

ТАЯРАНІ ТА LOS RASTROJOS ГОТУЮТЬ ДО ВІДПРАВЛЕННЯ РЕКОРДНО ВЕЛИКУ ПАРТІЮ КОКАЇНУ 30.5Т ПОРОШКУ 9.8Т ПАСТИ.

ШВИДКІСНИЙ КАТЕР ІЗ ВАНТАЖЕМ ВИРУШИТЬ ІЗ БУХТИ БУЕНАВЕНТУРА ДЕПАРТАМЕНТ ВАЛЬЄ-ДЕЛЬ-КАУКА ЗХ УЗБЕРЕЖЖІ КОЛУМБІЇ СЬОГОДНІ МІЖ 2AM ТА 4AM ГОД МСЦ ЧАС. ТРАНСПОРТ СУДНО TRES MARIAS ПОРТ ПРИПИСКИ ПУНТАРЕНАС КОСТА-РИКА ТИП ЧОВНА AZIMUT 86S ТОННАЖ 62Т МАКС ШВИДКІСТЬ 42 ВУЗЛИ. НА БОРТУ 5 ОСІБ ОЗБРОЄННЯ ШТУРМОВІ ГВИНТІВКИ TAR-21 ПІСТОЛЕТИ ТА ГАРМАТА. ЗАПЛАНОВАНИЙ МАРШРУТ КУРС 290 1500 NM КУРС 330 1000 NM КАЛІФОРНІЙСЬКА ЗАТ.

USCGC BERTHOLF ТА ІН НЕ ЗМОЖУТЬ ПЕРЕХОПИТИ.

СЕРХІО ВІГЛІОНЕ ЗУСТРІНЕ ВАНТАЖ У БУХТІ 40 КМ ПН ЗХ ВІД ЛА-ПАС ПД КАЛІФОРНІЯ МЕКС ТА 3 КМ ПД ВІД САН-ХУАН-ДЕ-ЛА-КОСТА КООРДИНАТИ 24 19 31 ПН Ш 110 39 20 ЗХ Д. РОЗРАХУНКОВИЙ ЧАС ПРИБУТТЯ КАТЕРА ДО БУХТИ НЕ РАНІШЕ 11;30PM MST СУБ 30 ТРАВНЯ. ДАЛІ ТОВАР ПЕРЕПРАВЛЯЮТЬ ДО США МАРШРУТ НЕВІДОМИЙ. З ВІГЛІОНЕ БУДЕ 19 БІЙЦІВ CARTEL DE TIJUANA. ОЗБРОЄННЯ 12-ЗАРЯДНІ ДРОБОВИКИ MOSSBERG ШТУРМОВІ ГВИНТІВКИ AR-15 ГРАНАТОМЕТИ MGL КУЛЕМЕТ 0.50 M2 BROWNING БРОНЕЖИЛЕТИ…

Не дочитавши до кінця, я відірвав погляд від смартфона. Залишилося дещо, чого я не зрозумів, однак загалом зміст удалося схопити. Лист був докладним. І водночас — дивним. Не в сенсі того, що американці натякали, начебто це я його написав, ні. Листа було дивно написано. Рвані речення, жодної коми, великі літери. Як і заголовок, текст складався лише з великих літер. Таке враження, що його автор чи то страшенно поспішав, чи то набирав текст на старезному мобільному телефоні, висячи вниз головою на стовпі.

— Це надійшло з мого мейла?

— Так. І, як бачите, все напрочуд детально розписано, — сказала Ліза Торнтон.

— Я не…

Американка не зважала на мій стан:

— Місце відправлення… місце прибуття… Хоча мене більше вразило те, що наш загадковий доброзичливець не просто повідомив назву судна — Tres Marias, але й порт приписки — Пунтаренас, Коста-Рика, а також тип і характеристики катера — сучасний Azimut 86S італійського виробництва, водотоннажність 62 тонни, максимальна швидкість 42 вузли. Прагнув довести, що це не жарт, не фейк, робив усе, щоб ми переконалися: це судно насправді є, — вона ледь примружилася: — Ви орієнтуєтеся в швидкісних катерах, пане Белінськи? Ні? Я теж не дуже, але мені пояснили, що 42 вузли[23] — це багато. Жоден із американських бойових кораблів, які зараз знаходяться в регіоні, не зміг би наздогнати такий катер, і подивіться, — шатенка тицьнула вказівним пальцем у iPhone навпроти рядка «USCGC BERTHOLF ТА ІН НЕ ЗМОЖУТЬ ПЕРЕХОПИТИ», — автор попереджає, що перехопити ми його не зможемо. Він звідкись знає, що найновіший корабель Берегової охорони США USCGC[24] Bertholf курсує біля берегів Гватемали, знає, що Bertholf якраз і відрядили в ті води, щоб ловити катери з наркотиками, а ще він знає, що максимальна швидкість USCGC Bertholf складає 28 вузлів[25] і що у Bertholf немає жодного шансу проти супершвидкісного катера наркоторговців. І тому він пропонує чи, радше, натякає на альтернативний варіант. Називає дату, час і місце, куди буде доправлено вантаж, чисельність бійців Cártel de Tijuana, які чекатимуть на кокаїн у бухті неподалік Сан-Хуан-де-ла-Коста, описує їхнє озброєння. Там далі — ви, схоже, не дочитали — є опис розташування блокпостів, які патрулювали під’їзди до бухти, прикриваючи вивантаження кокаїну. Інформатор навіть указав калібр скорострільної гармати, встановленої на Tres Marias. Ну, щоб ми були до всього готові.