Друге. Що з сусіднього містечка Бружа пропав був на кілька днів один чудернацький карлик, який родичався із джином у пляшці і не мав вух, бо колись їх відтяли за якийсь переступ.

Третє. Що газети, поналіплювані на повітряну кулю, були голландські, а отже, не могли походити з Місяця. Були то брудні газети – дуже брудні, – і друкар Глюк міг би поклястися на Біблії, що надруковано їх у Роттердамі.

Четверте. Що всіх їх разом – і самого Ганса Пфааля, п’янюгу, і тих трьох ледащ, що звуться його кредиторами, – не далі як два чи три дні тому бачили в одній пивничці на передмісті, – вони щойно повернулися, набивши кишені, з якогось заморського вояжу.

І останнє. Що існує поширена думка, – а коли ні, то повинна поширитись, – ніби Колегія Астрономів у місті Роттердамі, як і решта колегій в інших частинах світу, – та й узагалі всі колегії і всі астрономи, – анічим, м’яко кажучи, не кращі, не вищі й не мудріші, ніж їм годиться бути.

© ГАБЛЕВИЧ М. Б., переклад з англійської, 1992.