«East Oregonian», 25 червня 1947 року

СЛУЖБОВЕЦЬ УПРАВЛІННЯ З БОРОТЬБИ З ЛІСОВИМИ ПОЖЕЖАМИ ПОМІЧАЄ «ЛЕТЮЧІ ТАРІЛКИ»

Кеннет Арнольд повідомляє, що бачив дев’ять об’єктів, які мають форму диска, «світяться, сріблясті, рухаються неймовірно швидко».

«Daily Record» (Розвелл, штат Нью-Мексико), 8 липня 1947 року

ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНІ СИЛИ ЗАХОПИЛИ «ЛЕТЮЧІ ТАРІЛКИ» НА РАНЧО НЕПОДАЛІК РОЗВЕЛЛА

Співробітники розвідки виявили розтрощений диск.

«Daily Record» (Розвелл, штат Нью-Мексико), 9 липня 1947 року

У ВПС ЗАЯВЛЯЮТЬ, ЩО «ЛЕТЮЧІ ТАРІЛКИ» — ЦЕ ЛИШЕ МЕТЕОЗОНДИ

«Daily Tribune» (Чикаго), 1 серпня 1947 року

ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНІ СИЛИ США ЗАЯВЛЯЮТЬ: ВОНИ НЕ МОЖУТЬ ПОЯСНИТИ ТЕ, ЩО ПОБАЧИВ АРНОЛЬД

Ще 850 заяв очевидців після першого свідчення.

«Daily Record» (Розвелл, штат Нью-Мексико), 19 жовтня 1947 року

РОЗГНІВАНИЙ ФЕРМЕР ЗАЯВЛЯЄ: «ТАК ЗВАНА КОСМІЧНА ПШЕНИЦЯ — ЦЕ ПІДРОБКА»

Ендрю Гоксон заперечує «зв’язок із летючими тарілками». «Пшениця з червонуватим відтінком — це не більш ніж розіграш», — наполягає він.

«Courier Journal» (Кентуккі), 8 січня 1948 року

ПІД ЧАС ПЕРЕСЛІДУВАННЯ НЛО ЗАГИНУВ КАПІТАН ВПС

Останнє повідомлення від Ментелла: «…металева, величезного розміру…»

Військово-повітряні сили зберігають мовчання.

«Nacional» (Бразилія), 8 березня 1957 року

ДИВНИЙ КОРАБЕЛЬ ІЗ КІЛЬЦЕМ ЗАЗНАЄ АВАРІЇ В МАТУ-ҐРОСУ!

ДВІ ЖІНКИ МАЛО НЕ ЗАГИНУЛИ БІЛЯ ПОНТУ-ПОРАН!

«Ми чули пронизливий вереск ізсередини», — заявляють вони.

«Nacional» (Бразилія), 12 березня 1957 року

ЖАХ У МАТУ-ҐРОСУ!

Повідомлення про сірих чоловічків із величезними чорними очима

Учені сміються! Повідомлення продовжують надходити!

СЕЛА ОХОПЛЕНІ ЖАХОМ!

«Oklahoman» , 12 травня 1965 року

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ СТРІЛЯЄ У НЛО

Згідно з його доповіддю, летюча тарілка перебувала в 40 футах над автострадою 9.

Свідчення радара на авіабазі в Тінкері підтверджують слова поліцейського.

«Oklahoman» , 2 червня 1965 року

«ІНОПЛАНЕТНА РОСЛИННІСТЬ — ПІДРОБКА», — ЗАЯВЛЯЮТЬ ПРЕДСТАВНИКИ МІНІСТЕРСТВА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

«Червоні рослини» — робота підлітків, озброєних пульверизаторами.

«Press-Herald» (Портленд, штат Мейн), 14 вересня 1965 року

КІЛЬКІСТЬ СВІДЧЕНЬ ПРО ЗУСТРІЧІ З НЛО В НЬЮ-ГЕМПШИРІ НЕУХИЛЬНО ЗРОСТАЄ

Більшість випадків зафіксовано поблизу Екзетера.

Деякі з місцевих жителів побоюються інопланетного вторгнення

«Union-Leader» (Манчестер, штат Нью-Гемпшир), 19 вересня 1965 року

ПОМІЧЕНИЙ ПОБЛИЗУ ЕКЗЕТЕРА ВЕЛИЧЕЗНИЙ ОБ’ЄКТ БУВ ОПТИЧНОЮ ІЛЮЗІЄЮ

Слідчі ВПС спростовують заяву співробітника поліції про зустріч із НЛО.

Офіцер Кліленд непохитний: «Я знаю, що бачив».

«Union-Leader» (Манчестер, штат Нью-Гемпшир), 30 вересня 1965 року

ЕПІДЕМІЯ ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ ДОСІ НЕ МАЄ ПОЯСНЕНЬ

Понад 300 постраждалих, більшість одужує.

Представник Управління з контролю за продуктами й ліками заявляє, що ймовірною причиною стали заражені колодязі.

«Journal» (Мічиґан), 9 жовтня 1965 року

ДЖЕРАЛЬД ФОРД ЗАКЛИКАЄ РОЗСЛІДУВАТИ ВИПАДКИ ПОЯВИ НЛО

Лідер Республіканської партії заявляє: «Мічиґанські вогні можуть мати позаземне походження».

«Los Angeles Times» , 19 листопада 1978 року

НАУКОВЦІ КАЛІФОРНІЙСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО ПОЯВУ ВЕЛИЧЕЗНОГО ДИСКА В МОХАВЕ

Тікман: «Він був оточений маленькими яскравими вогнями».

Моралес: «Я бачив червону рослинність, схожу на “волосся янгола”[1]».

«Los Angeles Times» , 24 листопада 1978 року

АНІ ПОЛІЦІЯ ШТАТУ, АНІ СЛІДЧИЙ ВПС США НЕ ВИЯВИЛИ «ВОЛОССЯ ЯНГОЛА» В МОХАВЕ

Тікман і Моралес проходять перевірку на «детекторі брехні».

Можливість ошуканства виключена.

«New York Times» , 16 серпня 1980 року

«ВИКРАДЕНІ ІНОПЛАНЕТЯНАМИ» НАПОЛЯГАЮТЬ НА СВОЄМУ

Психологи ставлять під сумнів достовірність зображення так званих сірих чоловічків.

«Wall Street Journal» , 9 лютого 1985 року

КАРЛ САҐАН: «НІ, МИ НЕ САМОТНІ»

Видатний учений знову підтверджує свою віру в існування позаземного розуму.

Він стверджує: «Ймовірність існування інопланетних цивілізацій надзвичайно висока».

«Sun» (Фінікс), 14 березня 1997 року

НЕПОДАЛІК ПРЕСКОТТА З’ЯВИВСЯ ВЕЛИЧЕЗНИЙ НЛО

ДЕСЯТКИ ЛЮДЕЙ ОПИСУЮТЬ «ОБ’ЄКТ У ФОРМІ БУМЕРАНГА»

Комутатор на авіаційній базі Льюк розривається від повідомлень.

«Sun» (Фінікс), 20 березня 1997 року

ЗАГАДКА «ВОГНІВ ФІНІКСА» НЕ ОТРИМАЛА ПОЯСНЕННЯ

Фотографії обробці не піддавалися, заявляє експерт.

Слідчі військово-повітряних сил зберігають мовчання.

«Weekly» (Полден, штат Аризона), 9 квітня 1997 року

НЕЗРОЗУМІЛИЙ СПАЛАХ ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО «ЧЕРВОНУ ТРАВУ» ВИЗНАНІ ВИГАДКОЮ

«Daily News» (Деррі, штат Мейн), 15 травня 2000 року

НА ДЖЕФФЕРСОН-ТРАКТ ЗНОВУ ПОМІЧЕНІ ЗАГАДКОВІ ВОГНІ

Місцевий голова Кінеотауна: «Я не знаю, що це таке, але вони постійно повертаються».

Це стало їхнім гаслом, хоча Джонсі геть не міг пригадати, хто ж із них перший це сказав. «Розплата — сука» — то його вислів. «Трахни мене, Фредді» і ще кілька подібних непристойностей, не менш яскравих, вигадав Бобер. Генрі навчив їх говорити: «Як гукнеться, так і відгукнеться», — таке типу дзенське лайно подобалося Генрі ще з дитинства. Проте ДІЛТС… от звідки взялося ДІЛТС? Кому першому це спало на думку?

Не має значення. Має значення те, що вони вірили в першу його частину, коли їх було четверо; у все в цілому — коли їх стало п’ятеро; у другу половину — коли їх знову стало четверо.

Коли їх знову стало четверо, на їхні життя мовби наповзла хмара. Стало більше трахни-мене-Фредді-днів. Вони бачили це, але не розуміли чому. Вони знали, що з ними щось негаразд — принаймні відбуваються якісь зміни, — але, що конкретно, не розуміли. Вони відчували, що потрапили в пастку, але як, яким чином? І все це було задовго до вогнів у небі. До Маккарті і Беккі Шу.

ДІЛТС — іноді це всього лише слова. А іноді ти не віриш ні в що, крім темряви. І як тоді жити далі?

Сказати, що шлюб Бобра виявився невдалим, — це все одно, що сказати: під час запуску «Челленджера» виникли деякі ускладнення. Джо «Бобер» Кларендон і Лорі Сью Кенопенскі протрималися місяців вісім, а потім — бабах — і все, маємо те, що маємо, допоможіть зібрати довбані уламки.

Бобер узагалі-то хлопець веселий, будь-хто з його приятелів це підтвердить, але зараз настали похмурі часи. Він не зустрічається зі своїми друзями (тими, кого вважає справжніми друзями), окрім як протягом одного тижня в листопаді, коли вони збираються всі разом, а минулого листопада вони з Лорі Сью ще трималися, так, насправді за соломинку, але все ж трималися. Зараз же він проводить багато часу — надто багато, і він про це знає — в барах портлендського Старого порту. «Ілюмінатор», «Морський клуб» і «Паб на Фрі-стрит». Він забагато п’є, забагато курить траву і вранці має такий вигляд, що воліє не дивитися на себе в дзеркало у ванній. Очі в червоних набряклих повіках сором’язливо тікають убік, і він думає: «Час припинити швендяти по цих забігайлівках. Інакше незабаром зі мною станеться те саме, що з Пітом. Триндець і святі банани».