Посмішка - мій порятунок від болю.

Дякую тим, хто дарує її.

Часом, не знаю, де вибір, де доля,

Та оступи знаю чудово свої.

Вибач мені, моє сердце, - тебе не жаліла.

Вибач, життя, що так згаяла час.

Я підіймусь, я знайду в собі сили,

Хай навіть потім впаду і не раз...

Я посміхнусь. Свому сонцю дам волю.

Як ним ділюся - ясніше горить.

Хай сум розвіється пилом по полю.

Щирість у очі - та й вже не болить.

Знаю, не все буде зараз й одразу.

Живляться зміни згорянням годин,

Полум'ям дій, тихим поступом джазу...

Сильною волею й духом твердим.

Тож посміхнусь. Обійму серцем друзів -

Ось вони, справді безцінні скарби.

Посмішка добра в хвилини конфузів,

Певне плече у годину біди.

Риса погана - чекати багато,

Гірша - не вірити в щирість й любов.

Жити б отак, щоб душею палати,

Щоб ніби з натхненням змішалася кров...