Її цілунки запашні.
Мопса
Зажди,
Тобі віддячу я.
Блазень
Ні слова більше!
Музики, грайте!
Музика. Пастухи танцюють з пастушками.
Поліксен
Господарю, скажіть, хто той пастух,
Що вашу доньку танцювать повів?
Пастух
Доріклом зветься — хвалиться, що має
Прегарне пасовисько. Чув про те
Лише від нього я, та вірю хлопцю.
Так само вірю, що дочку він любить
Мою: адже ніколи ясен місяць
У вод свічадо так не зазирав,
Як задивляється оцей юнак
У зір її, читаючи, мов книгу,
Усе, що там написано. Не знаю,
Хто з них сильніше любить, та різниця
Не перевищить півцілунка.
Поліксен
Гарно
Вона танцює.
Пастух
Гарно й робить все.
Коли із нею молодий Дорікл
Одружиться, дістане дар такий
Від неї, що й не снивсь йому.
Входить слуга.
Слуга
О пане, якби ви тільки послухали бродячого торговця там, за дверима! Ви більше ніколи не захочете танцювати під сурму та барабан; та й козиця вам нічого вже не скаже; той хлопець ушкварить вам усяких пісень швидше, ніж ви відрахуєте йому гроші; співи вискакують йому з рота, наче він перед тим наковтався балад, а вуха в слухачів витягуються, щоб краще чути його пісні.
Блазень
Він прийшов дуже до речі. Хай заходить. Я люблю балади, а надто коли яку-небудь сумну історію розповідають весело або ж коли щось сміховинне співають, мов голосять.
Слуга
Він має пісні для чоловіків, для жінок, одне слово, на всі смаки. Має кращий вибір товару, ніж рукавичник. Найліпші любовні пісеньки для дівчат, — і ні слова сороміцького, аж дивно. З такими ніжними приспівами — «розгойдав її», «поплескав її»; який-небудь чубатий телепень з нечестивими думками ревів би про щось стидке, а в цього хлопця дівчина відповідає: «Не завдай же лиха!» Вона відштовхує, відтручує отим «Лиха не завдай!»
Поліксен
Оце так молодець!
Блазень
Ти кажеш нам справді про надзвичайного чоловіка. Він має свіжий товар?
Слуга
Там у нього є бинди всіх кольорів веселки, більше всякої всячини, ніж могли б охопити вченим поглядом усі богемські судовики, хоч купив їх він гуртом: ремінці, шитво, гаптування, батист. І він вам показує всі ті товари голісінькими, наче богів чи богинь; ви можете повірити, ніби сорочка — то янголиця, такі псалми співає він її рукавам та вставкам.
Блазень
Приведи його, прошу тебе, і хай він зайде сюди співаючи.
Утрата
Але попроси його, щоб не вживав грубих слів у своїх піснях.
Слуга виходить.
Блазень
Трапляються серед цих мандрівних торговців люди такі гідні, що ви б і не подумали, сестричко.
Утрата
А я й не подумаю, братику.
Входить Автолік співаючи:
Батист біленький, наче сніг,
А креп, як ворон, — чорний.
До рукавичок до моїх
Трояндний дух нас горне.
Є й маски для усіх носів,
Браслети й персні в парі,
Парфуми із чужих країв
Для дамських будуарів, —
Усе, що хлопці дарувать
Своїм коханим хочуть.
Ідіть до мене купувать,
А ні, то плакать і ридать
Коханим аж до ночі.
Блазень
Якби я не закохався в Мопсу, то ти б із мене не витяг жодної монетки. Але вона зробила мене своїм рабом, і я мушу відробляти це рабство стрічками та рукавичками.
Мопса
Усе те мені було обіцяно до свята, але й тепер не пізно.
Доркас
Він обіцяв тобі дещо більше за це, або ж люди брешуть несосвітенно.
Мопса
Усе, що він тобі обіцяв, він уже виплатив. А може, ще й з гаком. Тобі буде дуже соромно повертати йому борг.
Блазень
І хто тільки виховує нині дівчат? Чи вам позав’язувати спідниці на головах? Чи ви не встигаєте попліткувати, коли доїте корів, чи перед сном, чи як підкидаєте дрова в піч? А то теревените безперестанку. Добре, хоч потихеньку. Ану, поприв’язуйте ваші дзвони — й ні слова більше!
Мопса
А я нічого й не кажу. Ходімо, ти мені обіцяв гарне намисто та напахчені рукавички.
Блазень
Чи ж я не казав тобі, що зустрів розбійника на дорозі й він забрав у мене всі гроші?
Автолік
Ваша правда, пане. Розбійників на дорогах вистачає. Тому й належить людям стерегтися.
Блазень
Не бійся, чоловіче. Тут у тебе не заберуть нічого.
Автолік
Сподіваюсь, пане. Бо маю таки дещо коштовне поміж моїх товарів.
Блазень
Що саме? Балади?
Мопса
Купіть мені одну, прошу вас. Понад усе на світі хотіла б мати друковану баладу: для певності, що все в ній — щира правда.
Автолік
Ось вам одна, що її співають дуже жалісно. Як лихварева жінка заразом народила двадцять мішків золота, і як вона хотіла наїстися зміїних голів та смажених риб.
Мопса
І ви гадаєте, що все це — правда?
Автолік
Свята правда, а віку їй — місяць.
Доркас
Боронь мене боже одружитися з лихварем!
Автолік
Ось тут і повитуху названо — пані Брехлінс, а були при тому п’ять чи шість поважних жінок. Невже ж я став би поширювати вигадки?
Мопса
Ой, прошу вас, купіть її для мене.