N1 та N2 — визначальні характеристики роботи авіаційних двигунів. N1 відповідає швидкості обертання втяжного вентилятора на вході в турбіну (її виражають у відсотках від номінального значення), N2 позначає швидкість обертання вала компресора реактивної турбіни (у більшості сучасних авіалайнерів вентилятор і компресор «сидять» на різних валах). Ці параметри (окремо для кожного із двигунів літака) виведено на цифровий дисплей перед пілотом. note_18

19

1 вузол = 1,852 км/год = 0,514 м/с. note_19

20

Екіпаж, зайняти місця для зльоту (англ.). note_20

21

V1 — швидкість прийняття рішення — максимальна швидкість, за якої пілот може скасувати зліт і загальмувати до кінця злітної смуги. Якщо яка-небудь система (наприклад, двигун) відмовляє після проходження V1, пілот повинен продовжити зліт, набрати мінімально необхідну для безпечного розвороту висоту, зробити коло над аеропортом і виконати аварійну посадку. VR — швидкість відриву — швидкість, за якої підйомна сила повітря, що набігає на крило, достатня для відриву літака від землі. V1 та VR — критично важливі параметри зльоту авіалайнера. note_21

22

Rotate (з англ. буквально — крути, обертай) — вигук, яким пілот, що спостерігає за показами приладів, повідомляє своєму напарникові, який безпосередньо керує літаком, про досягнення швидкості відриву (англ. rotate speed), після чого пілот повинен потягнути (крутнути) штурвал на себе, тим самим відірвавши машину від землі. note_22

23

У радіозв’язку «Roger» є загальноприйнятим відповідником фрази «Вас зрозумів» або — більш точно — «Я зрозумів усе з останньої передачі» (англ.). note_23

24

Абревіатура на позначення аеропорту ім. Шарля де Голля, найбільшого аеропорту французької столиці. note_24

25

«Airbus A320» — серія вузькофюзеляжних пасажирських лайнерів, розроблених компанією «Airbus S.A.S.», перший політ яких відбувся 1988 року. На літаках А320 уперше в історії авіації застосували електродистанційну систему керування (англ. fly-by-wire). note_25

26

Париж-Орлі (фр. L’aе́roport de Paris-Orly, код IATA: ORY) — цивільний аеропорт, розташований за 14 км на південь від французької столиці. note_26

27

«ATR-72» — двомоторний турбопропелерний ближньомагістральний літак, збудований французько-італійським авіаційним консорціумом ATR, розрахований на перевезення 78 пасажирів на відстані до 1 300 кілометрів. note_27

28

В аеропортах для підвищення безпеки та зручності орієнтування руліжні доріжки, або доріжки для маневрування (англ. taxiways), позначають великою літерою латинського алфавіту (наприклад, A, D, E, K), комбінацією латинської літери та цифри (B1, C3, H4) або двома великими латинським літерами (AA, AU, EF, LQ тощо). Під час радіопереговорів диспетчери та пілоти озвучують назви руліжних доріжок згідно з правилами фонетичного алфавіту НАТО, у якому кожній літері латинського алфавіту відповідає конкретно визначене, «фонетично близьке» до літери слово (А — це «Alfa», B — «Bravo», C — «Charlie», D — «Delta», Е — «Echo» і т. д.). Назва доріжки «Сьєрра-Віктор» означає, що на схемі аеропорту, наземних покажчиках і світлових табло її позначено SV. Аналогічно — назва «Новембер-Папа» відповідає позначці NP. note_28

29

«Øveraasen» — норвезька компанія зі світовим ім’ям, спеціалізація якої — виготовлення великогабаритної снігоочисної техніки та агрегатів для аеропортів. У пропонованому контексті йдеться про снігоочисник цієї компанії. note_29

30

1 фут = 0,3048 метра. note_30

31

«ArcelorMittal» — найбільша металургійна компанія світу, котра на кінець нульових років контролювала 10 % світового ринку сталі. Її формування відбулося 2006 року шляхом злиття люксембурзької компанії «Arcelor» та індійської «Mittal Steel», що належала індійському бізнесменові Лакшмі Мітталу. Має представництва в усьому світі. note_31

32

Мо (фр. Meaux) — містечко у Франції (49 тисяч жителів) у департаменті Сена і Марна на північному сході від Парижа. note_32

33

Реймс — місто і комуна на північному сході Франції в департаменті Марна регіону Шампань-Ардени. Населення — 185 тисяч жителів. note_33

34

Доріжка, маркована літерою J. note_34

35

ILS (англ. instrument landing system — система посадки за приладами, або курсо-глісадна система) — сукупність наземних засобів, використання котрих в умовах обмеженої видимості (низька хмарність, туман, дощ чи сніг) дає змогу вирівняти літак щодо посадкової смуги і безпечно привести його строго до необхідної точки торкання. Вирівнювання літака здійснює автопілот за отриманими від курсо-глісадної системи радіосигналами. Втім, залежно від особливостей аеропорту та можливостей ILS передбачено мінімальну видимість, необхідну для безпечного приземлення. Якщо в разі досягнення певної висоти (яку в авіації називають висотою прийняття рішення, ВПР) командир повітряного судна не встановив візуального контакту з посадковою смугою (не бачить вогнів смуги), посадку скасовують і літак спрямовують на друге коло. Розрізняють 5 категорій точності під час посадки за приладами: І (ВПР складає 60 м), ІІ (ВПР — 30 м), ІІІa (ВПР менше за 30 м, але більше від 15 м), IIIb (ВПР менше за 15 м) та IIIc (без обмежень — посадка за нульової видимості). note_35

36

Скорочено від «LANDING GEAR» — шасі (англ.). note_36

37

Для прикладу візьмемо злітно-посадкову смугу 04L-22R в аеропорту Париж-Північ. Якщо літак йде на посадку з південного заходу, то кут між напрямком на північ і віссю смуги складе 39°6´; округляємо 39°6´ до 40, ділимо на десять і отримуємо номер смуги — 04. Якщо літак заходить на посадку з північного сходу, то кут між напрямком на північ і віссю смуги буде інший — 219°6´; округляємо до 220, ділимо на десять і отримуємо 22 — номер цієї смуги в тому разі, якщо лайнер наближається до її північно-східного торця.

Якби смуга в аеропорту Париж-Північ була одна, її позначали б 04-22. Але в Париж-Північ — дві паралельні смуги, через це цифрові позначки для сусідніх торців однакові, а тому до номера додають літеру L або R. Якщо авіалайнер наближається до аеропорту з південного заходу, північніша з двох смуг (верхня на малюнку) буде для пілота лівою (04L), а та, що пролягає південніше, — відповідно, правою (04R). Для лайнерів, що заходять на посадку з північного сходу, — все навпаки: північніша смуга буде правою (22R), а південніша — лівою (22L). Таким чином, аеропорт Париж-Північ має дві злітно-посадкові смуги: 04L-22R (північніша, ближча до терміналів) та 04R-22L (південніша). note_37

38

ЗУПИНИСЬ: ПОПЕРЕДУ ЗЛІТНА СМУГА (англ.). note_38

39

В описаному аеропорту Париж-Північ висота диспетчерської вишки більша за висоту прийняття рішення (30 м), через що ситуація, коли Ґастон Лем’єр, по суті, не бачить летовища, але при цьому літакам усе ще дозволено приземлятись, є нормальною. note_39

40

Глісада — траєкторія польоту літального апарата перед приземленням. note_40

41

Перемикач «Take-off/Go around» (англ. «Зліт/Друге коло»), або «TO/GA» — це перемикач на автоматі тяги в кабіні пілотів сучасних пасажирських лайнерів, що має два режими: «Зліт» і «Друге коло». Перший режим використовують під час зльоту, другий — активують перед заходом на посадку. Якщо раптом під час заходу на посадку пілот розуміє, що з певних причин не може здійснити безпечне приземлення, перестановка важелів тяги в положення «TO/GA» забезпечує миттєве збільшення тяги двигунів, деактивацію автопілота (щоб літак припинив спуск по глісаді) і блокування будь-яких команд автомата тяги, котрі призначені для втримування літака в посадковій конфігурації. В екстреній ситуації застосування перемикача «TO/GA» є найшвидшим і найбільш ефективним способом скасувати посадку і повести літак на друге коло. note_41