ЕПІГРАМА "МУЗАМ КОЛИСЬ ДЕВ'ЯТЬОМ НА ШЛЯХУ З'ЯВИЛАСЬ ВЕНЕРА"

Музам колись дев'ятьом на шляху з'явилась Венера;
З нею - її Купідон; слово зухвале - в устах:
«Музи, шануйте мене, я найперша з усіх олімпійців,
Всі перед берлом моїм хиляться люди й боги».
Мовила. Музи на те: «А над нами, богине, не владна,
Наша святиня не ти, наша любов - Гелікон»

НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ТОМАРИ

Круг годовий довершився і знов розпочався. Сьогодні
Маємо першу добу, року нового почин,
Доля судила тобі, обдарований хлопче Василю,
В цей народитися день. Добра то провість тобі.
Першим ти пагонцем, хлопче, на світ од батьків народився,
Перший чеснотою скрізь, перший і славою будь,
Перший і розумом сильним і перший тим даром природним,
Що потребує його врода тілесна твоя.
Благословення тобі, первакові, послала природа,
Що для молодших дітей мачуха гостра була...
Так і спорудник всесвітній, створивши Адама найперше,
Єву потому створив, меншу в любові його.
Радо вітаю тебе, що стільки добра тобі дано:
Досить на частку твою бог милосердний поклав.
Тільки ж гай-гай! Як багато тобі доручив сотворитель,
Згодом немало і сам схоче від тебе узять.
Отже, науки і всякої праці берись, не цурайся,
І не з наймення лише, будь і ділами Василь

РОЗМОВА ПРО ПРЕМУДРІСТЬ

Людина.

Сестрице люба, чи інакше звешся ти?

Ти мати стрункості, а також доброти,

Скажи своє ім'я, скажи мені сама,

Бо хто без тебе думку упійма?

Мудрість.

Софією по-грецьки звали в давній вік,

А мудрістю зове всяк руський чоловік,

Та римлянин мене Мінервою назвав,

Християнин Христа імення мені дав.

Людина.

Скажи, живеш і в хінській стороні?

Мудрість.

Там інше ім'я надано мені.

Людина.

Так ти і серед варварів живеш?

Мудрість.

Ну що це за дурноту ти плетеш?

Без мене навіть рисці не бувать,

Чому ж між хінцями мені не існувать?

Де ніч і день живе, де літо і весна,

Із батьком правлю я ускрізь сама одна.

Людина.

А батько хто? Питаю з дурноти.

Мудрість.

Пізнай мене, то й батька взнаєш ти.

Людина.

А з хінцями живеш ти як, відкрий?

Мудрість.

Так само, як і тут: дивлюсь, хто мій, то мій.

Людина.

Адже самі загиблі там живуть?

Мудрість.

Сестра вам бреше, геть-но, як і тут.

Людина.

Хіба у тебе є сестра?

Мудрість.

Увіч!

Звичайно ж, є, як в дня сестрою ніч.

Людина.

І бреше, хоч з тобою і в рідні?

Мудрість.

Один в нас батько, діти ж не одні.

Людина.

А ймення як?

Мудрість.

Їй сто імен. Вона

У росіян є безтолковщина.

Людина.

А роги є?

Мудрість.

Дурний!

Людина.

Чи борода?

Чи в клобуці?

Мудрість.

Покинь! Вона склада

І суть тебе, як хочеш. Гей-но! Зникни пріч!

Я біля тебе, наче біля світла ніч.

Людина.

Зникни краще ти! Біжи з очей моїх,

Дурна сама ти, здурена на сміх.

Про все, чого нема ніде, плетеш,

І, прямо кажучи, дурноту ти верзеш.

Зродився тут народ і навчений не так,

Тож дикі брехні слухать не мастак.

Бо може віднайтись один лише такий,

Щоб уподобав дикий змисел твій.

ЕПІГРАМА "СКАЖИ, ЯКЕ ДЛЯ МУЖА МУДРЕ ДІЛО"

Скажи, яке для мужа мудре діло!-
Май світло в розумі й здорове тіло.

Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: