А потім протупотіла купа ніг, зникаючи в якомусь проході та ще довго відбиваючись луною. Я розвернувся, щоб знову бігти вниз до склепу і шукати там інший вихід, але цієї ж миті двері, які вели до кручених сходів, зачинив сильний подув вітру — такий, що навіть із дверних перемичок піднявся пил. Я підбіг до дверей і спробував їх штовхнути, але побачив, що це безнадійно. Я знову був в’язнем, і заплутувався в тенетах злої долі чимраз сильніше.

Поки я все це нотував, у проході десь унизу лунало тупотіння ніг, щось гуркотіло, так ніби тягали щось важке: понад усякий сумнів, то були скрині з землею. А ще гупав молоток — ним вганяли цвяхи у ту скриню. А зараз я чую, як лунають важкі кроки у залі, а за ними тупотить безліч інших ніг.

Я чую, як, зачиняючись, грюкають двері, дзвенять ланцюги, скрегоче ключ у замку, тоді ключ витягують із замка, відчиняють інші двері, замикають їх, скрипить замок і засуви.

Тпру! Спочатку із внутрішнього двору, а потім із гірської дороги до мене долинає скрип — це крутяться в дорозі колеса важких возів, а поряд хльоскають батоги і перемовляються цигани, і тоді все стихає вдалині.

Тепер у замку залишився тільки я і ті жахливі жінки. Фу! Міна — теж жінка, але вона не має нічого спільного із тими особами. Вони справжнє бісове кодло!

Я не залишуся з ними сам на сам. Спробую спуститися по замковій стіні нижче, ніж попередні рази. Я прихоплю з собою золото, бо воно може знадобитися мені пізніше. Я маю знайти вихід із цього жахливого місця.

А потім — подалі звідси і додому! Тікати геть, тікати найближчим поїздом! Подалі від цього клятого замку, з цієї клятої землі, де вільно розгулює сам диявол і його пекельне кодло.

Краще покластися на милість Божу, ніж дістатися тим чудовиськам. Прірва крута і глибока. Але навіть якщо мені судилося розбитися, спочивши вічним сном, я все одно залишусь людиною. Прощавайте всі, і ти, Міно!

9 травня

Моя люба Люсі!

Вибач, що тривалий час не писала тобі, просто була завалена роботою. Життя заступниці директорки школи часом клопітне. Понад усе я хотіла б опинитися разом із тобою на березі моря, де ми би вільно розмовляли і будували повітряні замки. Останнім часом я дуже багато працюю, бо хочу допомогти Джонатанові у його праці, я дуже завзято тренуюся у стенографії. Коли ми поберемось, я зможу бути корисною Джонатанові, і якщо стенографуватиму достатньо добре, я робитиму це під його диктовку, а потім передруковуватиму на машинці, ось чому я так наполегливо працюю.

Іноді ми з ним пишемо одне одному листи стенограмою. А ще він веде стенографічний щоденник своєї подорожі за кордон. Коли ми з тобою будемо разом, я теж вестиму такий щоденник. Я маю на оці не той щоденник на дві сторінки на тиждень, який валяється пожмаканий у куті. Я маю на увазі щоденник, у якому я занотовуватиму щось, тільки-но відчую таку потребу.

Гадаю, він не буде цікавим для інших людей, але я й не маю цього на меті. Колись я покажу його Джонатанові, якщо, звісно, там не буде нічого такого, чим неприємно ділитися. В кожному разі, це буде справжнє тренування. Я спробую робити так, як це роблять журналістки, які під час інтерв’ю стенографують, щоб запам’ятати розмову. Я маю на увазі те, що трохи практики — і можна зберегти у пам’яті все, що відбувається і кажеться за день.

А втім, побачимо. Я докладніше розповім тобі про свої маленькі плани при зустрічі. Я щойно отримала з Трансільванії від Джонатана кілька коротеньких рядків. У нього все гаразд і він повернеться приблизно за тиждень. Мені кортить почути всі його новини. Це, напевно, чудово — побачити чужі краї. Сумніваюся, що нам (я маю на увазі Джонатана і себе) вдасться коли-небудь відвідати їх разом. О, годинник вибив десяту. До побачення!

З любов’ю

Міна.

P. S. Коли писатимеш мені, розкажи всі новини. Ти мені давно вже нічого не розказувала. До мене дійшли чутки про високого вродливого чоловіка з кучерявим волоссям!

Четем стріт, буд. 17

Середа

Люба Міно!

Ти дуже несправедливо звинувачуєш мене у тому, що я погана кореспондентка. Я вже двічі писала тобі відтоді, як ми розсталися. Твій останній лист був лише другим. Крім того, мені просто немає про що розказати тобі. Справді, немає нічого, що б тебе зацікавило.

Нині у місті є на що глянути. Ми ходимо до картинних галерей, прогулюємося парком пішки або верхи. Щодо високого чоловіка з кучерявим волоссям, це напевно той, із ким я грала у м’яч останнього разу. Вочевидь, хтось вигадує казна-що.

То був містер Голмвуд. Він частенько буває в нас. Цей пан дуже добре ладнає з моєю матусею, у них багато спільного і їм є про що побалакати.

Нещодавно ми познайомилися з чоловіком, який міг би підійти тобі, якби ти, звісно, не була заручена із Джонатаном. Він міг би скласти тобі чудову партію, бо він — красивий, освічений, походить з гарної родини. Він — доктор, і то дуже розумний. Ти тільки уяви собі, йому лише двадцять дев’ять, а під його особистим наглядом перебуває величезна лікарня для душевнохворих. Мені його представив містер Голмвуд, він у нас гостював і відтоді часто відвідує нас. Я вважаю його найрішучішою людиною з усіх, що знаю, а також найврівноваженішою. Він цілком спокійний. Уявляю, який чудодійний вплив Голмвуд справляє на своїх пацієнтів. Він має цікаву звичку вивчати риси обличчя, ніби намагається прочитати думки, не раз вивчав і моє обличчя, але, скажу без зайвої скромності, я — міцний горішок. Про це говорить моє дзеркало.

Ти коли-небудь пробувала читати своє обличчя? Я пробувала, і можу сказати, що це непоганий предмет для вивчення, але після цього з’являється набагато більше хвилювань, ніж ти собі уявляла до цього.

Він каже, що я являю собою цікавий предмет для вивчення з точки зору психології, і я, за всієї своєї скромності, цілком згодна з ним. Щодо нової моди, то як ти знаєш, я не надто переймаюся вбранням, щоб описати тобі його. Вбрання — нудота. Знову я висловилася по-простому, але не звертай уваги. Артур так говорить щодня.

Ну ось і все, Міно. Ми змалку довіряли одна одній усі наші секрети. Ми спали разом, їли разом, сміялися і плакали разом, а зараз, якщо я вже почала, я би хотіла договорити до кінця. О Міно, невже ти не здогадуєшся? Я кохаю його. Я червонію, коли пишу це, і, я думаю, він також кохає мене, хоча й не казав мені про це жодного слова. Але ж, Міно, я кохаю його! Ну ось, тепер я почуваюся ліпше.

О, як би я хотіла опинитися біля тебе, моя люба, і сидячи біля коминка, як колись, спробувала б розказати тобі, що я відчуваю. Я не знаю, як я взагалі наважилася про таке писати, навіть тобі. Час закінчувати листа, бо я заллю його сльозами. Але я не хочу його завершувати, бо кортить розповісти тобі все. Дай мені знати, тільки-но отримаєш цього листа, і скажи мені все, що про це думаєш. Міно! Помолися за те, щоб я була щаслива.

Люсі.

P.S. Немає потреби казати, щоб ти тримала це в таємниці.

І знову на добраніч. Л.

24 травня

Моя люба Міно!

Дякую, дякую і ще раз дякую за той чудовий лист. Це так чудово, коли в усьому можеш звіритися тобі й відчути взаєморозуміння.

Моя люба, в моєму житті, як у тому старому прислів’ї, тож і я упала в добро, як у тісто. У вересні мені виповниться двадцять, а я ще ніколи, аж до сьогодні, не отримувала пропозиції, і раптом сьогодні їх зробили цілі три! Ти тільки уяви! Три пропозиції за один день! Хіба це не жахливо?! Мені шкода, справді шкода тих двох бідолашних хлопців. О Міно, я така щаслива, що навіть і не знаю, що з собою робити. І цілі три пропозиції!

Але, заради Бога, не кажи жодній із дівчат, бо в них виникнуть різні чудернацькі думки, і, можливо, вони вважатимуть, що постраждали, думатимуть, що ними знехтували. Деякі дівчата такі самозакохані! Ти і я, Міно, люба, заручилися, і збираємося перетворитися на старих одружених матрон, отож можемо дозволити собі зневажати марнославство. Відтак маю викласти тобі подробиці про всі три пропозиції, але ти маєш тримати це у секреті від усіх, крім, звісно, Джонатана. Йому ти можеш розказати, бо якби я була на твоєму місці, я конче би розказала Артурові. Жінка повинна все переповідати своєму чоловікові. А як ти гадаєш, люба? Я маю бути щирою. Чоловіки, так само, як і жінки, я маю на увазі, їхні дружини, повинні бути такими ж щирими з ними, як вони. Але, боюся, що жінки не завжди цілком щирі, як мали би бути.