Самостійний інформаційний реферат ДОК II. Л. дз 4719/інф. НП. таем. 38. Люблін, дня 11 липня 1938 р.

До керівника відділу II Головного штабу Відділ Пб у Варшаві

Православні церкви у Томашівському повіті.

Услід за тит. Л. дз. 4469/інф. НП. таєм.38 з дня 27.VI. 1938 року доповідаю, що отримав інформацію, що на території так званої Холмщини керівництво гмін внаслідок директив, отриманих від староства, приступило до розбирання закритих необлікованих православних церков.

До цього часу православні церкви розібрано у таких повітах:

— Томашівському 23 церкви.

— Грубешівському 15 церков.

— Холмському 10 церков.

— Білгорайському 1 церква.

Для розбирання церков залучається польська молодь, переважно із членів місцевих відділів пожежної охорони.

Православне населення згаданих сіл не чинить опору при розбиранні церков, однак обурюється діями польської влади, але виражає обурення лише у розмовах між собою. У деяких місцевостях під час розбирання церков жінки православного вірування збирались біля церкви і, плачучи, спостерігали розбирання церкви. Лише у селі Жарники гміни Лащів повіт Томашів Любельський дійшло майже до ексцесів, бо місцевий позаштатний священик Хоменко підбурював населення не допустити розбирання церкви. Внаслідок цієї агітації молодь почала озброюватись вилами, підготовляючись до розгону робітників, зайнятих при розбиранні. До сутичок не дійшло лише завдяки втручанню старших селян і тактовній поведінці поліцейського патруля.

У деяких місцевостях позаштатні православні священики хотіли сфотографувати церкви перед їх руйнуванням, однак до цього не допускали поліцейські патрулі, які були присутні при розбиранні. Чи ці священики сфотографували церкву під час її розбирання — трудно встановити, але можна припустити, що вони наробили фотографій під час розбирання церкви, прагнучи отримати докази «утискання православної віри польською владою».

У зв'язку зі здійснюваним розбиранням церкви православне населення цих сіл висилає делегацію і письмові звернення до пана Президента РП, пана Прем'єра та Міністерства релігійних вірувань і публічної просвіти.

Вищенаведене висилаю до відома для звіту.

Отримують до відома:

Керів. Сам. Реф. Пшиг. Безп. Вой. OK II

Керівник Сам. Реф. Інф. в/з /-/ м ПЕЛКА, капітан.

Висновки з території Замойського повіту

1. Усунути з території повіту: а) штатного православного священика Спиридона Лазуку з повіту Сєдліска гміна Високе; б) позаштатного православного священика з села Шевня гміна Поточок Яна Ласюка і заборонити йому визначити наступника; в) котрогось Яна Сороку, що проживає у Замості. Названий є відомим лівим діячем (народний фронт), який працює на території всього повіту. Брав і бере участь у всіх антидержавних виступах. Моральний винуватець заворушень на території повіту в 1936 році. Постійно контролюється поліцією. Місцеве староство пропонувало його до Берези. Недавно виключений з народної партії, потаємно працює як комуніст. Дуже шкідливий для ревіндикаційної праці в районі, бо відкрито виступає як ворог і захисник нібито утискуваних православних. Має великий вплив у повіті.

— Скасування дозволу на ведення бюро правничих порад і виступи в якості захисника котромусь Шуринові Кирилу, судді на пенсії, православної віри, який проживає у Замості. Названий виступає на території повіту як провідник православного руху з українською ідеєю. Переконаний ворог місцевої ревіндикаційної праці. Завдяки наявному бюро правничих порад його вплив сягає по всьому повіту.

— Скасування оренди поцерковних земель, які орендуються виключно православними. Конкретний випадок є у селі Шевні гміни Поточок. Землю поцерковну орендують 4 православні руські комунофільські шовіністи: Костик Микола, Лепа Йосип, Левуш Михайло і Литвин Теодор. Перелічені знущаються з польської влади і в результаті скарг тамтешніх поляків мають поліцейське розслідування. Пан генерал виступив з пропозицією, вмотивованою зверненням за результатами проведеного розслідування, до Дирекції державних лісів у Радомі про розрив з переліченими умов оренди. Відповіді до цього часу не отримано.

— Непризначення на територію повіту державних службовців православного віросповідання і російської або руської національності.

На території повіту працюють: на пошті — службовець Теодор Пудловський і Ян Пристапчук, православної віри, у поліції — керівник слідчого відділу Андрій Дам'янюк і поліцейський Макаров Грегорж, православної віри, на залізниці — Тинчик Димитр і Гончаров Сергій, машиністи, православної віри, у відділі фінансів — Михайло Кобак, інспектор фінансового контролю, греко-католицької віри, в Громадській Страховій касі — Дмитро Кравчук, греко-католицької віри.

— У дирекції державної монополії відділ обробки тютюну повинен забезпечити, щоб вирощування тютюну (від осені ц. р.) дозволялось лише полякам, а видавання концесії узгоджувалося з комітетом ревіндикації. На даний час у повіті вирощуванням займається велика кількість руських, які переважно налаштовані антидержавно.

— Утворення нових католицьких парафій: у Лазісках, гміна Скербешів, де власник маєтку жертвує свій приватний костелик і землю під будівництво плебанії, а до часу побудови помешкання для священика у садибі, у Шевні, гміна Поточок, де є малий і недіючий костел. Обидві пропоновані парафії знаходяться у місцевості з великим процентом руського населення, що великою мірою спричиниться до піднесення стану польськості.

— Отримати дозвіл на розібрання церковної каплички, яка валиться, у місцевості Славенцінок, гміна Нова Осада. Капличка ця недіюча і замкнена.

— Порушити справу одного календаря у державі. Для ревіндикаційної праці це мало б велике значення.

Люблінський воєводський уряд Суспільно-політичний відділ Л.ППВз IL2/77.

Люблін 18 липня 1938 р. Таємно

До командування округу корпусу II у Любліні

Розбирання православних церков.

У день 16.VII. 1938 р. була закінчена акція розбирання церков. Усього розібрано 91 церкву, 10 каплиць і 26 будинків молитви. Католицькому костелу передано 3 храми, залишено як покійницькі 4 каплиці, а як пам'ятку старовини частково збережено церкву у Щербешині Замойського повіту. Храм у Ст. Бублі Більського повіту, який від 1924 року формально належить Підляському єпископові, а в 1932 році зайнятий православними, був замкнений і буде на виконання наявного у єпископа судового вироку переданий у його розпорядження.

Усього знесено 127 об'єктів. Залишились тільки штатні церкви кількістю 49 парафіяльних, 5 філій і 1 монастир.

Акція в цілому була проведена спокійно, без жодних серйозних сутичок.

За воєводу /-/ М.Камінський керівник відділу

Церкви холмсько-підляської єпархії; спалені і розібрані 1918–1939.

Повіт Білгорай: Кжешів — 2 церкви, Тарногрод, Корхів, Рожанець, Хмєлек — 2, Щебрешин.

Повіт Біла Підляська: Біла Підляська — 2, Міжлісся, Хорошинка — 2, Загорів, Копитів, Добратичі, Кийовець — 2, Ломази, Павлів, Константанів, Долгоброди, Ополє, Голешів, Головно, Бокінка.

Повіт Холм: Холм — 4, Войславиці, Плаваничі, Чулчиці, Депултичі, Рейовець, Кані, Голя, Верешчин, Збереже, Собібор, Королівка, Поболовичі, Черніїв — 2, Колемчиці, Гусинне, Свєрже, Березно, Покрівка, Серебрище, Луківек, Савін Хутче, Ольховець, Свенциця, Гусівно, Кулік, Добромисль, Могильниця.

Повіт Грубешів: Потужин, Новосілки, Ошчів, Турковичі, Сагринь, Теребінь, Городло, Бусьно, Ликошин, Дутрів, Жеплін, Лагівці, Радків, Василів, Вітків, Жабче, Горошчице, Голубє, Пригоріле, Крилів, Малків, Ласків, Верешин, Радостів, Сліпче, Мєняни, Чомів, Гродек, Гостинне, Лужків, Гребенне, Кобло, Копилів, Стшельце, Ухані, Ярославець, Кулаковичі, Убрудовичі, Чартовичі, Дяконів, Вородиця, Богуциці, Заборці — 2, Павловиці, Космів.