Arch. Metr. Praw., sygn. R VI — 2 D/1874, s. nienum.
Перелік зруйнованих у червні і липні 1938 року на території Люблінського воєводства православних храмів
Повіт Біла Підляська
1. Біла Підляська
2. Константанів
3. Загорів (церква і 5 каплиць)
4. Мєндзилєсь
5. Кийовець
6. Кодень
7. Костомлоти
8. Заболоття (цвинтарна)
Повіт Білгорай
1. Біща
2. Липини
3. Хмєлек
4. Замх
5. Обша
6. Ксєнжопол
Повіт Холм
1. Поболовичі
2. Колемчиці
3. Черніюв
4. Лешчани
5. Березно
6. Ростока
7. Свєрже
8. Серебрище
9. Кулік
10. Хутче
11. Могильниця
12. Ольховець
13. Депултичі
14. Добромисль
15. Гусинне
16. Савін
17. Сєлець (церква і 2 каплиці)
18. Покрівка
Повіт Грубешів
1. Заборці (стара)
2. Заборці (нова)
3. Бусьно
4. Ласків
5. Верешин
6. Городло
7. Лужків
8. Гребенне
9. Бородиці
10. Деканів
11. Гродек Надбужний
12. Горошчиці
13. Кулаковичі
14. Убрудовичі
15. Копилів
16. Чартовичі
17. Крилів
18. Голуби
19. Сліпче
20. Космів
21. Чомів
22. Гусинне
23. Кобло
24. Теребінь
25. Малків
26. Ярославець
27. Мєняни (спалена)
28. Ошчів
29. Пригоріле
30. Стшельце
31. Модринь
32. Турковичі
Повіт Томашів
1. Шароволя
2. Тишовці-Замлиння Дубіна
3. Лашчів
4. Новосілки (спалена)
5. Типін
6. Кльонтви
7. Жерніки (спалена)
8. Паньків
9. Юрів
10. Мікулін
11. Тарноватка
12. Вітків
13. Ходиванці
14. Нєлєдва
15. Гопке
16. Морятин
17. Зімно
18. Нєдзєшів
19. Подлєдів
20. Пєняни
21. Ратичів
22. Посадів
23. Ляховці
24. Радків
25. Дутрів
26. Кмічин
27. Ликошин
28. Стара Весь
29. Радостів
30. Жабче
31. Вакіїв
32. Набруж
33. Жеплін
34. Пшеорськ
Повіт Влодава
1. Каролівка
2. Головно
3. Збереже
4. Угнін
5. Витично
6. Лукувек
7. Колеховиці
8. Любінь (будинок молитви)
9. Голешів
10. Голя
Повіт Замость
1. Шевня
Arch. Metr. Praw. sygn. RVI — 2D/1874 s. nienum.
Виклад інформації пробоща православної парафії Войславиці Холмського повіту деканові Холмського округу священику А. Кісілю від 19 жовтня 1938 р.
22 липня зруйновано каплицю у Войславицях. Руйнувало 5 робітників, знятих з будівництва дороги, допомагав поліцейський, який відганяв людей і дітей. «Каплиця великої цінності не мала, але населення болісно відчувало руйнування як переслідування православної віри у відродженій Польщі. Православні відразу почали вороже ставитись до сусідів-католиків, чого до цього часу не спостерігалось, а одна православна жінка кілька разів вдарила у лице католика, який їй щось радісно-злостиво говорив на тему руйнування церкви. Переслідування православної віри кожен сприйняв зі стиснутими зубами, приховуючи в душі злостиву помсту проти руйнівників церкви. Поки що народ зганяє злість на дідах жебраках — католиках, яким нічого не дає і посилає до католицьких священиків та католицького населення».
Парафія Бердичі Холмського деканату, 5.Х.1938:
Килими, хустки і рушники робітники вкрали. Шафи забрала гміна, бібліотека спалена. Половину цегли з розібраної церкви у Гусинному, збудованої в 1911 році, віддано як оплату за роботу, другу половину забрала гміна. Додано фотографії — красива церква! У Смєжу закінчився ремонт, який робили з дозволу Люблінського воєводи, і тоді приїхали розбирати церкву Часто розбирали о 2–3 годині вночі за присутності війта, секретаря гміни, коменданта поліції і дільничних. «Розбирання здійснюються або з доручення представників влади, навіть з участю війська, або «невідомими особами», як правило, вночі, і в тих випадках винуватці розбирання, як правило, залишаються невідомими».
У березні 1929 року при розбиранні у Київці, повіт Біла Підляська, були сутички населення з саперами.
Комарів, повіт Томашів: 21.IX. 1929 р. церкву розібрав уночі натовп у кількості 100 осіб. Викликана поліція не приїхала.
Павлів Старий, повіт Біла Підляська: 4.V. 1930 р. невідомі злочинці зруйнували недобудовану каплицю.
Arch. Metr. Praw., sygn. R VI- 7с/1292, R VI- 7c/1421 za 1930 r.
За останній місяць зруйновано 114 храмів, в тому числі 56 діючих на території Люблінського воєводства. Згідно з офіційними схемами на 1875 рік на Холмщині й Підляшші було 309 146 тисяч вірних, уніатських церков 330, православних 11. У 1915 році (останній рік російського правління) на 15 церков більше — 356. Після війни залишилось 54, бо 30 знищено під час війни, близько 150 освячено на костели, близько 120 закрито. На 1 січня 1938 р. православного населення залишилось 231 410 осіб. Для руйнування церков використовували в'язнів. Час будови церков: XII століття — 1, XVII — З, XVIII — 19, решта — від XIX і XX, 20 збудовано у незалежній Польщі.
Могильниця, повіт Холм: те саме, 280 підписів. Згадування про виселення населення повітовим старостою з допомогою поліції.
Свєрже, повіт Холм: скарги до президента і прем'єра, 271 підпис, згадування, що поліція нацьковує собак на людей.
Голешів, повіт Влодава, 13 липня 1938 р. Церкви захищали жінки, поліція била їх палками, травила собаками. На запитання жінки «Хто ж нам тепер буде правити Службу Божу?» — поліцейський відповів: «Твій хлоп у хліві на сіні її відпра-. вить!» Опис руйнування 400-річної церкви. Це є звіт священика Степана Халимона. «Серед руїн протягом цілого тижня чути плач. Стовпи стирчать, ніби піднесені до неба руки, волають про помсту».
Угнин, повіт Влодава: священик Володимир Кошовий покараний штрафом 500 злотих за відправляння служби, незважаючи на заборону.
14. VI.1938 р. всі позаштатні священики викликані до старостату у Влодаві, де їм повідомлено, щоб йшли собі світ-заочі.
Священика Лілякевича з Любеня карали три рази за відправляння служби на 500, 800,1000, всього 2300 злотих. Виселений поліцією до монастиря у Яблочині. Погроза референта безпеки: якщо не будете виголошувати проповіді польською — розвалимо церкву.
Голя, повіт Влодава: розвалено будинок молитви, збудований парафією у 1935 році як житловий будинок Левка Рибчинського.
Звернення до уряду з 1938 про стан православної церкви на Любельщині: у Моратині, повіт Томашів, арештовано 20 жінок і 4 чоловіки, інших побито і поранено, поміщено у шпиталь. У Хмєлку, повіт Білгорай, арештовано 3 чоловіки і 10 жінок, вже 7 тижнів сидять у Білгораю. Мешканців села Любєнь Влодавського повіту покарано штрафом і арештом. Серед православних священиків і населення повітове староство, коменданти поліцейських дільниць і війти гмін проводять римо-католицьку місію.
Arch. Metr. Praw. sygn. R VI — 7c/1292 s. nienum.
Телефонограма.
Правління гміни Бабіце повіт Білгорайський, Л. дз. 27/БР.
Обгиа, дня 2 травня 1938р.
До урядника Цивільного Стану Православної парафії у Бабіцях
Правління гміни Бабіце дізналось, що сьогодні в церкві у Бабіцях повинен відбутись шлюб Сєнявського з Замха. Оскільки Сєнявський оголосив бажання до зміни православної віри на римо-католицьку, то він не може брати шлюб у церкві. Тому радимо священику пробощу шлюбу не давати під загрозою карних санкцій.