Запитання:

Як ви можете пояснити рядки з Ухвали IV Собору Духовної України про відновлення інституту гетьманства? Чи не доста нам «гетьманів» і «гетьманчиків»? Хіба нам мало уроків історії?

О. Б.:

Коли говориться про відновлення Гетьманату, мова йде про відновлення Ієрархії! Україні потрібен Ієрарх і система Старшин. Ієрархія — це ведучий і ті, хто йде за ним, хто допомагає вести весь народ. Без цього з нашої «державності» просто нічого не вийде! Чому ми потрапили в лабети хаосу? Тому що в нас немає Ведучого.

Запитання:

Чи може бути матеріально забезпечене громадянське суспільство духовним? Чи, може, для духовності необхідно бути бідним і терпіти катаклізми?

О. Б.:

Духовність — це не позахмарні ідеї. Це конкретне, повсякденне життя. Якщо ми зуміємо його зробити прекрасним, то це і є духовність. Хіба Христос ходив і проповідував теологічні доктрини? Навпаки, Він казав: «Хто бачив Мене, той бачив Батька». І люди приходили, і Він говорив прості речі: «Блаженні ті, що прагнуть духу, бо їхнє є Царство Небесне; блаженні ті, що борються за правду; блаженні, якщо їх переслідують за правду; блаженні ті, що миротворці, бо вони наречуться Синами Божими». Що може бути простіше? Він говорив про речі, з яких складається конкретне земне життя. А поступово, згармонізувавши це наше життя, ми вийдемо у Всесвіт, як виходить зернятко з землі, щоб народити колосок, як з яйця вилуплюється птах і потім летить за обрій.

Запитання:

Як розпізнати момент доторку вищих енергій і задіяти їх для трансформації?

О. Б.:

Все відбувається в плині самого життя. Бувають, звичайно, моменти осяяння, коли ви відчуваєте доторк Бога. Але про це не треба говорити…

Реально ж це відбувається безперервно і непомітно, якщо ви йдете до Бога, тобто самореалізуєтесь і розвиваєте свій внутрішній геном. От я спостерігаю за своїми знайомими і порівнюю: яким людина була кілька років тому — і тепер. Сам чоловік може навіть печалитися: мабуть, я нічого не досягнув. Просто, він не помічає, йому здається, що він стоїть на місці. Насправді ж він рухається… А може бути й так: людина кидається від Христа до Будди, від Будди до Магомета і закінчує тим, що або божеволіє, або стає абсолютним циніком.

Запитання:

«Важливо усвідомити небезпеку земного життя як сутність ядерного розпаду». Як це зрозуміти?

О. Б.:

О, це із «Пісні Надземної».

Але там говориться трохи інакше: «Збагніть небезпеку щільного тілесного буття як сутність ядерного розпаду».

Це древня історія нашого космічного падіння. Ми були в Цілості, ми були в Духовному світі. Коли з нього почали цідитися енергії для формування щільного світу, відбувся розпад Верховної Духовної Субстанції. Те, що відбулося з нами при створенні щільного світу, — для Бога це рана, це Його біль. Інакше Він не посилав би Свого Сина! Наші болі — це Його болі, бо ми — Його діти. Саме тому й говориться про щільний світ як про сутність ядерного розпаду — для порівняння. Божественний світ теж може розпастися. І ми повинні брати участь у тому, щоб зупинити цей розпад і вернутися назад. Це те, що в притчі про блудного Сина сказано Що значить закопати талант у землю? Талант — це наш Дух. А коли ми працюємо в ім’я земних благ, то закопуємо свої духовні цінності в землю.

Запитання:

Якщо уявити, що все має свої закономірності у Всесвіті, то чи не краще віддати все в руки еволюції? Кому призначено бути вічно живим, той буде жити, а кому ні — значить, так повинно бути. Боротьба без жертв не буває.

О. Б.:

Що означає «віддати все в руки еволюції»? А що таке «еволюція»? Хіба ми з вами не входимо в її потік? Як можна себе з неї виключити? Кожним подихом, кожним порухом, кожним поглядом ми включаємося в потік еволюції. Або інволюції, якщо ми діємо негативно.

Запитання:

Як ви ставитеся до РУНВіри?

О. Б.:

РУНВіра — це сучасне поняття: Рідна українська національна віра. Пан Лев Силенко і його однодумці сформували таку собі альтернативу християнству, буддизму, іншим вірам. Щоб була «наша» віра — і ніяка інша.

Віра ж не може бути «українська» чи «угорська», чи «грецька». Віра, а ще точніше Знання, Гнозис, — це характеристика духовного статусу народу, це його світовідчуття, його космогонія, його пісні… Тому нема смислу щось штучно створювати.

Тим більше, що хрещення існувало ще задовго до введення християнства на Русі. Називався цей обряд «ярдан» — «сонячна вода». В льоду вирізувався хрест, символ Сонця, і в тій ополонці люди купалися — у той час, коли змінюється стан води, відбувається її фазова поляризація.

Сам Христос своїм життям підкріпив древні містерії. Давно вже був відомий образ Бога, який занурюється в щільне тіло, віддає себе в жертву, а потім воскресає і повертається до Батька. Задовго до Христа були відомі, скажімо мітраїстські культи, були й інші. Але в чому подвиг Христа? Він своє життя зробив такою Містерією. Якщо до цього були символічні культи, то Він як Людина Землі, Син Людський, а разом з тим Син Божий, сплавив через Голгофу ці поняття і зробив їх життєвими.

Тому не можна, формуючи віру, говорити, як пан Силенко: «Навіщо нам єврейський рабин? Він не для нас». Це неправда. Христос прийшов не для іудеїв, а для всього світу. Він прийшов, щоб сказати: «Всі люди — діти Божі. Ось вам рішення: ЛЮДИНА БЕЗСМЕРТНА. І Я віднині і до віку з вами, до завершення віку!» Не можна говорити, що Ісус — один із великих Учителів. Це явище унікальне, неповторне, і пройти до Єдиного Світу можна тільки за Ним.

Запитання:

Чи кожна душа безсмертна? Що таке космічне сміття? Як визначити досконалість своєї душі і чи можливо це?

О. Б.:

Це дуже просто.

Що таке БЕЗСМЕРТЯ? Безсмертя — це не просто мільйонолітня чи мільярднолітня тривалість. Безсмертя — це оволодіння принципом Вічної Миті, бо Вічність і Мить нероздільні. Якщо ви в якусь мить відчули, що хочете бути з Христом, — ви вже безсмертні, бо Він безсмертний.

А «космічне сміття» — це бездушні люди. Ті, яких народ здавна називав «нелюди». Вони ненавидять Божественний Принцип, не вірять у Безсмертя і відповідно діють на земному плані: і в стосунках з рідними і близькими, і в соціальній сфері. їх можна бачити де завгодно: і по телевізору, і на трибуні Верховної Ради, і на вулицях.

Запитання:

Я хотів би поставити кілька запитань про традицію дона Хуана, описану в книгах Карлоса Кастанеди.

Перше. Традиції Сходу (та й Заходу), описуючи енергетичне поле Людини, акцентують увагу на чакрах як на певних структурно-функціональних утвореннях, що існують поза грубим матеріальним тілом Людини. Кастанеда і його наставники практично нічого не згадують про чакри, але при цьому підносять факт існування точки збирання, як надзвичайно важливого «органу» у всіх живих істот, який також відіграє надзвичайно важливу роль у магічній практиці. «Вся магія грунтується на маніпулюванні точкою збирання», — каже нагваль дон Хуан…

Чому ж така фундаментальність, як точка збирання, не відзначена в інших езотеричних джерелах?

О. Б.:

Я дуже радий, що автор піднімає цю тему. Я хотів наступного разу присвятити їй цілу лекцію. Тому що тут рішення вражаючих проблем.

Відповідаю на запитання.

Тому що окультні джерела не ставили завдання дати правдиве рішення. Це ще раз показує, що майже всі окультні течії маніпулюються Господарем світу. Він знає: якщо Людина оволодіє так званою точкою збирання або часово-просторової інверсії, то вона визволиться.