Як ви вже догадалися, Зойка мріяла стати поетесою...
Вовка Онищенко планував собі стати олімпійським чемпіоном, а потім тренером, як Сергій Петрович.
Галочка Білан і Свєточка Черненко писали, що мріють вивчитися на лікарів. Тільки Галочка хотіла стати педіатром, тобто лікувати дітей, а Свєточка — хірургом, тобто вирізати гланди й аденоїди... Між іншим, намір зробитися лікарями виник у них саме після поїздки в Пущу-Водицю, коли вони так героїчно подали першу допомогу Ніні Макаренко (Макароніні).
Вітасик Дяченко, червоніючи, писав, що хотів би стати артистом. Як Захарченко. («Якщо вийде...»).
Таня Верба теж мріяла стати артисткою.
Співачкою. Але в неї певності було більше. Вона справді дуже гарно співала. Якось у них в класі була зустріч з дитячим письменником. І на тій зустрічі Таня заспівала пісню. Дитячий письменник розчулився і сказав, що Таня напевне стане знаменитою співачкою. І навіть попросив, щоб вона зараз же видала йому перепустку на свій майбутній концерт. І Таня написала на аркушику із зошита перепустку й дала письменникові. І письменник пообіцяв, що неодмінно збереже її і прийде на концерт через років п'ятнадцять, коли Таня стане знаменитою співачкою...
Валера Галушкинський писав, що мріє стати моряком — капітаном далекого плавання. Мріє вже багато років, з самого дитинства. То була правда.
У Тимка Довганюка теж проблем не було. Він твердо вирішив водити трамвай. Як мама.
А от Павлик Назаренко ще не надумався. Йому хочеться стати і авіаконструктором. Як Антонов. І селекціонером-мічуринцем. Як Ремесло.
Зате Надя Трав'янко і Тося Рябошапка не вагаються — вони будуть ботаніками-селекціонерами — це вже напевне. Вони вже ходять у Ботанічний сад і дістають там насіння, з якого вирощують у вазонах рослини.
Люба Присяжнюк ще точно не знає, але, може, стане кравчинею — вона дуже любить шити.
А Юра Хитрюк (Фігура) знає точно — він буде токарем на заводі. Як його тато і старший брат.
Ігор Дмитруха довго думав, як би точніше сформулювати свою мрію... Думав-думав і, нарешті, написав: «Хочу бути Героєм Радянського Союзу!»
Ігор Дмитруха був Ігор Дмитруха...
Схилилися над партами чотирнадцять хлопців і десять дівчаток
Думають. Пишуть. Сопуть...
– Мій четвертий «Б» — найкращий! — часто каже Ліна Митрофанівна.
– Мій четвертий «Б» — неможливий! — так само часто каже Ліна Митрофанівна.
– Мій четвертий «Б» доведе мене до інфаркту! — каже Ліна Митрофанівна.
– Мій четвертий «Б» тільки й тримає мене на світі! — каже та ж сама Ліна Митрофанівна.
То коли ж вона каже правду?..
Давайте знайомитися!......
Спасокукоцький і Кукуєвицький . .
Шурик Бабенко........
Макароніна.........
Ярик Божко.........
Ляля Іванова і Туся Мороз ...
Кіт і Заєць..........
Льоня Монькін........
Фігура...........
Павлик Назаренко і Тимко Довганюк
Вовка Онищенко........
Вітасик Дяченко........
Оповідання Захарченка.....
А тепер подивимося, що вони пишуть...
***
Всеволод Зиновьевич Нестайко
ЕДИНИЦА «С ОБМАНОМ»
Повесть
(На украинском язьше)
Для младшего школьного возраста
Художник Вадим Николаевич Игнатов
Издательство «Веселка», Киев, Бассейная, 1/2.
Редактор Н. І. Тищенко. Художній редактор Г. Ф. Мороз. Технічний редактор М. К. А к о п о в а. Коректори С. В. Г о р д і ю к, Л. К. С к р и п ч є в к о. Здано на виробництво 12. XII. 1975 р. Підписано до друку 18. III. 1976 р. Формат 60Х84 1/16. Папір друк. № 1. Фіз. друк. арк. 9. Обл.-вид. арк. 6,69. Умовн. друк. арк. 8.37. Тираж 65 000. Зам. 1560. Ціна 39 коп. Видавництво «Веселка». Київ, Басейна, 1/2. Книжкова фабрика «Атлас» республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР. Львів, Зелена, 20.