Поиск
На город до діда Гната!
Вірні друзі! Завтра вранці
Спільно глянем, що там в ранці!
VII
Що творилось на городі,—
Переказувати годі.
Всі стрічали біля тину
Козака, свою дитину.
З ним і дівчинка пригожа.
На маленьке сонце схожа.
Всі городні — свіжі, вмиті,
У зеленім оксамиті.
Обнімали, підкидали
Ще й загадку загадали:
— Що на світі наймудріше?
Ну, Барвінку, сміливіше!
Підморгнув недавній бранець
І торкнув рукою ранець.
Підняли городні кришку.
Витягають з ранця... книжку!
— Це ж «Букварик»!— закричали.
Ніби сонечко стрічали.
— Наймудріше в світі — книжка!—
Пропищала в зіллі Мишка.
Дід Гарбуз розкрив «Букварик»:
— Був і я колись... школярик.
Справжній скарб діставсь онуку,
З ним — подужає науку!
Без науки, знай, народ,—
Ані в космос, ні в город!—
Дід Гарбуз в долоні вдарив.
На гармошці Хрін ушкварив.
Баклажаник у дуду
Задудукав до ладу.
Пастернак схопив цимбали.
Як утнули, як заграли!
Танцювали до зорі
При розкритім «Букварі»...
Мов димок, повився заспів
Під дубами в Конча-Заспі,
В тиху пору світанкову,
Коли місяць збив підкову.
Наче бджілка волохата.
Забриніла ранком хата.
Над полями, над лісами
Задзвеніла голосами.
Гнат старий з малим Іванком
Привітались з добрим ранком.
Гнат погнав корову з двору
Повз берізку білокору.
А Орися біля печі Варить кашу для малечі.
Запарує швидко кашка.
Розпочнеться й наша казка.
І
Але хто це там на дубі.
Придивіться, дітки любі!
У гнізді завмер лелека.
Небо п’є, мов воду з глека.
Ще аж троє підлетіло.
Буде казка! Буде діло!
Поторкалися дзьобами.
Притулилися лобами.
Погули, пошепотіли.
Вниз до озера злетіли.
Тут вітрець повіяв з лугу.
Аж присвиснув: «Хугу! Хугу!»
І в лелек, немов намистом.
Сипонув багряним листом.
Річ таку птахи з журбою
Повели поміж собою:
— Зникло літо, як забава.
— Розкошує осінь-пава.
— Молодиця гарна й модна.
Тільки вдачею холодна!
— Чуєш? Жабка сумно кумка.
Про зимівлю в жабки думка.
Жде і нас, браток лелека,
В теплий вирій путь далека.
— До весни, вітчизно мила!
Виручайте, дужі крила!
Збір загальний — за Плютами,
В луговині, за хатами.
Постривайте!— мовив старший.
Поки ще ми не на марші.
Політаймо над городом.
Попрощаймося з народом!
Підлетіли, піднялися
Над лугами, де узлісся...
II
Дід Гарбуз у ту хвилину
Задивився на калину.
Козирком приклав долоню:
— Ой, яка ж ти красна, доню!
Враз Гарбуз як зарегоче,—
Щось за лисину лоскоче!
Чи комашка, чи то муха
Дідусеві пестить вухо.
Дід по лисині як лясне!
Щось майнуло, вельми красне.
Сіло-впало на долоні —
Тільки спалахи червоні.
Придививсь — листочок з клена.
Хоч би смужечка зелена!
Дід підніс його, мов книжку;
— Ах, розбійнику-опришку!
Та невже ж минуло літо,—
Простогнав він сумовито.
Зліз на тин, гукнув;
— Барвінку! Наступила осінь, синку!—
Між травинок-луговинок
Жваво вигулькнув Барвінок.
Став, веселий, перед дідом.
А за ним — Ромашка слідом.
Привітались до старого.
Застрибали кругом нього;
— Не бачили ми зроду
Звабнішої краси.
Дідусю, аж палають
Левади та ліси!
А терну, а шипшини,—
Бери хоч цілий віз.
Жовтенькі відлітають
Метелики з беріз...
Дід дістав з кишені люльку
І пустив димову кульку:
— Відбуяло, дітки, листя.
Все до часу,,все до місця.
Вже й зима не за горами
Із снігами та вітрами.
Вкриє землю ковдра біла.
Щоб земелька відпочила.
Аж зіщулилась Ромашка,
Затремтіла, мов комашка:
— Та невже, дідусю, холод
Упаде на нас, як молот?
— Не журись, пора осіння
Заховає нас в насіння.
Тепло в кожній насінинці,
Мов дитинці в кожушинці...
Рушим в запічок, до хати.
Будем солодко дрімати.
А як ряст укриє луки.
Нас людські пробудять руки.
Щоб могли ми, наче діти,
Знову сонечку радіти.
— А птахи,— спитав Барвінок,—
Влізуть теж до насінинок?
Дід обняв його за плечі:
— Є в природі мудрі речі...
Всі птахи, літати дужі,
Утікають геть від стужі.
Птаству — небом шлях
відкрито В ті краї, де вічне літо.
Підстрибнув Барвінок пружко.
Мало з ніг не збив подружку:
— Звідкіля це вам відомо.
Ви ж завжди, дідусю, вдома!
Дід Гарбуз пригладив вуса:
— Не кінчав я, синку, вуза.
Та пізнав цікаві штуки
З географії-науки.
Ця наука, серцю мила.
Землю всю мені відкрила.
Рідні гони для початку.
Потім Африку й Камчатку.
Про Австралію й Аляску
Я почув від неї казку.
Про далеку Антарктиду...
Закричав Барвінок:— Діду!
Я б хотів помандрувати.
За морями побувати!
Та не в казці, а на ділі!
Поки в нас тут заметілі!..
Скільки буде кілометрів
До тропічних буйних нетрів?
Дід Гарбуз розреготався.
Аж тинок захилитався.
— То не жарти і не смішки,
Років зо три — коли пішки!
Як підеш навколо світу.
Не одну проносиш свиту,
В теплім колі, дітки, тута
І зима минеться люта.
Ну, а поки осінь ходить.
Будем підсумки підводить.
Проведем останні збори
І з піснями — до комориї
Дід Гарбуз на тому свиснув.
Аж на плоті глечик тріснув.
І на заклик той відразу
Збіглись всі до перелазу.
Ось Часник у новій свиті
І Редиска в оксамиті.
Дядько Хрін з Горохом-другом
По городі чешуть цугом.
Ось і Сонях поряд з Маком
І Квасоля з Пастернаком.
Пастернак схопив цимбали.
Всі городні заспівали:
— Працювали ми завзято.
Бо для нас робота — свято.
Коло рідної землі
Не зважай на мозолі.
Кожен знає, що без праці
Не змайструєш навіть цяці.
Ні стільця, ні літака.
Ні шурупа, ні гвіздка!
Дід Гарбуз гукнув:—Побачим!
Непереливки ледачим!
Гей, Барвінку, акурат
Викликай усіх підряд.
Вмить хлопчинка жвавий писок
Устромив у довгий список:
— Слово має... трудівник...
Просим, дядечко Часник!
Трусонув Часник той чубом,
Гордо блиснув білим зубом.
Сміло й гордо взявся в боки
І вперед ступив два кроки:
— Я від роду і до роду
Часничок даю народу.
Наче полька з гопаком.
Дружить сало з Часником.
А натреш хлібця скоринку
Прямо з печі... Га, Барвінку?
А до свіжого борщу
Як приправу затовчу!
Мовчки всі ковтнули слинку.
Дід Гарбуз сказав:—Барвінку!
Часниченко цей лишень
Корисніший за жень-шень!
Всі на цьому — зліва й справа
Закричали:— Слава! Слава!—
Часникові всяк радів.
Вийшов Соняшник з рядів:
— Рапортую, друзі вірні,
Маю зернятка добірні.
Начавлю аж дві сулії
Променистої олії.
Ця олійка щось та важить.
Можна все на ній підсмажить.
Свіжу рибку, і млинці,
І грибки, і голубці.
Що й казати — добра справа.
Знову всі гукнули: — Слава!
Підстрибнули від землі
Дві Редисочки малі:
— Наше діло — виробляти
Свіжі соуси й салати.
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: