С. 229. «Урешті, я почав думати…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.

С. 229. «Так, прізвище Фелпс…»: Chicago Tribune, 7 серпня 1895 р.

С. 229. «2 січня 1893 року…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 229. «Кілька тижнів по тому…»: Schechter, 51.

С. 229. «На гладенькій емалі…»: Chicago Tribune, 28 липня, 1 серпня 1895 р.

С. 230. «Найкращий здогад полягав у тому…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1895 р.

«Холоднокровний факт»

С. 231. «Зиму 1892–1893 років ніколи не забудуть…»: Rice, 10, 12.

С. 231. «Джордж Ферріс боровся з морозом…»: Anderson, 58; машинопис без назви, Ferris Papers, 4; про використання динаміту див. Ulrich, 24.

С. 232. «Жодний цех не міг…»: машинопис без назви, Ferris Papers, 3; Anderson, 55, 57; Meehan, 30.

С. 233. «Разом з усім, що до неї приєднувалося…»: “Report of Classified and Comparative Weights of Material Furnished by Detroit Bridge & Iron Works for the ‘Ferris Wheel”, Ferris Papers.

С. 233. «Ви, напевно, ще почуєте…»: Stevenson, 416.

С. 234. «Схоже, настав час»: лист Олмстеда до Джона від 17 лютого 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 234. «Я ще ніколи в житті…»: лист Олмстеда до Ульріха від 3 березня 1893 р., ibid., Reel 41.

С. 236. «Це здається геть неможливим…»: Bancroft, 67.

Поява Мінні

Свої висновки щодо мотивів Голмса я роблю за тими дослідженнями психопатій, якій проводилися протягом ХХ століття. Поведінка Голмса — його нечесні оборудки, численні шлюби, надзвичайна здатність зачаровувати людей, непроведення межі між добром і злом, а також його майже моторошна здатність помічати слабкості й вразливість інших людей — дуже точно відповідає описам найбільш крайніх форм вияву психопатії. (Наприкінці ХХ століття психіатри офіційно відмовилися від терміну «психопат» і його безпосереднього наступника «соціопат» на користь «людина з антисоціальним розладом особистості», хоча з них у повсякденному мовленні найбільш уживаним залишається слово «психопат».)

Особливо чітку характеристику психопатії див. у піонерській праці доктора Гарві Клеклі «Маска душевного здоров’я», надрукованій у 1976 році. На с. 198 він говорить про «дивовижну здатність завойовувати кохання жінок і назавжди прив’язувати їх до себе.» Дивіться також «Діагностично-статистичний посібник із психічних розладів», видання 4-те, с. 645–660; працю Волмена (с. 362–368), Міллона та ін., — повністю, але особливо с. 155, де згадується характеристика серійних убивць-психопатів Філіппа Пінеля: «Хоча їхні злочини можуть викликати в нас хворобливу реакцію, але ці люди не є хворими з медичної чи законної точки зору. Натомість серійний убивця зазвичай є соціопатичною особою, яка не має внутрішнього контролю — почуття вини чи совісті — який би керував його діями, а натомість має надзвичайну потребу контролювати інших і домінувати над ними. Він точно знає, де добро, а де зло, розуміє, що вчинив погано, але просто його здобич йому байдужа як людина. Соціопат не засвоїв внутрішнє правило, яке забороняє вбивати. Йому важлива лише власна забава”.

Також у праці Мільтона і співавторів на с. 353 згадується конкретний пацієнт на ім’я Пол, котрий мав «надзвичайну здатність вирізняти з-поміж інших наївних, пасивних і вразливих жінок тих, які готові до того, щоб ними маніпулювати, експлуатувати їх».

Також, пишучи про справу сестер Вільямс, я знов-таки спирався на низку статей у пресі й на книжки Босвелла і Томпсона, Франке і Шлехтера. Див. Chicago Tribune, 20, 21, 27, 31 липня, 4, 7 серпня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 21, 23, 26 листопада 1894 р., 22 грудня 1894 р., 22, 24, 27, 29 липня 1895 р.: Boswell and Thompson, 86–90; Franke, 106–109; Schechter, 58–63.

С. 237. «інститут “Silver Ash”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «із допомогою не менш як сімдесяти п’яти робітників…»: Chicago Tribune, 25 липня 1895 р.

С. 237. «високоякісні меблі від меблевої компанії “Tobey”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «кераміку від посудної фірми “Френч — Поттер”»: Ibid.

С. 237. «Одна фірма “Мерчант і компанія”»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 238. «У поблизькому педагогічному училищі…»: Chicago Tribune, 26 червня 1892 р.

С. 239. «личко, як у немовляти»: Boswell and Thompson, 87.

С. 239. «Мінні Вільямс народилася в штаті Міссісіпі…»: різноманітні деталі про походження й життя Мінні й Анни Вільямс я знайшов у числі «Chicago Tribune» за 31 липня 1895 р.

С. 240. «Протягом 1889 року…»: Як саме й коли Голмс залицявся до Мінні, важко визначити, але точно відомо, що він їздив до неї в Бостон, і то досить часто, щоб завоювати її захоплення. У числі «Chicago Tribune» за 29 липня 1895 року розповідається про першу зустріч Мінні з Голмсом. Інші деталі можна знайти в «Chicago Tribune» за 20 липня, як-от: коли саме Мінні поїхала вчитися до Бостона в академію, її подальші подорожі, зокрема, епізод із втратою $15 000 через нещасливу спробу заснувати театральну трупу. Див. також «Philadelphia Public Ledger» за 22 листопада 1894 р., 27, 29 липня 1895 р.

С. 242. «чудові робочі навички»: Mudgett, 45.

С. 242. «Анна була налаштована скептично…»: Schechter, 61.

С. 243. «Я отримав її весільні картки…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 243. «Так вона і зробила 18 квітня…»: Chicago Tribune, 27, 31 липня 1895 р.

С. 244. «Він заснував виробничу компанію…»: Philadelphia Public Ledger, 21, 23 листопада 1894 р.

С. 244–245. «Він схилив мене зробити…»: Philadelphia Public Ledger, 25 липня 1895 р.

С. 245. «жодного запису про їхній шлюб не з’явилося…»: Philadelphia Public Ledger, 26 листопада 1894 р.

Дівчата виробляють жахливі речі

С. 246. «гроші просто-таки потечуть»: Kiler, 61.

С. 248. «Люди сунули юрбами…»: Bloom, 135.

С. 248. «Блум хвильку подумав…»: Ibid., 135—36.

С. 249. «Блум пошкодував…»: Ibid., 135.

С. 249. «Нашим світським людям потрібна…»: Dedmon, 223—24.

С. 250. «Мер не буде занадто frappé своє вино»: Ibid., 224.

С. 250. «A Mouse Colored Ass»: Ibid.

С. 251. «Іноземці уже визнають…»: Hines, 108.

С. 251. «як смажити білку…»: Hollingsworth, 155.

С. 251. «Сніданковий стіл не повинен…»: Ibid., 12.

С. 251. «Якщо предмет чорний…»: Ibid., 581.

С. 252. «Візьміть одну частину соляної кислоти…»: Ibid., 612.

С. 252. «Не сидіть між…»: Ibid., 701.

С. 252. «тютюновий клістир»: Ibid., 749.

С. 252. «між яких інколи трапляються…»: Miller, 420.

С. 252. «Кларенс Дарроу регулярно…»: Tierney, 140.

С. 253. «Варто зайнятися прибиранням…»: Lewis, 36.

С. 253. «Які жахливі речі виробляли…»: Tierney, 84.

С. 254–255. «Усі його друзі це помічали…»: Miller, 440.

С. 255. «Його дивацтва…»: Johnson, 81–88; Poole, 158, 160, 163, 169.

С. 255. «найдивовижніша людина…»: Miller, 438.

С. 255–256. «найкращий, найвидатніший різник…»: Abbot, 212.

С. 257. «Любий мій містере Трюд…»: лист Прендерґаста до Трюда, Daniel P. Trude Papers.

Запрошення

С. 258. «Голмс запропонував Мінні…»: Schechter, 61.

С. 258. «Мінні збиралася показати…»: Тут я навів кілька атракцій Чикаго, які привертали особливу увагу туристів за Позолоченої доби. Те, що Мінні збиралася влаштувати сестрі таку екскурсію, цілком імовірно, хоча певності в тому ми мати не можемо: на жаль, дівчина не залишила щоденникових записів від того часу.

Останні приготування

С. 259. «тривожно напружена праця»: Wheeler, 832.

С. 259–260. «Ось меню…»: Program, “Banquet to Daniel Hudson Burnham,” Burnham Archives, Box 59.

С. 261. «Кожному з вас відоме…»: Moore, Burnham, Architect, 74.

С. 262. «Масштаби всього задуму…»: Moore, McKim, 122.

С. 262. «У цьому я нічого не боюся…»: лист Бьорнема до Марґарет від 6 квітня 1893 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25.

С. 263 «Я дуже щасливий»: лист Бьорнема до Марґарет від 10 квітня 1893 р., ibid.