Печера, в якій нібито жила Каліпсо, тут теж збереглася. Вона досить непоказна. Я спускалася в неї зі священним трепетом. Виявилося: звичайна велика нора в землі. Мабуть, у часи Одіссея вона виглядала набагато привабливіше.

Більш реальна любовна історія пов'язана з адміралом Нельсоном і леді Гамільтон. Сюди вони втікали, щоб усамітнитись. Адже усамітнюватися тут можна на кожному кроці.

Майкле, відчуваю, що все ж таки захопилася описом туристичних об'єктів. Тому переходжу до останньої сторінки свого листа.

Я цілком згодна: Мальта — надзвичайна. І, незважаючи на те, що така загадкова і цікава, — вона призначена не для багатьох. Особливо не для тих, хто їде сюди відпочивати, повівшись на туристичні буклети. Відпочивати (маю на увазі — смажитись на сонці і досхочу купатися в морі) тут важко і практично немає де. Береги скелясті і кам'янисті, а на впорядкований пляж (він розташований на острові Гозо) треба пливти велетенським поромом, ще й вистоявши у довгій черзі. Тому я теж, як і ти, Майкле, чула зі свого балкона сварки «нових», котрі приїхали сюди повалятися в шезлонгах. «Гризти каміння» їм нецікаво.

Усі жінки, котрих я тут бачила, схожі на твою колишню коханку Марію де Пінта, від якої ти втік і в яку закохався бідолашний Еджідіо. Вони — як насіння з одного соняшника: чорноволосі, смагляві і чорноокі, замішані на італійській і арабській крові. Виховуються під недремним батьківським оком.

Та іншого не може й бути в містечках, де всі знають одне одного в обличчя. Пліток не оберешся!

Тут взагалі дуже шанують традиції пращурів. Якщо зазирнути до скрині будь-якої родини, там неодмінно знайдеш старовинні костюми

прадідусів і прабабусь — довгі оксамитові сукні, мережані фартухи, лицарські обладунки. Це не просто експонати чи родинні реліквії. На будь-яке свято ці костюми дістають і ретельно провітрюють, а потім їх надягають члени родини і прогулюються в них вулицями. В такі дні (а імені пощастило побачити це на власні очі!) всі містечка набувають своєї первозданної краси, ніби ти потрапив у середньовічну казку.

Ще забула написати про ключі! Точніше, про Двері мальтійських будинків, котрі ніколи не зачиняються, а ключі можуть просто гостинно стирчати в них з зовнішнього боку, на знак повної довіри та безпеки. Злочинність на Мальті зведено до нуля.

...Ну от, дорогий Майкле, час закінчувати листа.

Сподіваюсь, ми обміняємося враженнями не лише про Мальту. У світі ще багато цікавого, чи не так?

А наостанок дозволь мені поставити запитання, яке так і крутиться на язиці. Не сприймай це за звичайну цікавість і не ображайся.

Чи знайшов ти ту жінку з 713-го номера, за якою повернувся в Україну?..

До побачення!

Мальта. Район Пачевіль. Місто Сент-Джуліанс. Готель «Інтерконтиненталь>>. До запиту.

P. S.

Майкле, якщо ти не проти, в цей останній розділ я додач твої улюблені мальтійські страви, рецепти яких ти надсилав мені ще звідти. Але з усіх твоїх рецептів я обрала два. Один — як найоригінальніший, другий — най-традиційніший. Обидва досить прості у вико-Адже те, чому я надавала перевагу, перебуваючи тут, — восьминоги під різними соусами і славнозвісний мальтійський кролик, тушкований з прянощами у червоному вині. І ще купа того, що важко приготувати. Тому пожаліємо читача і запропонуємо те, що можна приготувати в наших умовах. Отже...»

Смакує по-мальтійськії Пудинг з хліба

800 г черствого хліба, півсклянки молока, 1 ст. л. вершкового масла, склянка бренді або рому (можна замінити на аналог), 2 яйця, 100 г цукру, 60 г цукатів, 100 г родзинок, 2 ст. л. какао, мигдаль (можна замінити на горіхи), ваніль.

Зрізати з хліба скоринку, замочити у воді. Додати в хлібну кашу масло, цукор, какао і бренді.

Добре перемішати руками. Додати яйця, родзинки, цукати, ваніль. Замісити.

Викласти масу в змащену жиром сковорідку. Зверху посипати мигдалем (горіхами). Випікати на середньому вогні 30 хвилин. Подавати холодним.

Рибний суп

800 г дрібної риби, 1 цибулина, 2 ст. л. олії, 6 помідорів, 100 г рису, 1 головка часнику, спеції: лимон, перець, м'ята, лавровий лист, сіль (за смаком).

Подрібнити цибулю, часник. Підсмажити їх в олії на глибокій сковорідці (або в іншій посудині), доки вони не перетворяться на однорідну масу.

Помідори почистити, порізати кубиками і додати на сковорідку.

Долити води стільки, скільки вважаєте за потрібне.

Довести до кипіння. Додати рибу в киплячу воду. Зменшити вогонь. Варити до готовності риби.

Готовий продукт добре процідити і відтиснути крізь марлю.

Отриману «рибну кашу» та рис знову вкинути в бульйон і варити до готовності рису. Наприкінці додати спеції.

Відомілюди

Літератури мальтійською мовою обмаль.

Тут читають англійською всіх знаних у світі письменників.

Але ?граці деяких «істинних мальтійців» досить цікаві...

Сер Темістоклес (Темі) Замміт(1864-1935) — відомий у світі історик, письменник, археолог, лікар, професор хімії, лицар Мальтійського ордену. Варто прочитати: «Історію Мальтійських островів».