Президент закінчила розмову, сховала у кишеню телефон. Її увагою заволодів натовп жінок у крамниці зі взуттям.

— Моє знайомство з Максвеллом почалося, як будь-яка згубна звичка, — пригадувала вона. — Спершу було весело. Я була твого віку. На той час мені здавалося, що Макс — усе, що мені потрібно в світі.

Було щось прикре в її обличчі, коли вона розповідала про себе, юну, наївну. Голос глухий від огиди до самої себе.

— Я довірилася йому.

Пенні ніяково зсунулася на сидінні. Коли президент говорила, тіло Пенні відповідало на сексуальні натяки. Соски болісно затверділи, настільки збудилися, що навіть шовкова мереживна білизна здавалася наждачним папером. Може, через рух автівки або запах шкіряних сидінь, але вона відчула, що в її промежині збирається тепла волога.

Президент Хінд поцікавилася:

— У вас уже були стосунки з чоловіками після нього?

Пенні пригадала ґвалтівника, але похитала головою: «Ні».

— Йому здається, що він нас захищає, натомість він контролює. Для Максвелла це одне й те саме.

Коли дісталися Лексингтон-авеню, Пенні так повільно та утруднено дихала, що відкрила рота, хапаючи повітря.

Президент Хінд сумними очима дивилася на дівчину.

— Я благала його нічого не робити. — Дещо дивна поведінка для змовниці. Зі свого місця вона нахилилася, узяла тремтячу, гарячу руку співрозмовниці. — Тільки дихай. Просто продовжуй дихати, — казала вона.

Голос Кларісси Хінд зачаровував.

— Уяви, ніби це зміни погоди, на кшталт раптового шторму. Людині несила йому протистояти, тому змирися. Нехай пройде. — Вона притиснула два теплих пальці до шиї Пенні і мовчки порахувала. — Ось так, — заспокоїла вона. — Ти повертаєшся до норми.

Хінд взяла руки Пенні у свої долоні та почала благати:

— Послухай! Лише одна-єдина людина в світі може врятувати жінок. Ця людина мешкає в печері високо на горі Еверест. Її ім’я — Сивоборода Баба, вона найвеличніший живий секс-містик. — Президент притягнула Пенні ближче, обійняла молоду жінку. Щока до щоки, Хінд прошепотіла Пенні на вушко: — Вирушай до неї! Повчися в неї! Тоді ти зможеш протистояти Максвеллу на рівних!

Хінд розірвала обійми та відкинулася на спинку.

Хай там що накотило на Пенні, збудження почало відступати. Дівчина збентежилася, але остаточно отямилася, аж коли автівка дісталася місця призначення. У товаристві президента Хінд вона протиснулася крізь охорону. Пенні здалося, що представники спецслужб в ООН були братами-близнюками охоронців, які супроводжували Алюет того дня, коли вона давала свідчення. Вони провели двох жінок за сцену. Там гример усадив Хінд біля туалетного столика з дзеркалом і почав чепурити.

Дивлячись у дзеркало, вона звернулася до Пенні.

— Я розповіла вам усе, що насмілилася розповісти. Якщо скажу більше — він вб’є нас обох. — Погляд її закрижанів, вона поставила на столик дамську сумочку від «Дуні-енд-Бурк», дістала флакон з пігулками. Проковтнула дві, сховала флакон у сумку, застібнула її. — Коли-небудь ви зрозумієте. — Президент перевела погляд, щоб бачити лише її відображення. — Колись усвідомите: те, що я маю намір зробити, — найліпший та єдиний вихід.

Це були останні слова мадам президента перед тим, як вона зайняла своє місце перед представниками всіх націй світу. Коли її представили, гомін серед преси вщух, вона впевнено вийшла з-за куліс на середину сцени.

Зростаючи, особливо протягом напружених років навчання на юридичному факультеті, Пенні обожнювала цю жінку. За словами жовтої преси, Кларісса Хінд — відважна організаторка спільноти, яка боролася за поліпшення фінансування збіднілих громадських шкіл у Буффало. Вона очолила похід за спільним фінансуванням і звернулася безпосередньо до К. Лінуса Максвелла за великою сумою пожертвування. Вони негайно стали об’єктами світської хроніки. Він розгледів якісь вроджені якості й пестив її благородство.

Пенні дивилася на безстрашного міжнародного лідера, якого вона завжди ідеалізувала.

— Громадяни світу… громадяни Сполучених Штатів, — почала президент. — Я смиренно стою перед вами. Три роки тому я зайняла цю посаду й обіцяла слугувати та захищати.

Її посилений динаміками голос лунав величезною залою нарад.

— Але не виконала своїх обіцянок.

Реакцією на її слова було шоковане бурмотіння, яке дедалі гучнішало, коли десятки перекладачів синхронно перекладали це повідомлення в навушники кожного присутнього.

— Моя невдача та боягузтво — лише моя провина. — Ніби стоячи перед розстрільною командою, лідерка вільного світу високо підняла голову. — Я лише молюся, щоб нещастя, якого я побоююся, ніколи не трапилося!

Вона розстібнула піджак, рука прослизнула до серця.

— І наостанок я благаю Господа пробачити мене. — Вона подивилася на Пенні, що стояла в кулісах, потім охопила поглядом присутніх, ніби дивлячись у вічність.

— За помилки нашої юності, — урочисто додала вона, — ми розраховуємося до кінця свого життя.

Те, що трапилося далі, не підлягало опису. Телевізійні камери транслювали подію глядачам усього світу. Кларісса Хінд, 47-й президент Сполучених Штатів, дістала з внутрішньої кишені пістолет 8,89 мм, притиснула дуло до скроні та натиснула на гачок.

У відділу «Бі-Бі-енд-Бі», який займався захистом справ споживачів, починали справджуватися погані передчуття. За пізньою вечерею з китайського ресторану Тед описував, як 70 % жінок, які спершу підтримали колективний позов, відкликали свої заяви. З тих 30 %, що залишилися, жоден із потенційних позивачів не підтвердив письмово свою скаргу. У них залишилося 0,00 % жінок, які б воліли отримати відшкодування за біль та страждання. З мільйону залишився нуль!

За словами Теда, насправді ситуація була кардинально іншою.

Тед підхопив яєчний рулет паличками для їжі й повідомив:

— Усе навіть іще дивніше. Усі наші колишні позивачі купили заміну «Бабки» у «Чарівній ти».

Пенні вмочила шматок смаженої свинини в якусь пряну гірчицю й, відкусивши шматочок, уважно слухала.

— Їхня відданість торговій марці, — продовжував Тед, — розповсюджується на всі категорії товарів. Ті самі жінки зараз з’юрмилися, щоб купити той самий одеколон для своїх чоловіків і наречених. Вони всі купують ті самі книжки у тих же видавців. — Мікрохвильові печі, корм для тварин, мило — будь що. — Як Тед пояснив, усі продукти виробництва компанії «ДейтаМайкроКом».

Пенні мало не задихнулася.

— Це ж компанія Максвелла!

Тед похитав головою.

— Тектонічний зсув у купівельних звичках зробив кожну дочірню гілку «ДейтаМайкроКом» лідером продажів у своїй галузі.

Пенні була спантеличена. Яким чином продаж продукції інтимного догляду 150 мільйонам жінок вплинув на цілі промислові галузі?

— Саме ці жінки, — пояснив Тед, — контролюють 90 % споживчих витрат у цивілізованому світі. — Він відсьорбнув зі стаканчика даньхуатань (суп з яйцем). — Рука, що качає колиску, витрачає родинний бюджет.

Пенні жартівливо похитала добре просмаженою креветкою просто перед його носом.

— Хай би що робили, повір мені, вони заробляють ці гроші.

Тед клацнув зубами, відкушуючи шматочок апетитної креветки й вириваючи її у неї з пальців. От і добре, зважаючи на те, що у Пенні страшенна алергія на морепродукти. Він прожував і додав:

— Почекай, ти ось це ще послухай: згідно з даними нашого відділу, що займається сімейним правом, кількість розлучень після появи на ринку «Чарівної ти» зросла в чотири рази. Ці дівчата віддають перевагу якимсь приладдям, а не чоловікам!

Пенні приголомшено розсміялася.

— Я не з таких!

— Доведи! — негайно відгукнувся Тед.

Тед хотів, щоб їхні стосунки перейшли на інший рівень, але Пенні не бажала ризикувати. Вона вже кілька тижнів відмовляла Тедові. Після того, що сталося з ґвалтівником на станції метро, вона продовжувала побоюватися, що всередині її піхви щось негаразд. Тед був хорошим хлопцем, який не надто наполягав. Він був відкритий і відвертий у своїх почуттях до неї. Абсолютна протилежність Максу. Менш за все вона хотіла порізати геніталії єдиного серйозного хлопця, який у неї був після коледжу.