Це прохачі, а ось людина, що сама заробляє собі на хліб.
Коли ви хочете поласувати, їздячи на автомобілі, що в нім за шофера бувший капітан, вам не треба їхати в більшовицький край. У Лондоні є такий капітан, якому ви можете давати на чай і гукати, щоб він їхав швидше.
«Загубився! Любимець алігатор, що слухається на ім'я Бетті. Добра винагорода. Льюпіно Лейн*. Новий Оксфордський Театр».
Адреса пояснює все. Крокодила загубив американський відомий кіно-актор, комік Льюпіно Лейн. Нічого страшного.
Трішки страшніша дальша об’ява.
«Маленькі діти ждуть, щоб їх послали в притулки видужувати після операцій. Будь ласка, допоможіть відіслати їх.
П'ятнадцяти шилінґів (шилінґ — півкарбованця) вистачить, щоб дитині прожити тиждень в Офорді. Одіж так само потрібна. Міс Гаворд — Дитячий Шпиталь. Адреса».
Я думаю, не треба пояснювати свідомому читачеві, чому це екс-офіцер сподівається, що йому подарують оранжерею, а міс Гаворд має надії, що їй допоможуть здихатися дітей з одрізаними ногами і вилущеними кістками. Свідомий читач знає, що англійська буржуазія і лорди мусять допомагати екс-офіцерові, який завжди на поготові нищити більшовизм; мусять якось пристроювати дітей пролетарів і дарувати їм зношені штанці, бо й самими екс-офіцерами не знищити безробіття й комуністичної пропаганди. Далі свідомий читач дізнається, якими це способами полковники індійської служби нищать більшовизм, а тепер свідомий читач мусить визнати, що портрет Таймса, намальований вище, є ще дуже блідий і туманний портрет. Адже всі ці об'яви взято з одного нумера Таймсу, з однієї шпальти, і що ми ще не просунулися до половини першої сторінки.
У тій же шпальті прохають присилати одіж для бідних на адресу такого-то вікарія. Аж от:
«Досвідчений лікар має час для того, щоб постійно займатися делікатною нервовою недугою, що вимагає постійного догляду».
Леді-удовиці і вдови купецькі, налітайте. Досвідчений лікар має час і потрібну делікатність.
«Дворянки можуть вивчитися на няньок, і сиділок. Адреса».
А поруч:
«Англічанка з багатолітнім досвідом в Індії пропонує принадне житло, де сполучено індійські розкоші з англійськими чарами — джентльменові з Індії, або просто джентльменові, що потрібує кватирю, або хоче бути гостем за плату. Ґолф, човни, одна година відстани від міста. Адреса».
Сподіваємося, що свідомий читач давно уже бачить межи рядків волохату ногу з мозолями від лакових черевиків, що старанно ховається за другу ногу в випрасованій холоші.
А тимчасом, виявляється, можна цю ногу одягти і то задурно. Маєте.
«Даремно. Дві пари елегантних панчіх, щирого шовку, для того, щоб придбати кілька друзів для нашого виробництва. Адреса».
Не думай, одначе, комсомолко, що тобі так і пришлють дві пари елегантних панчіх, щирого шовку. От коли б ти була леді з вищого світу, написала б листівку, і тобі прислали б не дві, а двадцять дві пари задурно. Бо читай далі:
«Потрібна леді, своя в аристократичних колах, що могла б популяризувати взірцеві костюми і вечірнє вбрання, пошиті за шкіцами відомого артиста. Носити з собою зразки матерій необов'язково: добра винагорода, коли знайдеться підходяща особа. Адреса».
Пропустімо лекції верхової їзди, танців, ярмарок квітів, величезний розділ колекціонерських об'яв, знову танці (танго за три лекції!), меблі, піянофорте, партнерів для фірм і перейдімо до довженної низки собачих об'яв. Проминемо й тут сімох братів такої-то породи, веселих і життєрадісних, що продаються гуртом і нарізно, хортів, сеттерів, пекинських мініятурних псів, фокстер'єрів, що в них шерсть як дріт, таксу, що її продадуть дешево, якщо тільки трапиться хороша собаколюбна, гуманна сім’я, і перейдімо до собачих готелів.
«Гостиниця для собак у Барнакрі. Багато землі навколо, ідеальні страви, центральне огрівання; постійна собача нянька з сертифікатом, спеціяльне годування різних порід. Адреса».
Другий готель — готель-дача. Тут дбають також і про собачу романтику, влаштовуючи вигідні умови для любови. Так само тут беруться викласти собакам науку, і завжди є продажні йоркширські тер'єри.
Перша сторінка закінчується таблицею, що показує, де містяться об'яви про дану потребу. В цій таблиці вісім великих і шістдесят три дрібних категорії об яв. Правда, не всі категорії однаково багаті. От. приміром, категорія «Товариств» (Societies) і має одним-однісіньку об'яву. Це об'ява Товариства Кремацій (спалювання трупів). Бути членом такого товариства на всеньке життя, аж до моменту спалення в крематорії, коштує п'ятдесят карбованців, включаючи сюди кошти на спалення вашого тіла в якому завгодно крематорії.
Ніяких інших товариств не видко, ні наукових, ні громадських, ніяких. Натомість є об'яви клубів.
Друга сторінка Таймсу — це пароплавні компанії, екскурсійні фірми, готелі. Це сторінка туриста. Треба сказати, що туристам живеться в Англії здорово. Можна за відносно невеликі гроші поїхати куди завгодно. Англійці, приміром, їздять у Париж на weekend (кінець тижня, от як харківський робітник їздить на суботу й неділю рибалити на Дінець).
Та що нам ці екскурсії не при губі, перейдімо до третьої сторінки. На третій шпальті починаються притулки для дітей, дорослих, фізично, психічно хворих. Є благодійні інституції, що заодно прохають вашої допомоги. Отакий Шпиталь Св. Томаса має п'ятсот хворих і тисячу сто прихожих пацієнтів. Щоб його підтримувати треба ще зайвих тисячу карбованців на день, а їх нема. Пацієнти дають все, що можуть, але цього не вистачає. Звичайні пацієнти — це сусіднє робітництво. Нижче прямо написано, що:
Всіх людей, що мислять, і жінок проситься допомагати сирітському товариству і т. д.
Допоможіть малій дитині! Наш свідомий читач добре собі уявляє, чого це апелюють не до почуття, а до мисли. Можна ненавидіти пролетаріят усім серцем, але розуміти, що не варт його дуже дратувати.
Але притулки є не лише для пролетарів.
«Досвідчена леді приймає гостей у делікатних справах. Уважне трактування. За містом».
Це, я так думаю, мабуть аборти. Наш джентльмен в одній холоші очевидно не може вимовити таке слово. А от ще один спосіб м'ягчити номенклатуру:
«Лондонський дім присмеркового сну»…
Так і написано: “London Home of Twilight sleep”.
…першорядний Дім для матерів, що спеціалізувався на присмерковому сні і т. д.
Здається, втім, що це якийсь новий медичний засіб.
Багато цікавого можна знайти в відділі продажу котеджів і домів — з нього видко, що англійці дуже полюбляють опочивальні. Котедж з дев'ятьма, десятьма спальними кімнатами — це звичайне діло.
З половини третьої сторінки (а ми вже проминули більше тексту ніж є в тому третьому томі Капіталу) починається попит і пропозиція роботи.
Молода леді, витончена, хороша зовнішність, шукає секретарської посади в джентльмена «з положенієм». Добре пише, може друкувати. Адреса.
Єсть і попит.
Потрібна з найближчого четверга весела й симпатична Молода Леді як компаньйонка молодій леді, що має нервозну диспозицію. Адреса.
Куховарки, покоївки, генерал-шефи (пишеться просто Generals), няньки, садівники, шофери. Якась місіс хоче мати няньку для своєї дитини, що могла б замітати в хаті і витирати пил. Декілька сімей спеціяльно хотіли б мати подружжя — кухаря й покоївку, або шофера й куховарку, очевидно, щоб уникнути прислуги з любов'ю. В Дортмурі якісь дами утримують ресторан і хотять мати бувшого офіцера доглядати за розміщенням автомобілів і столів у ресторані. Виходить, що знаходиться робота для бувших офіцерів.