– А рев сирени повітряної тривоги? – не без яблунівського свого лукавства поспитав Хома.

– Рішуче заборонено, – мовив чоловік-циркуль. – Звуки сирени повітряної тривоги пригнічують психіку ремонтного молодняка, позбавляють відваги, рішучості і віри в ідеали вільного світу.

– А залпи радянських «катюш»? – не без похмурого лукавства допитувався старший куди пошлють.

– Радянські «катюші» також не в моді, бо від її звуків кнурці та свинки впадають у паніку.

– А чи не передаєте для них по радіо вибухи атомної бомби? –супився грибок маслючок.

– Так, – сухо відказав чоловік-циркуль, майже не виказуючи своєї неприязні до запитань лукавого Хоми, хоча запитання яблунівського колгоспника йому не подобались.

– І як для ваших свиней та ваша ж атомна бомба? – і не думав прикусювати язика Хома. – Бережуть тоді вони вуха, щоб не вкусила муха, а чи нікого не бояться, як вовк кози?

– Атомна бомба нашому ремонтному молодняку вселяє віру в перемогу над усіма ворогами. – Слова посипалися з рота чоловіка-циркуля, мов деталі по конвейєру, складаючись у фрази. – Під впливом вибухів атомної бомби, що транслюється по комплексу, ремонтний. молодняк стає сміливий та агресивний, він із фанатичною любов’ю виконує всі накази своїх командирів, штабів, верховного командування. Атомна бомба доводить кнурців і свинок до стану афекту, в якому вони здатні на все.

– На все? – перепитав Хома, і погляд його очей від смутку став голий, мов пляшка.

– На все! – повторив чоловік-циркуль, і його лице стало таке убоге, що в те убозтво ніхто й пучку солі не зав’язав би.

– Отак? –із притиском допитувався грибок маслючок, за яким стояла Яблунівка, правління колгоспу «Барвінок», рідна жінка Мартоха, названий синок Хомко Хомович, породиста корова, сільський цвинтар із похованим там бухгалтером Петром Зосимовичем Варавою, літаюча тарілка індивідуального користування, збудований на кошти колгоспу постамент під ясеном та багато іншого стояло, не менш важливого й значущого.

– Отак!' – із металевим притиском у металевому голосі відказав чоловік-циркуль, який зараз стояв у свинарському комплексі і за плечима якого, звісно, й стояв цей свинарський комплекс, а більше нічого.

Чоловік-циркуль і Хома підступили до велетенської броньованої стіни, поцяткованої безліччю схем; тут стриміли важелі, блимали кнопки, ховаючи якісь химерні секрети свинарського комплексу.

– На цьому екскурсію слід вважати закінченою, – сухим, як сухий спирт, голосом сказав чоловік-циркуль.

– Е-е! – хитро примружився Хома. – Видать, щука бистра, значить, слід брати окуня з хвоста... Такий у нас був лад, а тут і пропав... Що там за стіною, га?

– За стіною – секретні відділення свинарського комплексу, куди вхід заборонено навіть багатьом членам сенату і конгресу, бо й серед них можуть трапитись люди поміркованих поглядів, а то й підкуплені червоними чи комуністами... За стіною ремонтний молодняк доводиться до так званої повної бойової кондиції, яка відповідає всім вимогам статуту свинарського комплексу. Тобто там остаточно завершується формування і підготовка гарматного м’яса, і в їхні секрети не вдалось іще проникнути жодному ворожому агентові, хай то навіть буде агент із Яблунівки!

– Еге ж, – згодився Хома. – Об таку залізну стіну головою битись – тільки лоба розіб’єш... А чи є у вас стандарти на свиней, призначених для забою на гарматне м’ясо?

– Наш свинарський комплекс свято сповідає стандарти!– мовив чоловік-циркуль, уміло приховуючи роздратування від наївного запитання. – Тут панує царство стандартів!.. До першої категорії зараховуємо лише тих, які дотримувались певного раціону, хто якщо не в ембріонах, то з віку сисуна слухав промови фюрера й кому введено з кормами чи з допомогою шприца такий препарат, як гітлерит. Масть тварини має бути тільки біла! Ніяких синців, пухлин і травматичних пошкоджень! Крім того, товщина шпику над остистими відростками теж має відповідати певним вимогам стандарту. Я вже не кажу про повний цикл виховання з допомогою маршів, вибухів торпед і бомб, як і не кажу про обов’язкове проходження спеціального вишколу за цією залізною секретною стіною. Як правило, весь командний склад формується з тварин саме першої категорії.

– А до другої категорії?.. – якось так непевно поспитав грибок маслючок, наче всім своїм виглядом кажучи: а хай вам жаба, а спрагло б вас, а хрін би вас узяв!

– До другої категорії, – охоче мовив чоловік-циркуль, – належать ті молоді м’ясні свині, які мають білу шкіру з дефектами. Наприклад, травматичні пошкодження, синці, пухлини. Тут також важить товщина шпику. Крім того, друга категорія також найефективніша в сприйнятті і засвоєнні гітлериту. З другої категорії, як правило, формується нижчий. командний склад і всіляка шпигунська резидентура за кордоном.

– А до третьої категорії?.. – мляво так цікавився старший куди пошлють, а очі його наче й далі вели свою красномовну річ: а сто копанок дідьків вам у голову, а щоб ви взнали своїх батьків, які вони на шерсть, а щоб ви за дев'ятими ворітьми гавкали!

– До третьої категорії входять жирні свині, а також ті, що схильні до хронічних захворювань, – охоче відповів чоловік-циркуль. – На жаль, навіть такий препарат, як гітлерит, не гарантує, що кращі наші кнурці чи свинки не захворіють на бешиху. Або візьмімо дизентерію. Навіть командний склад піддається згубленій дії ентерококів, кишкової палички, пастерели, особливо коли доводиться різко змінювати обстановку, наприклад, потрапити в жаркі чи тропічні країни.

– А чума їх не бере? – поцікавився Хома з характерним для нього подільським гумором.

– Ніщо свинське не чуже вихованцям свинарського комплексу! – не без пафосу виголосив чоловік-циркуль, якого не могли збити з пантелику грубуваті – висловлені й невисловлені – кпини яблунівського колгоспника. – Боремось усіма засобами: тут і карантини, й ізолятори, й заборона їсти непроварені боєнські та кухонні відходи, й систематична боротьба з гризунами. Боремося за кожен кілограм гарматного м’яса, а саме з кілограмів і складається все поголів’я.

– А розваги якісь у них є? – поспитав Хома, й очі його немов од радості повеселішали, що народились без сорочки, а повмирають без штанів.

– За програмою передбачено й розваги для молодняка свинарського комплексу. Насамперед – спорт. Тут бейсбол, регбі, кеглі, теніс, баскетбол, американський футбол, бокс, Є кнурці-легкоатлети, що бігають спринтерські дистанції, а є й такі, що долають стайєрські. Дехто кидає диск, але більшість опанували гранату. Є кнурці-кіннотники й кнурці-багатоборці. Спорт загартовує організм гарматного м’яса, надає спритності, витривалості, заряджає оптимізмом.

– От ви все торочите: кнурці, кнурці! – не вельми поштиво сказав Хома. – Та на всякому свинарському комплексі кнурця потягне до свинки, а як не буде свинки, то всяке діло завалиться, тут не допоможе ніякий гітлерит.

– Передбачено й потяг кнурців до свинок! – відгукнувся чоловік-циркуль, наче автомат, який ніколи не виходить із ладу. – Задовольняються всякі низькі інстинкти гарматного м’яса, а серед них – і сексуальні. Як правило, першу категорію кнурців злучають із першою категорією свиноматок, бо ми постійно дбаємо про підвищення серійності поголів’я. Звичайно, біла масть допускається тільки до білої масті, тут ми свято сповідаємо расові принципи, а коли трапляються факти злучки великої білої породи з великою чорною породою, то особини, винні в такій злучці, суворо переслідуються. Як правило, вся вина і вся кара в таких випадках падає на велику чорну породу.

– А то й можуть оці, як їх... куклукскланівці лінчувати, еге? – поцікавився грибок маслючок.

– Ніде правди діти, можуть і лінчувати, – згодився чоловік-циркуль, кривлячись кисло, й око його праве стало порожнісіньке, що там не знайшов би ні цурки, ні пилинки, а в лівому – ні хуху ні духу.

– А як же тоді з правами свині у вашому свинарському комплексі? – не без єхидства мовив старший куди пошлють, виказуючи своїм запитанням, що він таки хитра пташка з яблунівського піддашка.