ПРИГОВОР

№ 1-329/10

ВИРОК

Iменем України

09.09.2010 року м. КиїВ

Печерський районний суд м. Києва в складi:

головуючого суддi

Пiдпалого В.В.

при секретарях

Голуновiй М.Ю., Табалi Я.В., Зененко В.Р., Полтавець А.I.,

за участю прокурорiв

Байдюка Д.А., Бевзенко Ю.П., Бондура Д.В., Менчиця С.Є., Нiдзельська О.О., Панчишина М.Я., Яценка В.I.

захисникiв

ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_14,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданi в примiщеннi Печерського районного суду м. Києва справу по обвинуваченню:

ОСОБА_15, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, з неповною вищою освiтою, працюючого на момент вчинення злочину на посади лаборанта в унiверситетi iм. Фрiдрiха (Нiмеччина), неодруженного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ранiше не судимого

у вчиненнi злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, —

ВСТАНОВИВ:

Так, 02.11.2009 р. близько 16 год. 00 хв., бiля буд. № 5 по вул. Грушевського у м. Києвi ОСОБА_15 кiючи у групi та спiльно iз невстановленою органами досудового слiдства особою, навпроти Верховної Ради України, маючi на метi отримати найбiльш публiчну значимiсть та публiчний резонанс своїх дiй грубо порушив громадський порядок з мотивiв явної неповаги до суспiльства, що супроводжувалось винятковим цинiзмом, демонстративно проявляючи зневагу до норм моральностi, в присутностi стороннiх осiб публiчно оголились та iмiтували сцени статевого акту.

Пiдсудний ОСОБА_15 пiд час судового засiдання свою вину у вчиненнi злочину, що йому iнкримiнується, не визнав, зазначив, що злочин вiн не вчиняв i показав, що 02.11.2009 року вiн хулiганських дiй не вчиняв, громадський порядок не порушував, а проводив заздалегiдь сплановану акцiю протесту проти дiяльностi «Нацiональної експертної комiсiї по захисту моралi», захищаючи право людини на свободу самовиразу та доступу до iнформацiї. Дiйсно, 02.11.2009 року вiн розпочав свою акцiю в Марiїнському парку з дiвчиною, з якою напередоднi познайомився в мережi iнтернет. Потiм, вони перемiстились на майданчик поряд з будiвлею Верховної Ради України та наметовим мiстечком, де вони роздягнулись та почати iмiтувати сцени статевого акту. Запрошеннi на цю акцiю журналiсти робили фото- та вiдеозйомку. Пiд час проведення цих дiй до них дiйсно пiдходiв свiдок ОСОБА_16 який нецензурно коментував їх дiї. Бiльш нiкого вiн не бачив. Коли акцiя закiнчилась i вони одягались, до них пiдiйшли працiвники мiлiцiї, якi їх затримали. Пiд час його затримання мiж ним, журналiстами та мешканцями наметового мiстечка виник конфлiкт з приводу вчинених ним дiй. Вважає, що в його дiях є ознаки адмiнiстративного правопорушення передбаченого ст. 185-1 КУпАП, а саме порушення порядку органiзацiї та проведення зiбрань, мiтингiв, вуличних походiв та демонстрацiй. Крiм того, вважає, що хулiганськi дiї вiдносно нього були вчиненi iншими особами, якi намагались зiрвати акцiю протесту й побити його та журналiстiв, якi були ним запрощенi.

Проте, виннiсть ОСОБА_15 у iнкримiнованому йому злочинi, пiдтверджується наступними доказами:

— показаннями свiдка ОСОБА_16 в судовому засiданнi, з яких убачається, що 02.11.2009 року, приблизно о 16 год.00 хв., коли вiн знаходився в палацi наметового мiстечка, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5 то через вiкно вiн побачив велике скупчення людей та багато журналiстiв iз фотокамерами. Пiсля цього вiн побачив як хлопець, як йому потiм стало вiдомо ОСОБА_15 та дiвчина зняли iз себе весь одяг та будучи повнiстю голими почали iмiтувати статевий акт та хизувалися своїми статевими органами, при цьому ОСОБА_15 засовував пальці до статевих органів дівчини, а та підігрувала йому. Журналісти, які стояли поруч, вказані дії фотографували з різних сторін. Коли він побачив таке робиться, то вибіг до них та почав їм робити зауваження. Але на його крики та прохання ті ніяк не реагували, а навпаки ще більше почали імітувати статевий акт та прилюдно показувати свої статеві органи. Крім нього, їх просили припинити показувати таке й інші люди, які проходили повз них, але ті двоє не реагували. Крім того, журналісти, коли побачили, що він вийшов із палатки, то вони відразу почали фотографувати його на фоні вказаного імітованого статевого акту;

— показаннями свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні, з яких убачається, що 02.11.2009 року, приблизно о 16 год. 00 хв., коли він знаходився в палатці наметового містечка, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, туди зайшов чоловік та повідомив, що на вулиці невідомі чинять якісь протиправні дії. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, невідомого хлопця, який був голий без одягу, йому оточуючи робили зауваження, та журналістів із фотокамерами, які його фотографували. Крім того, побачив голу дівчину. Ці молоді люди вели себе ганебно, демонстрували свої статеві органи;

— показаннями свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні, з яких убачається, що 02.11.2009 року, приблизно о 16 год.00 хв., коли вона проходила повз наметового містечка, яке розташоване біля Верховної Ради України, за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, то побачила скупчення людей, утому числі й журналістів із фотокамерами. Вона побачила, як хлопець та дівчина, будучи повністю оголені, імітували статевий акт в різних «позах» при цьому хизувалися своїми статевими органами. Стоячі навколо журналісти, вказані дії фотографували. Побачивши це діяння, вона почала кричати, щоб вони припинили, адже крім того, що це відбувалось на вулиці, так ще і в столиці та біля Верховної Ради України, а поруч ще й стояла церква із розп’яттям Хреста, що є просто недопустимо. Крім того, просили їх припинити свої «дії» інші люди, які проходили поруч, але ті двоє не реагували на зауваження та казали, що таке дозволено законом та продовжували цей «сором». Потiм, хлопця та дiвчину затримали працiвники мiлiцiї;

— показаннями свiдка ОСОБА_19, з яких убачається, що вiн працює на посадi помiчника командиру взводу полку мiлiцiї спецiального призначення ГУ МВС України в м. Києвi, i в його обов'язки входить охорона громадського порядку поруч Верховної Ради України та контрольно-пропускний режим на територiю зазначеної установи. 02.11.2009 року вiн перебував на чергуваннi на Площi Конституцiї в м. Києвi, поруч ВРУ. Приблизно о 15 год.00 хв. годинi, прийшла його змiна чергувати. Разом iз ним заступив ОСОБА_20, який перебуває на посадi мiлiцiонера. Приблизно о 15 год.50 хв., коли вiн нiс службу, то побачив ранiше невiдомих йому осiб, чоловiчої та жiночої статi, як йому потiм стало вiдомо, чоловiком був ОСОБА_15 Вказанi особи поряд з будiвлею Верховної Ради України та навпроти наметового мiстечка, яке розмiщено поряд, а саме церкви, будучи повнiстю роздягненими, iмiтували статевий акт та привселюдно показували свої статевi органи. Було прийнято рiшення затримати тих осiб та припинити вказане порушення громадського порядку. Пiсля цього, вiн та ОСОБА_20 направились в їх сторону. Коли ОСОБА_15 та дiвчина побачили, що вони наближаються, то припинили свої дiї та почали швидко одягатись. Коли вони пiдiйшли до них, то вiн затримав ОСОБА_15, а ОСОБА_20 схопив за руку дiвчину. Пiсля цього, поруч них розпочався конфлiкт, мiж журналiстами, якi там були та жителями вказаного наметового мiстечка. У подальшому вiн помiтив, як дiвчинi, яку затримав ОСОБА_20, вдалось втекти в сторону Марiїнського парку. Пiсля цього, про вказану подiю було оповiщено чергового по пiдроздiлу, який викликав наряд мiлiцiї та слiдчо-оперативну групу та ОСОБА_15 було передано останнiм;

— показаннями свiдка ОСОБА_20 з яких убачається, що вiн працює на посадi мiлiцiонера полку мiлiцiї спецiального призначення ГУ МВС України в м. Києвi, i в його обов'язки входить охорона громадського порядку поруч Верховної Ради України та контрольно-пропускний режим на територiю зазначеної установи. 02.11.2009 року вiн перебував на чергуваннi на Площi Конституцiї в м. Києвi, поруч ВРУ. Приблизно о 15 год. 00 хв. годині, прийшла його зміна чергувати Разом із ним заступив ОСОБА_19 Приблизно о 15 год.50 хв., коли він ніс службу, то він побачив раніше невідомих йому осіб, чоловічої та жіночої статі, як йому потім стало відомо, чоловіком був ОСОБА_15 Вказані особи поряд з будівлею Верховної Ради України та навпроти наметового містечка, яке розміщено поряд, а саме церкви, будучи повністю роздягненими, імітували статевий акт та привселюдно показували свої статеві органи. Було прийнято рішення затримати тих осіб та припинити вказане порушення громадського порядку. Після цього, він та ОСОБА_19 направились в їх сторону. Коли ОСОБА_15 та дівчина побачили, що вони наближаються то припинили свої дії та почали швидко одягатись. Коли вони підійшли до них, то ОСОБА_19 затримав ОСОБА_15, а він схопив за руку дівчину. Після цього, поруч них розпочався конфлікт, між журналістами, які там були та жителями вказаного наметового містечка. У подальшому дівчині, яку він затримав, вдалось втекти в сторону Маріїнського парку. Після цього, про вказану подію було оповіщено чергового по підрозділу, який викликав наряд міліції та слідчо-оперативну групу та ОСОБА_15 було передано останнім;

— показаннями свідка ОСОБА_21 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.11.2009 року, приблизно о 16 год. 00 хв., коли він знаходився в палатці наметового містечка, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, туди зайшов чоловік та повідомив, що на вулиці двоє осіб повністю голі імітують статевий акт. Коли він вийшов на вулицю то побачив, що повністю голих невідомих хлопця та дівчину, які були голі без одягу та журналістів із фотокамерами, які його фотографували, до них підходили сторонні люди (т. 1 а.с. 83);

— даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.11.2009 року, з яких убачається, що місцем огляду був майданчик розташований з правої сторони від входу до Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5 (т. 1 а.с. а.с. 6–7);

— речовими доказами по справi — роздрукiвками iз iнтернет сайту www.photo.unian.net/rus/themes/15236 (т. 1 а.с.а. с69-73,74);

Зазначеннi докази по справi повнiстю узгоджуються з даними, якi мiстяться в показаннях особи, яка була допитана пiд час досудового слiдства як ОСОБА_22 (т. а.с. 79).

Оцiнюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що виннiсть ОСОБА_15 у вчиненнi злочину, що йому iнкримiнується, доведена повнiстю, а його умиснi дiї правильно квалiфiкованi за ст. 296 ч. 2 КК України, як хулiганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивiв явної неповаги до суспiльства, що супроводжувалось винятковим цинiзмом, вчиненими групою осiб.

Твердження пiдсудного ОСОБА_15 та захисту, що вiн хулiганських дiй не вчинював, громадський порядок не порушував, а в його дiях є ознаки адмiнiстративного правопорушення передбаченого ст. 185-1 КУпАП, а саме порушення порядку органiзацiї та проведення зiбрань, мiтингiв, вуличних походiв та демонстрацiй, оскiльки на їх думку у ОСОБА_15 не було умислу на вчинення хулiганства, а був умисел провести акцiю протесту, суд розцiнює, як такi, що мають за мету допомогти ОСОБА_15 уникнути кримiнальної вiдповiдальностi.

Так, сам ОСОБА_15 та усi свiдки по справi, у тому числi, якi були допитанi в судi за клопотанням пiдсудного ОСОБА_15 та захисту, а саме ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 пiдтвердили, що ОСОБА_15 та дiвчина демонстративно роздягнулись та публiчно оголились та почали iмiтувати сцени полового акту перед будинком Верховної Ради України — в громадському мiсцi, при цьому громадяни виражали своє обурення дiями ОСОБА_15 та дiвчини.

Зазначеннi докази пiдтверджуються даними, яки були наданi пiдсудним ОСОБА_15 та захистом.

Зокрема, п. 5 ч. 2 Постановою Пленуму Верховного Суду України № 10

вiд 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хулiганство» хулiганством, яке супроводжувалось винятковим цинiзмом, можуть бути визнанi дiї, поєднанi з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, у тому числі й проявом безсоромності чи грубої непристойності.

Обставин, які пом’якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання підсудному відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

— ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, передбачених ст. 296 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;— особу ОСОБА_15, який постійно не проживає на території України, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, раніше не судимий, перебуває на консультативному обліку у лікаря психіатра з приводу заїкання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває,

На підставі викладеного суд, враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо загальних норм законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимоги п. 14 а.з. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» щодо призначення покарання особам, які вчинили хуліганство, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_15 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах здійснення за ним нагляду, а тому необхідно призначити підсудному ОСОБА_15 покарання у вигляді обмеження волі ближче до нижчої межі встановленої санкцією статті КК України.

Суд, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_15 у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, зокрема вік підсудного, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, ставлення підсудного до вчиненого, не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, —

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_15, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання

у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому

ОСОБА_15, відповідно до вимог ст. 72 КК України, термін його затримання та перебування під вартою з 02.11.2009

року по 18.12.2009 року.

Речові докази по справі, які знаходяться при матеріалах справи, — залишити зберігатись при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_15 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді

особистої поруки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом

15 діб з моменту його проголошення.