Гумористичний Самвидав doc2fb_image_02000001.jpg

S. Karavansky

P. O. Box 131

Denton, MD 21629, USA

Гумористичний Самвидав doc2fb_image_02000002.jpg
С. Караванський

Гумористичний

Самвидав

S. KARAVANS`KYJ

HUMOROUS

SELF-PUBLISHING

Humorous-satirical

poems

Philadelphia

1982

С. КАРАВАНСЬКИЙ

ГУМОРИСТИЧНИЙ САМВИДАВ

Гумористично-сатиричні вірші

Гумористичний Самвидав doc2fb_image_02000003.jpg

«КИЇВ»

Філядельфія

1982

Мистецьке оформлення

ЮРІЯ ГУРИ

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Жодна політична система не викликала такої зливи нецензурованих згори анекдотів, як політична система створена у так званому СССР.

Чому?

Тому що претензії совєтських лідерів про побудову справедливого, забезпеченого і духовно розвинутого суспільства не відповідають фактам життя. Іншими словами, існує велика прірва між словами та ділами. Ця розбіжність між словом та ділом, це відхилення одного від другого і є одна з головних причин сміху.

Анекдоти про совєтське суспільство виникають завдяки наявности комічних, смішних ситуацій у всіх ділянках людської діяльности.

Якби анекдот, який висміює певне явище, не відповідав би фактам життя, він би не жив, він не міг би переходити з уст до уст і поширюватись серед членів суспільства.

Совєтські терористичні лідери та їхній цербер — КҐБ — переслідує тих, хто розказує та слухає анекдоти. Та дарма! Анекдоти живуть і поширюються в народі. Вони живуть поширюються навіть серед тих, проти кого вони спрямовані — серед бюрократичної еліти.

Нецензурована публіцистична і літературна творчість дістала в СССР назву Самвидав.

«Гумористичний Самвидав» — це нецензурована творчість сотень і тисяч безіменних народніх гумористів.

У цій збірці читачі знайдуть зразки нецензурованої народної творчости в літературній обробці автора.

Слово тепер за читачем.

АВТОР

20.5.81

Колюмбія

ЗАСАДИ СОВЄТСЬКОЇ ВЛАДИ

ЩО МОЖНА Й ЧОГО НЕ МОЖНА

Один японський репортер

Прибув додому з СССР.

А перед тим він років з десять

В Берліні працював у пресі,

А ще до того років шість

В Парижі жив, як журналіст.

Його й питають у родині:

Яка в цих націях відмінність?

Чим відрізняється життя

В краях, де жив він півжиття?

Японець мав чудову звичку

У мові бути лаконічним:

— У німців, — каже — те, що можна,

Ви твердо знаєте, що можна,

Зате вже те, чого не можна,

Хоч ґвалт кричи, того не можна.

У Франції все те, що можна

Немає сумніву — то можна;

Зате і те, чого не можна,

У тій країні також можна.

А в СССР, чого не можна,

Того уже ніяк не можна,

І навіть те, що ніби можна,

Так само в СССР не можна.

28.12.80

Гумористичний Самвидав doc2fb_image_02000004.jpg

СТАЛІНСЬКА ЛЕКЦІЯ

Як вірний у війні союзник,

До Сталіна звернувся Рузвельт:

— Тепер у нас нема секретів,

Я б хтів про ваш почути метод:

Чому голодні ваші люди

Ніколи уряд свій не гудять —

Обдерті, голі, а працюють,

Ура кричать і не страйкують.

Чи ви б сказати не могли,

Як ви такого досягли?

— Це дуже просто, — каже Сталін, —

Ви пса бодай-коли тримали?

— О, я й тепер тримаю кілька!

— Тоді з малим лише зусиллям, —

Бо жодних тут нема чудес —

Навчіть, щоб їв гірчицю пес;

І хай-но тільки навчите,

Наш метод махом збагнете.

Додому повернувся Рузвельт, —

Десь, Сталін взяв його на глузи —

Не хтять гірчицю їсти пси,


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: