Згідно з отриманою таємною інформацією священик Павло Швайка проводить агітацію серед православних, щоб вони не полишали православного віросповідування і не переходили у римо-католицтво.

Усіх тих, хто проголосив готовність перейти у католицтво, священик Швайка закликав до сповіді іменними картками і схиляв їх, щоб не приймали нової віри.

Акція проти польських проповідей у церкві триває надалі. Агітацію у цьому напрямку ведуть: 1) Клос Марія, 2) Добош Текля, 3) Яртис Анна, 4) Яртис Катерина.

Одночасно деякі православні мешканці села Сєдліски висловлюють бажання прийняти римо-католицьку віру разом з родинами. Ними є: 1) Білик Антоні, 2) Дрозд Якуб, 3) Следзь Антоні, 4) Заянць Ян, 5) Дулемба Михал, 6) Онух Михал, 11) Гоцак Марія, 12) Дума Михал.

У зв'язку з наміром зазначених осіб на території села Сєдліски з боку православних проводиться сильна агітація, яка має за мету утримати їх від зречення православної віри.

Л. дз. 49/таем. КК. 8 березня 1939 р.

Пан директор пошт і телеграфів у Любліні

У зв'язку з акцією навернення-полонізації отримую повідомлення, що в поштово-телеграфних установах і агенціях на території повітів Холм, Грубешів, Томашів, Замость, Білгорай працевлаштовуються не поляки, наприклад, у Замості — службовець Савіцький, греко-католик, український шовініст, і Папіжанський, греко-католик, секретар пошти в Тишівцях, повіт Томашів, керівник агенції Король, православний. У Тарноватці, повіт Томашів, 2 русини у поштовій агенції.

Прошу пана директора взяти до уваги викладене при найближчих персональних змінах, бо вважаю, що тут, на цій території в таких важливих місцях, якими є поштово-телеграфні установи і агенції, повинні бути працевлаштовані тільки поляки і тільки патріоти.

Командир дивізії /-/ТУРКОВСЬКИЙ, полковник

17.III.1939 р.

У полку легкої кавалерії легіонів у Замості індивідуальна сповідь під накриттям, проведена двома православними священиками, які прибули з Любліна (в тому числі православний декан), уже принесла відчутні негативні наслідки для польськості і проведення у цьому полку навернення душ.

Незважаючи на це, в артилерійському полку, нема жодного офіцера, підофіцера чинної служби, підофіцера понадстрокової і навіть курсантів підофіцерської школи православної віри і русинів, а активність польськості є дуже велика. Дуже скрупульозно використовується кожна можливість для того, щоб відвоювати нового поляка-католика. Після тієї сповіді дальша праця у цьому такому позитивному напрямку зустрічає сильний опір, бо рядові православні на сповіді були так підтримані попами, що відкрито заявляють, що вони не тільки православні за переконанням, але й національність є руська чи українська.

Обізнані ближче зі справою навернення у полку говорять, що цей період мине, але потрібен час, щоб їх переконати, що попи, які відтягують від польськості, є шкідниками Польської держави і за вірність їм нічого не можуть дати.

Тут повинен діяти певний тиск з боку православних ззовні (листи від родини, які, очевидно, також відповідно навчаються православними священиками, як зі своїми марнотратними синами чинити). Вважаю, що належить частіше контролювати листи рядових православних, які надсилаються додому і приходять до них від родин, і напевно можна б отримати дуже добрі й цінні відомості, які потім можна використати для усування нелояльних православних священиків.

Повітове правління Товариства розвитку Східних земель у Замості. Дня 21 березня 1939. № 17/39.

До головного правління Союзу товариств плантаторів цукрового буряку у Варшаві На руки JWP дир. Морисінського

Повітове правління ТРСЗ у Замості, діючи на основі статуту, затвердженого комісаріатом уряду, дотримується у своїй праці директив головного правління товариства, яким керує пан маршалок Пристор.

Одним із основних завдань Товариства є піднесення польського майнового стану на мішаних територіях і зміцнення у цьому напрямку впливів польського елементу, зв'язаного з польською державою без решти і діючого на його користь.

Одним із засобів піднесення польського майнового стану в Замойському повіті є надання дозволу на плантацію цукрового буряку, який становить одну з найбільш рентабельних галузей малих господарств.

Простим наслідком тієї допомоги і підтримки є, у малій, зрештою, кількості, випадки відбирання дозволу на вирощування цукрового буряку в плантаторів-русинів чи українців, яких на території Замойського повіту проживає близько 6000.

Позбавлені цих дозволів звертаються через свої організаційні повітові й воєводські структури до головного управління Союзу товариств плантаторів цукрового буряку і намагаються, таким чином, скасувати місцеві рішення і відновити втрачені дозволи.

Повітове правління ТРСЗ у Замості має честь просити у зв'язку з цим взяти до уваги:

1) що дозволи на вирощування цукрового буряку на цій території відбираються лише у дуже нечисленних випадках;

2) вони були застосовувані лише до повністю шовіністичних громадян, які пропагують сепаратистські українські гасла і ведуть повністю шкідливу відносно Польської держави діяльність;

3) що вплив ТРСЗ у цій галузі є результатом координованої діяльності усіх прошарків Польського суспільства, яке відчуває тут на власній шкірі негативні наслідки занадто толерантної національної політики і мимовільної привілейованості руської меншості, а також доброзичливого утримання від всяких втручань у такого роду справи, якби такі надходили до головного правління Союзу ТПЦБ.

Повітове правління висловлює надію, що йГого дії, викликані найсуттєвішим державним інтересом, знайдуть доброзичливу підтримку головного правління Союзу товариств плантаторів цукрового буряку, і в тій надії завершує з належною повагою.

СЕКРЕТАР ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ

/—/ Ст. Вітещак /—/ Ян Щепанець

Правління повітового осередку Товариства розвитку Східних земель у Замості. Замость, дня 11 квітня 1939 р.

Склав полковник Турковський у Замості.

Доповідаю, що у день 10 цього місяця разом з паном майором Подзємським узяв участь у великодньому прийнятті, організованому повітовим правлінням ТРСЗ для навернених з села Горишів Польський і з села Сітно.

Навернені, які були присутні на цій урочистості, в кількості кількохсот осіб разом зі всіма найвідданішими перед наверненням українськими націоналістичними провідниками проявили повну зміну свого ставлення до держави і польської нації. У виголошених на цьому прийнятті промовах вони проявили свою радість з приводу порозуміння з польським населенням, декларували готовність до праці для Польської держави і проголошували гасла на честь Польської Речі Посполитої. Організаторів навернення піднімали кілька разів, проголошуючи гасла на честь польської армії і товариства РСЗ. Проголошували про спільну з поляками співпрацю для піднесення села і просили допомоги у цій справі. На місці організували апарат, який займеться наданням всім наверненим потрібної матеріальної і моральної допомоги, правових порад. Атмосфера була дуже сердечною. Створювалось враження, що населення Горишова Польського і околиці (навернене) є вже повністю здобуте і віддане справі польськості.

Принципово інакше виглядає ситуація в Сєдлісках гміни Високе Замойського повіту. Православне населення цього села повністю об'єдналось навколо націоналістичних українських гасел і, завдяки агітації місцевих і приїжджих діячів, не сприймає впливу щодо навернення. Поведінка цього населення є настільки однозначно негативна щодо польських гасел, що всі застосовувані методи впливу не діють. Тут повинен підкреслити, що їхні керівники застосовували методи конспіративної антипольської агітації за одночасного створення для годиться повної державної лояльності, навіть творчої діяльності на користь держави.