10 дня ц. м. там відбулись розваги, організовані Добровільною протипожежною охороною, з призначенням доходу від них на користь ФОН. Власне, на тих розвагах православні учасники досить тяжко побили новонаверненого поляка (Думу). Побиття відбулось під акомпанемент антипольських викриків і голосне ствердження, що б'ють польського шпіцля. На тій самій забаві другий недавно навернений поляк (Следзь) дістав від православного копняка у задню частину тіла.
Настрій серед православних села Сєдліски дуже антипольський, а надто провокаційний і в найвищій мірі зухвалий. Недавно наверненому Клосу, який веде майновий процес з православними, відкрито заявляють, що навіть через фальшиві свідчення позбавлять його маєтку і навчать розуму «полячка».
Самопочуття польського населення дуже погане. Дехто з них висував навіть на адресу товариства РСЗ звинувачення, що не може захистити їх від агресивності й знущань з боку православних, один з них навіть зізнався, що має намір продати своє господарство і переселитись на Волинь (сьогодні був у мене з Следзем, але не пам'ятаю його прізвища). Частина польського населення намагається у цій ситуації підтримувати з православними якнайкращі стосунки і уникає всього, що могло б ці стосунки зіпсувати, включно з визнанням приналежності до власної польськості.
Наші діячі на цій території також зазнають депресії, причому такої, що кількаденні мої переговори і відповідна аргументація не дали жодного результату.
Результативна допомога для поляків, які "мешкають у Сєдлісках, є надзвичайно терміновою необхідністю.
Складаючи цей звіт, прошу переслати мені наступні директиви щодо продовження діяльності у Сєдлісках і надати польському населенню у Сєдлісках швидку й ефективну допомогу.
На всіх інших напрямках праця йде нормально (за винятком гміни Скєрбєшув, запланованої на наступний етап), і кількість навернених збільшується з кожним днем.
З повагою: /—/ Й. Щепанець
Голова Замойського відділу
CAW З DP 1З13.3/2
Командування З дивізії піхоти легіонів. Л. дз. 998/таем. Замость, 25.V.1939 р.
Командир округу Корпусу № II в Любліні.
Доповідаю пану генералу, що депресія, яка охопила території після перебування тут директора Борковського і заходів на території триває. Незважаючи на всі зусилля, настрій польських діячів не покращується. Польське населення також після отримання відомості, що спрямованість урядових чинників є проправославною, які наслідки здобувають за навернення, — з одного боку, висловлюють здивування і розчарування, а з іншого, — у більш живих осередках — знервованість і гіркоту. На селі постійно чути висловлювання, що військо програло, адміністрація програла — виграли попи.
Адміністративна влада, включно з органами безпеки, не тільки ухиляється від будь-якої співпраці, а, навпаки, наставлена неприхильно до всіх дій, спрямованих на підтримання або піднесення існуючого майнового стану і польського настрою. Один із старост, які належать до ТРСЗ, перестав платити внески, бо хотів так звільнитись від ТРСЗ. Доходить до того, що шкільним інспекторам наказують охрещених дітей посилати на навчання православної релігії. У Комарові (повіт Томашів Любельський) стався випадок похорону за дорученням староства у супроводі поліції з карабінами римо-католика Кузьми, колишнього православного, на православному цвинтарі.
У староствах лежать аркуші із списками віросповідання, не проведені через книги. Навернених не викреслено з книг православної церкви. При дрібних сутичках на території органи ПП охоче і скрупульозно проводять розслідування проти поляків після звернень православних, не поспішаючи з прослуховуванням свідків для відводу обвинувачення, яких надають поляки, що неодноразово призводило до арештів і затримань під арештом невинних, і навпаки, коли поляки звертаються за захистом чи допомогою проти православних, то органи ПП ставляться до них неохоче, з недовірою, намагаючись завжди применшити результати або цілком знищити.
Діячі самоврядування і освіти під останнім тиском припинили будь-яку працю. У зв'язку з тим полонізаційна акція не може продовжуватись і зупинилась. Навіть справа придбання землі й утримання в польських руках наражається у цей момент на викривлення, бо і земельний комісар під прикриттям загальної настанови займає у цій справі негативну позицію. В цих умовах утримання існуючого майнового стану неможливе, оскільки навіть рух ТРСЗ на місцях гальмується владою і забороняється. Поліція стежить за ними на кожному кроці.
Друга сторона, користуючись тим, розпускає чутки, які дійшли вже до всіх повітів, що навернення робила група невідповідальних людей, що це суперечить волі уряду і що навіть ті, хто прийняв католицизм, можуть бути покарані, бо вчинили всупереч побажанням уряду
Попи роз'їжджають по місцевості, і особливо у тих місцях, де є більші групи новонавернутих, як, наприклад, в Чесьніках, постійно є їх по кілька (тепер чотири) і під прикриттям творення польського православ'я проводять інтенсивну акцію реконвертування, збираючи декларації від свіжоохрещених, що повторно повертаються в лоно православної церкви. Там по території крутиться піп Лазука, якого викинули з Сєдліск за українську діяльність. Він часто перебуває у доктора Сагайкі, відомого українського діяча у Тишівцях.
Запровадження польського православ'я % в Чесьніках у офіційній формі, виставленій делегатом Міністерства освіти, де зі всієї парафії залишилось лише кілька неконвертованих осіб, мусило створити серед населення потяг, навіть наказ, до реконвертизму і вдарило як обухом по всій попередній акції, — це призводить у подальшому до поширення реконвертизму, завдаючи невимірної шкоди польськості.
Відомо, що піп з Чесьнік Лащук безпосередньо контактує з Міністерством освіти, вимагає отримання права навчання дітей у Горишові Польському, де, власне, нема православних. Те, що піп Лащук безпосередньо, навіть по телефону, звертається до директора департаменту Міністерства освіти пана Борковського і звідти отримує вказівки, чим хвалиться в місцевості при кожній нагоді, деморалізує і руйнує авторитет освітньої влади і адміністрації. Хіба боротьба з римо-католицькою вірою є безпосередньо у плані інтересів діячів Міністерства освіти?
У місцевості (Турковиці) виявлено, що за реконвертацію платили безпосередньо грошима з джерел підтримки православ'я.
Створення осередків польського православ'я адміністративною владою викликає пригноблення польського села і мусить викликати реакцію римо-католицького костелу, бо так, як і на Волині, це призведе до приниження польського елементу проти українського, адже у щоденному житті цього не вдасться уникнути.
У Грубешівському повіті жваву агітаційну діяльність розвиває піп, підполковник у відставці, священик Василь Мартиш, який, як правило, вночі у мундирі об'їжджає навколишні села і, посилаючись на свій авторитет полковника, закликає повернутися до православ'я новонавернутих як змушених і оббреханих не призначеними до цього діячами. Дня Іб. IV.ц. р. в церкві у Монятичах висловився до населення у процесі проповіді, що ті, хто з військовим оркестром запроваджені до костелу, тепер з оркестром будуть запроваджені до церкви.
З поляків на території Грубешівського повіту шаленіє куратор фундації Сташиця п. Чекановський, який, як мені останнім часом доповідають, глузує з авторитету війська, командує вчительством, наставляє населення, а відомо, що є прихильником українства до Бугу, що бажає жити з русинами, як із поляками. Серед суспільства поширюється про нього інформація, що має приятелів у Міністерстві сільського господарства і ніхто нічого йому зробити не зможе, а «в Міністерстві сільського господарства поляки мислять, як він». Вчинки цього найгрізнішого противника польськості, як поляка з широкими зв'язками, викликають таке глибоке роздратування у навколишніх польських селах, що з'являється побоювання спільної акції проти нього.