Моделі ДП і ДВ є такими, що широко використовуються у спеціально розроблених комп’ютерних програмах аналізу небезпек.

При побудові ДП і ДВ прийнято використовувати спеціальні символи, які полегшують сприйняття аналітиком виконаних графічних побудов. Складність аналізу небезпек часто пов’язана із тим, що головна небажана подія спричиняється сукупністю первинних подій.

Якщо при спільній реалізації у досліджуваній системі сукупність первинних подій виникає небажана подія, але настання будь-якої комбінації меншої кількості первинних подій не спричиняє цієї небажаної події, має місце явище мінімальних перетинів подій. Це явище властиве складним багаторівневим системам.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні способи визначення ризику прояву небезпек.

2. Поясніть, у чому полягає відмінність концепції абсолютної безпеки і концепції прийнятного (допустимого) ризику?

3. За якими критеріями здійснюють оцінку ризику небезпек?

4. У який спосіб здійснюється управління ризиком?

5. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини, спричинений негативними наслідками куріння, якщо, за даними медиків, з кожного 1 мільйона населення планети кожні 2-3 години вмирає 1 курець.

6. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини, спричинений негативними наслідками куріння, якщо, за даними медиків, з кожного 1 мільйона населення планети кожні 4-5 днів вмирає 1 людина, котра зловживала алкоголем.

7. Користуючись довідниковими таблицями, розв’яжіть задачі №1 і №2 і проаналізуйте отримані результати.

3. Психіка людини як чинник її безпеки

Психіка людини і проблема людського чинника. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками.

§1. Психіка людини і проблема людського чинника

Психіка - це здатність мозку людини відображати об’єктивну дійсність у вигляді відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів. Психіка є властивістю розвиненої нервової системи. Центральна нервова система людини складається із спинного мозку, двох великих півкуль головного мозку, зв’язаних із проміжним мозком, середнього мозку, заднього мозку, довгастого мозку, мозочку.

Встановлено, що функція лівої півкулі головного мозку - оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рисунок тощо. Ушкодження цієї частини мозку - причина порушення мови, втрата логіки у судженнях і т.п.

Функція правої півкулі головного мозку - оперування образами, орієнтація у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь тощо. Ушкодження цієї частини мозку - причина різкого збіднення емоційного життя людини.

Однакова розвиненість функцій обох півкуль головного мозку відкриває широкий простір розвитку особистості. Розвиток психіки - результат еволюції нервової системи. Психіка людини проявляється у її психічних діях: психічних процесах, психічних станах і психічних властивостях.

Психічні процеси - це короткочасні психічні дії, пов’язані із отриманням, переробкою та зберіганням інформації. До них відносяться пам’ять і мислення, емоції і воля, відчуття і сприйняття, здатність володіти собою тощо.

Психічні стани - це психічні дії середньої тривалості, пов’язані із душевними переживаннями, котрі впливають на життєдіяльність. До них належать настрій, депресія, стрес, закоханість і т.п.

Психічні властивості - це довготривалі, порівняно сталі психічні дії, які закріплюються у процесі життєдіяльності і характеризують її здатність відповідати на впливи з боку життєвого середовища адекватними реакціями. До них відносяться: темперамент, інтелект, здібності, характер тощо.

Небезпеки, викликані неадекватними діями людини, яка є найважливішим елементом системи ЛЮДИНА - МАШИНА - СЕРЕДОВИЩЕ, пов’язують із людським чинником.

Статистика свідчить, що у системі ЛЮДИНА – МАШИНА - СЕРЕДОВИЩЕ неадекватні дії людини є причиною близько 75% нещасних випадків, у той час, коли на техногенні фактори їх припадає 15%, а на природні фактори - 10%.

Людський чинник є причиною:

а) 80-90% порушень режиму роботи ТЕС;

б) 70-80% нещасних випадків на транспорті;

в) 50-65% аварій літаків;

г) понад 50% нещасних випадків у побуті.

Актуальними залишається вислів давньогрецького філософа Сократа: „Хочу зрозуміти, чому так стається - людина знає, що є добре, але робить так, що отримує зворотний результат”.

Людський чинник може проявляти себе лише у певні періоди діяльності: він є наслідком недосвідченості працівника, її необережності, втоми (як фізичної, так і психічної), проявом емоцій (хвилювання, втрата уваги тощо).

Людський чинник може проявляти себе постійно: через ушкодження або дегенерацію сенсорних і рухових центрів вищих відділів нервової системи, через недостатню координованість рухів, внаслідок захворюваності на наркоманію, алкоголізм або відсутність мотивації, аутизм.

§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.

Пам’ять - це здатність мозку людини фіксувати, кодувати, зберігати і відтворювати у разі потреби раніше отриману інформацію. Відомо, що сучасна людина щохвилини отримує інформацію у кількості близько 1 мільйона біт. Разом з тим щохвилини людина може освоїти не більше 50 тисяч біт інформації (5% від тієї кількості, що надходить).

Висновок відомого українського філософа, лауреата Шевченківської премії 2005 року Сергія Кримського: „ Людина сприймає дійсність селективно, вибірково, за параметрами своїх потреб і життєвих орієнтацій”.

4. Відомо, що головний мозок людини (масою приблизно 1300 г) має близько 200 млрд. нервових клітин плюс 300 млрд. з’єднань між ними. Разом з тим встановлено, що у людському мозку постійно діє лише близько 200 млн. нервових клітин (0,01% від загальної кількості). Це явище отримало назву ПАРАДОКСУ РЕЗЕРВУВАННЯ. Для порівняння - ступінь резервування мозку людиноподібних мавп становить 5-6 (у них постійно „працює” близько 14-20% нервових клітин головного мозку).

Парадокс резервування свідчить про високу надійність і невичерпні можливості подальшого розвитку розумових здібностей людини, у тому числі й пам’яті.

За структуроюпам’ять людини поділяють на генетичну (вона зберігає безумовні рефлекси та інстинкти і передається спадково), репродуктивну (набуту у навчанні), зарезервовану (фактично ще не вивчену фізіологами). За формоюпам’ять поділяють на миттєву (інформація у ній зберігається протягом 10-60 секунд, але її складно затримати і відтворити), оперативну (інформація у ній зберігається декілька хвилин і піддається підсвідомій селекції), довготривалу, де інформація зберігається протягом років і десятиліть.

За видамипам’ять поділяють на рухову, зорову, слухову, образну, емоційну, символічну (словесну і логічну). Можливості людини щодо використання пам’яті визначаються її фізичним і психічним станами, тренованістю, професією, статтю, віком.

До 20-25 років пам’ять більшості людей тренується і покращується, до 30-40 років вона залишається на досягнутому рівні, а після 45-50 років поступово йде на спад. Але професійна пам’ять зберігається навіть у похилому віці. Пам’ять є найважливішою характеристикою пізнавальних здібностей людини.

Запам’ятовуванню інформації сприяє високий рівень розумової діяльності і тренованість людини, висока мотивація навчання, висока емоційність внутрішнього світу людини. Щоб якнайкраще запам’ятати деякий матеріал (наприклад, матеріал лекції), слід керуватися такими правилами: