Гриша Нєпєйвода, карлiк з театрального коллєктiва «Орфєй i Еврiдiка».

Вася i Пєтя Твєрдохлєбови, лiлiпути з коллєктiва «Орфєй i Еврiдiка».

Гнат Пилипович Рак, iграющiй режисьор i iсполнiтєль ролi Орфєя.

Лариса Сидорiвна Сало, iсполнiтєльнiца ролi Еврiдiкi:

Коля i Поля, iдiоти-дауни.

Люба Неїжмасло, женщiна-коняка з конкурiрующего коллєктiва «Арiєль».

Льова Ковбаса i Стьопа Хулiмулiн, горбуни з коллєктiва «Арiєль».

Клiм Моiсєйович Кац, головний режисьор народного театра iменi турецького комунiста Залупа Хуйбердиєва.

Уляна Юхимовна Свiтисонечко, юродива старушка.

Кабiнет Клiма Моiсєйовича Каца. В кабiнетi сидить Клiм Моiсєйович. зайнятий у справах. Входить Гнат Пилипович Рак, Гриша Нєпєйнода i iдiот Коля.

Гнат Пилипович Рак.

Дозвольте к Вам, Клiм Моiсєйович поважний,

Звернутися у справах очень важних.

Входить Льова Ковбаса. Стьопа Хулiмулiн i Поля.

Льова Ковбаса.

Клiм Моiсєйович, послушайтє мiня,

Ви пiдарасiв етiх бойтєсь, как огня!

Гриша Нєпєйвода.

Я встрашном гнєвє, помолчi, мудак,

Когда говорiт Гнат Пилипович Рак!

Стьопа Хулiмулiн.

Моя твою возьмьот за голу сраку

I харашо отпiздiт, як собаку.

Клiм Моiсєйович Кац (велично) .

Iдiтє нахуй всє, покiньтє кабiнет!

Все дєлают одiн шаг вперьод.

Всi (хором) . Нєт!

Пiд час суперечки iдiоти-дауни Коля i Поля мовчки дивляться один на одного i сопуть. Видно, шо вони подобаються один одному. Входять Вася i Пєтя Твєрдохлєбови, лiлiпути з коллєктiва «Орфєй i Еврiдiка».

Вася Твєрдохлєбов (до Гриши Нєпєйводи) .

Лариса Сидорiвна Сало

Сьогоднi под трамвай попала,

I он їй iспортiл всьо їбало.

Гриша Нєпєйвода.

Она жива?

Пєтя Твєрдохлєбов.

Жива, конєшно.

Но надо что-то дєлать спєшно.

Єйо нам нєкєм замєнiть.

Клiм Моiсєйович Кац.

Сказав я, нахуй всi iдiть!

Входить Лариса Сидорiвна Сало i Люба Неїжмасло, обидвi страшнi.

Люба Нєїжмасло.

Смотрiтє, от хуйова баба.

I вiдно, шо на перед слаба.

Лариса Сидорiвна Сало.

Молчi, ти, тарапашня сука.

Для мєня вiдєть тєбя — мука.

Гнат Пилипович Рак.

Ви, курви, обє замолчiть!

Клiм Моiсєйович Кац.

Кажу я, нахуй всi iдiть!

Гнат Пилипович Рак.

Клiм Моiсєйович прекрасний.

Ви не волнуйтеся напрасно.

Ми всьо устроiм верi гут.

На Любу зрiтєлi iдут.

Однак для ролi Еврiдiки

У нєйо вiд нємного дiкiй.

К тому ж вульгарний лєксiкон, проiсхождєньє видаст он!

Я прєдлагаю їхню Полю всєрьоз попробовать на ролю, i тєм убить двох зайцiв вмить.

А коллєктiви замiрiть.

Нiма сцена.

Клiм Моiсєйович Кац.

Товариш Рак, ви шо мудак?

Гнат Пилипович Рак.

Iначе нам нiззя нiкак.

Ми Полю паранджою вкроєм,

Тєм самим нєдостаткi скроєм.

А сцену, де вона в могилi,

Ми сдєлаєм, как-будто в милi,

Потом она садiтся в гроб:

Клiм Моiсєйович Кац.

Ваш план уже мнє остойоб.

Гнат Пилипович Рак (нєвозмутимо пояснює) .

Ми образ видєляєм главний,

Характер героїнi славний,

По-мойму, будєт заїбiсь!

Клiм Моiсєйович Кац.

Ви в страшнi дєбрi забралiсь.

А вийдєт с етого хуйня.

Орфєй в нас хто?

Гнат Пилипович Рак.

Канєчно, я.

Клiм Моiсєйович Кац.

Ну ладно, щас в пизду iдiть. Глядiть, мєня не пiдведiть, Бо нам усiм тогда пiздєц.

Всi (хором) . Клiм Моiсєйович, какой Ви молодєц!

Генеральна репетицiя спєктакля «Орфєй i Еврiдiка». Сцена зображує собою пекло. Кругом стоять казани, в яких булькотить смола. На сценi Гнат Пилипович Рак в костюмi Орфєя, Гриша Нєпєйвода в костюмi Князя тьми i свiта чортiв, в яких можна впiзнати наших старих знайомих Васю i Пєтю Твєрдохлєбових, Льову Ковбасу i Стьопу Хулiмулiна. Вони тримають в руках списи i тризуби, як то i положено чортам. В залi сидить Клiм Моiсєйович Кац з колокольчиком.

Гнат Пилипович Рак (в ролi Орфєя до Грiши) .

К тєбє прийшов я нє таясь,

Тьми вогкой пацаватий Князь.

Гриша Нєпєйвода.

Как же посмєл ти, пiдарас,

Покой нарушiть мой сєйчас?

Клiм Моiсєйович Кац звонить в колокольчик: «Дiнь-дiнь-дiнь».

Клiм Моiсєйович Кац.

Мнє кажеться, что ету фразу

Проiзносiть нє стоiт сразу.

А, єслi можно, мєдлєнєй:

Гнат Пилипович Рак.

Клiм Моiсєйовiч, Вам вiднєй.

(До чортiв) . Ей ви, хуї, давайте гроб!

Льова Ковбаса.

Ти нє командуй, долбойоб!

Коля. Вася i Петя вкатують на сцену гроб. В ньому лежить Поля в паранджi. За гробом мовчазно йдуть Лариса Сидорiвна Сало i Люба Неїжмасло, одягнутi страхопудалами.

Гнат Пилипович Рак.

О, це она, моя прекрасна!

Уви, я странствував напрасно,

Уже єйо нє ожiвiть:

Починає грати на арфi. Гриша Нєпєйвода робить руками паси, щоб Поля встала.

Клiм Моiсєйович Кац.

Поля, вставай!

Лариса Сидорiвна Сало.

Токо блядь так заставляє сєбя ждать!

Поля лежить. Люба Неїжмасло пиздить Полю дрючком. Поля вивалюється з гроба i падає на пiдлогу з сильним стуком, вже нежива. У цю ж мить Коля закалує Любу Неїжмасло списом. Гнат Пилипович Рак грає на арфi все голоснiше.

Клiм Моiсєйович Кац.

Хуйню негайно прєкратiть!

З цими словами Клiм Моiсєйович кида у Колю колокольчик i влучає йому просто в лоба. Коля i колокольчик надають, причому колокольчик звенить, а Коля нi, бо мертвий. Гнат Пилипович Рак хуярить на арфi Andante, але нiхто на сценi не встає, як того потребує п'єса про Орфєя. Замiсть цього на сценi з'являється Уляна Юхiмовна Свiтисонечко, юродива старушка. В руках у неї противотанкова граната.