Швидкість х Час = Виконання проекту. Визначивши швидкість свого просування, ви знатимете, як скоро досягнете мети.

Ставте сміливі цілі. За допомогою Scrum не так уже й важко подвоїти виробництво чи вдвічі скоротити час завершення проекту. Якщо робити все правильно, ваші прибутки та вартість акцій також подвояться.

Розділ 7. Щастя

Люди хочуть бути щасливими. Не в сенсі сонного самовдоволення, як вівці, а в значно більш активний спосіб. Томас Джефферсон, серед багато чого іншого, вихваляв той вид щастя, який приносить гонитва за чимось. Саме вона, схоже, й робить нас щасливими. Правильне застосування Scrum зробить щасливими робітників, клієнтів, менеджерів та акціонерів (зазвичай у такому порядку).

Звісно, справжнє щастя дається нелегко. Якось я зустрів альпініста, який продав мені світлину верхівки Гімалаїв на заході сонця. Він зробив її невдовзі після того, як сам-один досяг піку гори Еверест уже під вечір. Повернутись до базового табору до темряви здавалося неможливим. Якби він цього не зробив, то, напевне, замерз би до смерті. Та світлина дозволяла пройнятись його відчуттями, коли він писав у прощальній записці, що щасливий досягти піку, навіть попри той факт, що прочитати її можуть над його мертвим тілом.

Якщо заговорити з альпіністами про якусь експедицію, вони не будуть довго розповідати про свої враження від вершини. Натомість вам розкажуть про люті морози, болючі мозолі, погану їжу, жахливі умови та незручне спорядження. А ще ви почуєте, що після тріумфу від досягнення вершини зазвичай настає спустошення (якщо тільки смертельна небезпека не заступає його). Вони зробили це. Їхня боротьба принесла успіх. Але якщо ви спитаєте їх, коли вони були найщасливішими, то почуєте, що це було в моменти випробувань – максимального напруження м’язів, розуму та духу. Саме тоді вони були найщасливішими й відчували справжню втіху. І саме це вони хочуть пережити знову. Здавалося б, жодна людина при здоровому глузді не схоче добровільно проходити такі жахіття двічі. Але альпіністи, схоже, не здатні зупинитися, кидаючи виклик піку за піком, шукаючи задоволення в гонитві за наступною вершиною.

Цікаво, що в більшості культур такий специфічний тип щастя не винагороджується і не заохочується. Професор Тал Бен-Шахар викладав найпопулярніший курс у Гарвардському університеті «Позитивна психологія». У своїй книжці «Бути щасливішим» він пише: «Нас винагороджують не за насолоду від самої подорожі, а за успішне її завершення. Суспільство винагороджує результати, а не процеси, досягнення, а не шлях до них».

Проте наше повсякденне життя складається переважно зі шляху. Ми не досягаємо вершин, не здійснюємо подвигів і не виграємо кубків кожен день. Більшість наших днів наповнені прагненням до наших цілей, якими б вони не були. У компанії метою може бути випуск наступного чудового продукту, покращення завдяки йому людського життя чи розв’язання якоїсь проблеми, що турбує світ. Але якщо ми отримуватимемо винагороду лише за результати, а не процеси, нічого доброго для нас із цього не вийде.

Коли на початку 1980-х я тільки пішов з військової академії у світ бізнесу, мене поставили керувати десятком програмістів, що виглядали доволі нещасними. Їхні проекти завжди запізнювались і вибивалися з бюджету – і це коли взагалі щось працювало. Із часом їхній настрій став таким негативним, що атмосфера в робочому приміщенні діяла на всіх гнітюче. При цьому виробничий процес, який вони використовували, був настільки поганим, що досягти успіху було просто неможливо. Відтоді я якраз і займаюсь розв’язанням такого роду проблем, витративши на це тридцять років.

Важливість щастя по-справжньому вразила мене, коли я створював свою першу Scrum-команду. Я усвідомив, що маю враховувати не лише інтелектуальний, але й емоційний стан людей. Для бойового винищувача з Вест-Пойнту це було щось новеньке, бо я звик до ситуацій, де все чітко й зрозуміло. Але завдяки клінічному та науковому досвіду із часом я збагнув: щоб допомогти людям змінити їхні життя на краще, треба змінитися самому. У ході того першого Scrum-проекту я усвідомив, що справжня надзвичайність проростає з утіхи та задоволення. І першим кроком до успіху є відчуття радості від роботи.

Усе це може здаватися трохи дивним, немов я пропоную вам співати релігійних пісень навколо багаття. Ви маєте знати, що на початку моєї кар’єри консультанта стартапів венчурні капіталісти, з якими я працював, вважали мене хіпі із Сан-Франциско. У їхньому світогляді не було місця заохоченню людей. Сьогодні ж я – провідний консультант венчурних фірм, і мене часто сприймають як оракула. Коли люди мають складну проблему, вони питають оракула про її розв’язання. Вони не обов’язково очікують, що відповідь матиме сенс. Вони просто випробовують цю пораду, яка, на їхній подив, майже завжди працює.

Ось чому щастя важливе для вашого бізнесу і дає дійсно кращий прогноз прибутку, ніж більшість показників, запропонованих фінансовим директором. У цьому розділі я збираюся викласти, наскільки важливим є щастя для результатів вашої роботи і як його досягти, виміряти й застосувати. Я подам вам щастя з прикладної точки зору.

Завдяки розробці Scrum я, можливо, став кращим як людина, що зробило щасливішими мене та моїх рідних. Але як бізнесмен та вчений я люблю більш конкретні дані.

Щастя – це успіх

Результати досліджень говорять про це напрочуд чітко. Щасливі люди просто діють краще – вдома, на роботі, у житті. Вони заробляють більше грошей, отримують кращу роботу, закінчують коледж і просто живуть довше. Дивовижно, але факт: майже в усіх сферах вони досягають більшого.

Щасливі співробітники більше продають, приносять більше прибутків і менше витрат, рідше змінюють місце роботи, здоровіші й довше працюють. Або, як ідеться у статті 2005 року, де проведено мета-аналіз 225 досліджень із понад 275 000 учасників:

Щастя веде до успіху ледь не в кожній сфері нашого життя, зокрема в шлюбі, здоров’ї, товариських стосунках, громадській діяльності, творчості, а особливо в роботі, кар’єрі та бізнесі[36].

Мета-аналітики показали, що люди, які почуваються щасливими, успішніше проходять співбесіди, вище цінуються начальством, демонструють кращу роботу й продуктивність і стають кращими менеджерами.

Але ось що цікаво: інтуїтивно здається, що в перевагах щасливих людей немає нічого дивного – вони ж щасливі через свій успіх, чи не так? Виявляється, не так. У тому самому мета-аналізі читаємо: «Дослідження за дослідженням показують, що щастя передує важливим результатам та показникам процвітання».

Ось як насправді. Люди не тому щасливі, що успішні, а тому успішні, що щасливі. Щастя – прогностичний показник. Причому продуктивність покращується, якщо люди стають хоча б трохи щасливішими. Не потрібно різко змінювати чиєсь життя, щоб зробити їх щасливішими, принаймні тимчасово. Навіть маленький шматочок щастя веде до помітно кращих результатів. Не треба, щоб люди впадали в стан глибокого щастя, наче в день весілля. Достатньо, щоб вони просто стали трохи щасливішими, ніж були до того. Звичайно, чим щасливішими вони стануть, тим більший ефект це матиме. Але я хочу, щоб ви винесли із цього простий месидж: навіть невеликі жести можуть мати великий вплив. А Scrum якраз і зосереджується на тому, щоб систематично закладати ці дрібнички в підмурок успіху. Лише по одній за раз, і ви дійсно зможете змінити світ.

Я збираюся дати вам набір інструментів для вимірювання щастя вас самих і вашої команди, компанії та родини, а також будь-якої організації, з якою вам трапиться мати справу. Це Scrum. Забудьте вправи на побудову довіри, а натомість просто будуйте її кожного дня. І я хочу, щоб ви це вимірювали. Недостатньо думати, що люди щасливі. Треба, щоб ви стали в цьому експертом: обчислюйте щастя та порівнюйте його з продуктивністю. Якщо щось не сходиться, це вказує на проблему. Чудово ходити з вашою командою на пиво. Але це не принесе компанії багато користі, якщо не втілиться в дійсно кращу продуктивність. Є багато людей, з якими я проводжу час задля розваги, але щодо моєї команди я хочу, щоб цей соціальний аспект вів безпосередньо до продуктивності. І так воно й виходить.

вернуться

36

Lyubomirsky, Sonja, Laura King, and Ed Diener. «The Benefit of Frequent Positive Affect: Does Happiness Lead to Success?» Psychological Bulletin 131.6 (2005): 803—55.


Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: