Можливо, ви думаєте: «Це схоже на якусь акторську гру – посміхнися і стане “радісніше всім”!» Так, у певному сенсі це і є акторська гра! І дуже важливо зрозуміти, що всі ми постійно граємо ролі, хочемо ми визнавати це чи ні. Я знаю, що багато хто скаже: «Хай там як, а я не хочу грати ролі і прикидатися!» Задумайтеся на мить: чи ви усвідомлюєте це, чи ні, а кожен із нас проводить дев’яносто відсотків свого часу, підлаштовуючи свої слова, почуття й поведінку під те, що нам здається найбільш прийнятним сценарієм у тій чи іншій ситуації. Іншими словами – ми граємо ролі! Ми граємо роль перед своєю другою половинкою, перед дітьми, перед клієнтами, перед начальником. Подумайте, чи є у вашому дні хоч якийсь значний проміжок часу, коли почуття, які нуртують у вас усередині, ви можете спокійно виплеснути назовні? Більшість людей узагалі ніколи не бувають «повністю прозорими»! Особливо на роботі, коли навколо співробітники. Правда в тому, що дуже незначну частину часу ви буваєте виключно собою. Але ж ви не сиплете попіл на голову й не каєтеся в тому, що носите маски, як до різних нагод костюми, чи не так? Навпаки – ви вважаєте себе успішною людиною, яка, користуючись своїми фізіологічними ресурсами, може приборкувати почуття й домагатися результатів, що відповідають її поглядам і переконанням.

Ви і так уже граєте безліч ролей – визнаєте ви це чи ні. Ви вже інтуїтивно навчилися підлаштовувати свою фізіологію під спілкування з різними людьми. Я всього лише пропоную вам і далі робити те, що ви робили завжди, але осмислено й на позитивній хвилі. Усе, що вам слід робити, – це поставити свою фізіологію собі на службу. Для цього існувало й існує безліч різноманітних методик, але зараз ми на них не зупинятимемося.

Отже, як це відбувається: ви потрапляєте в ситуацію, яка звалює вас у депресію, і ваші почуття диктують вам, яким чином ви маєте мислити. Але пам’ятайте: мислення первинне відносно почуттів, а не навпаки! Отже, ваші емоції намагаються диктувати вам ваші думки, незалежно від того, усвідомлюєте ви це чи ні. І якщо ви навчитеся відслідковувати цей критичний момент, у вас з’явиться здатність вчасно підключати фізіологію. Згадайте, бувало ж так, що ви буквально «вискакували» з поганого настрою, щоб провести цікаву презентацію для потенційного клієнта.

А пам’ятаєте, як невдачі, скажімо, в особистому житті гаснуть на тлі успіхів у роботі?

А чарівне відчуття, яке охоплює навіть засмучених батьків, коли вони бачать, як їхня дитинка мирно спить після обіду?

А з яким настроєм ви беретеся до реалізації складного, але цікавого проекту, до якого боялися підступитися?

А як позитивно ви розмовляли з неприємним вам партнером на переговорах, не дозволяючи вашим почуттям перешкодити успішному веденню бізнесу?

Змінюючи свою фізіологію, ми отримуємо можливість долати такі «чуттєві» перешкоди. Усе, що від нас вимагається, – навчитися розпізнавати ті депресивні моменти, коли наші почуття змушують нашу фізіологію відображати негатив. Найпростіший спосіб зробити це – змінити свою позу або вираз обличчя. Якщо ми повернемося до прикладу зі спортсменами – вони обов’язково перед змаганнями налаштовують себе на «позитивну хвилю», і їхнє тіло реагує відповідним чином.

Саме про це я й кажу: нам слід пристосувати мову нашого тіла так, щоб вона була мовою позитивного ставлення до світу.

Ці невловимі зміни можуть варіюватися – хтось випростає плечі, хтось перестане хмуритися й усміхнеться, хтось змінює поставу. Які будуть ваші зміни – а ви ж точно знаєте, які рухи має зробити ваше тіло, щоб ви відчули, що перебуваєте в зоні комфорту, – ось такий результат нас чекає «на виході». У вас з’явиться здатність керувати своїми почуттями. І дуже скоро це позначиться на ваших думках, бо почуття звернуться до думок із таким закликом: «Агов! Секундочку! Думки! Ви вважаєте, що я не почуваюся позитивно, але я змінив позу і мені вже значно краще!» Отже, за допомогою фізіології ми розвертаємо вектор «думки – почуття» на сто вісімдесят градусів. Наймогутніший засіб!

Я не буду затримуватися на цій темі занадто довго, бо вважаю, що на сьогодні про неї вже написано все, що тільки можливо. Але тим не менш це серйозний інструмент, який ви можете використовувати, щоб досягти кращого духовного стану і зрештою приборкати негативні думки.

Позитивні афірмації – це конструктивні вказівки, які ви даєте своїй свідомості. Завдяки афірмації ви отримуєте можливість задавати курс свого життя.

Можливо, ви думаєте: «Господи, Джоне! Знову зараз почнеться розмова про те, що я маю розмовляти зі своїм відображенням у дзеркалі?» А що в цьому такого? Деякі люди справді говорять позитивні афірмації, дивлячись на себе в дзеркало. Та й взагалі, чому б не спробувати? Я думаю, що кожен із нас разів два-три в житті так і чинив, – неважливо, зізнаємося ми в цьому чи ні! Чи роблю так я сам? Ні! Пробував я так робити? Так! Допомогло мені це? Та вже точно не нашкодило! Чи раджу я це практикувати? Неодмінно! Спроби того варті!

Позитивні афірмації можуть бути потужним інструментом. Не всі, звичайно, захочуть розмовляти із дзеркалом. Є інші способи. Можна записати позитивні афірмації на аркуші паперу, покласти в кишеню і, як тільки накриває хвиля негативу, – освіжати свою пам’ять, звіряючись з цим списком. Дуже добре буде, якщо ви помістите кілька мотиваційних афірмацій замість заставки на свій монітор.

У світлі розмови про позитивні афірмації необхідно торкнутися ще одного важливого моменту. Річ не в тому, що ви маєте направо й наліво говорити «позитивні» речі. Слідкуйте за своєю мовою в цілому.

Ви не з тих, що відмовляють, навіть не вислухавши співрозмовника до кінця?

Не з тих, що постійно пояснюють усім навкруги, чому та чи інша ідея неможлива?

Не з тих, що постійно всім передрікають невдачі?

І чи не з тих ви, що постійно відпускають кпини, аби підколоти свого співрозмовника?

Так, усе дуже просто! Нелегко, але просто! Змініть свою мову! Замість того, щоб говорити про погане, – говоріть про хороше. А якщо поки що не виходить – нічого не кажіть! Тих, хто поруч із вами, треба підтримувати, а не тицяти їм у їхні слабкі сторони. Навіть якщо ви перейдете на «нейтральну позицію» – це вже добре! А якщо зможете заговорити мовою позитиву – буде ще краще!

Думаю, що концепція цього прийому зрозуміла вам із самої назви. Його суть у тому, щоб програти в голові сценарії майбутньої події. Ми вже говорили про це в розділі про візуалізацію. Тут я хочу додати тільки одне: подібна репетиція – прекрасний спосіб підготовки до стресових ситуацій. Уявлення позитивного розвитку подій за будь-якої негативної ситуації – це ефективна комбінація візуалізації, афірмації і спрямування своєї свідомості в потрібне русло. Вона дуже допомагає почуватися комфортніше в незнайомих обставинах, складних умовах, ситуаціях, що лякають і напружують.

Ось, власне, і все. Практичною цю пораду може зробити тільки застосування її в реальному житті. Прошу вас, не варто недооцінювати настільки потужний, хоч і простий інструмент! Зробіть його своєю звичкою.

Перекладення негативних думок на папір не тільки заспокоює багатьох людей, але й допомагає налаштуватися на більш позитивну хвилю. Саме тому вміння записувати ідеї на папері є для більшості однією з найефективніших ментальних вправ. У класичному дослідженні Джеймса Пеннебейкера (James Pennebaker) і Дженіс Рональд Гласер (Janice Ronald Glaser) велика група учасників, які пережили травму, чотири дні поспіль описували на папері, що з ними відбулося. Після закінчення цього терміну стало зрозуміло, що імунітет, загальний стан і психологічний настрій (включаючи тривожність) у них стали набагато кращі, ніж у тих, хто свої переживання на папір не переносив.

Перенесення думок на папір так само дуже зручне й корисне для тих, хто відчуває дискомфорт від персонального спілкування (особливо на деякі теми), або тих, хто схильний до більш аналітичного, схематичного мислення.