І ось одного разу в суботу, коли ми зібралися на прогулянку, мама дала нам сувору-пресувору вказівку: непотребу більше не купувати! Звісно ж, Бенні засмутився, і я, намагаючись захистити свого сина, сказав: «Ми купимо тільки одну іграшку». Себто я виторгував нам право купити щось одне. Ми, як завжди, погуляли біля Кремля, і, звичайно ж, ноги самі принесли нас у «Дитячий світ». Ми зайшли до крамниці, і я сказав: «Синку, я не хочу засмучувати маму. Ми їй пообіцяли, а слова треба дотримуватися. Ми купимо тільки одну іграшку!» Бен відповів, що все розуміє. Коли ми зайшли, я дав йому певну суму грошей і сказав, що він може витратити всі або не всі гроші, але іграшку ми маємо купити тільки одну. Ми йшли «Дитячим світом», і, звісно ж, мій син придивлявся, що ж він може купити за такі гроші. Урешті-решт він вибрав чотири чи п’ять іграшок, кожна з яких окремо «вписувалася в бюджет». Ми пройшлися крамницею, зібрали всі ті іграшки разом і поклали їх на стіл. Я сказав: «Добре! Тепер ти знаєш, що можеш собі дозволити. Прийшов час обирати, яку іграшку ти хочеш найдужче!» І я пам’ятаю, як він завмер, напевно, секунд на тридцять, – тоді ті тридцять секунд здалися мені вічністю, – і зненацька розплакався! Я намагався його заспокоїти, запитував: «Бенні, що сталося? Чому ти плачеш?» А він усього лиш відповів крізь сльози: «Татку, я не знаю, яку іграшку хочу найдужче!»

А тепер я хочу поставити вам приблизно таке саме запитання: а ви знаєте, чого найдужче хочете від життя?

Чи навіть так: що для вас у житті найважливіше? Або що вас радує? Що справді вас мотивує?

Я часто ставлю це запитання учасникам моїх семінарів. І, звісно ж, більшість людей каже чітке «Так!» І часом навіть ледь роздратовано, мовляв: «Звичайно, Джоне! Невже ти думаєш, що я дурний?»

Звісно ж ні!

Але разом із тим я не звик бути легковірним. З’ясуймо, чи справді ви знаєте, про що йдеться?

У Додатках ви побачите просту табличку. Візьміть у руки олівця й виконайте просту вправу.

Не хочете? А дарма… Три хвилини вашого часу, витрачені на цю вправу, можуть розкрити вам очі краще за всі тренінги світу.

Отже, візьміть олівця, і починаймо.

Ви побачите, що в таблиці п’ять порожніх граф, у які треба вписати п’ять речей, які для вас найважливіші, в порядку зменшення важливості. От і все. Напишіть п’ять речей, які для вас найважливіші в житті. У порядку важливості.

Будь ласка, починайте! Я зачекаю.

Ні-ні-ні! Не читайте далі! Якщо ви хочете отримати максимальну користь від того, що ми разом робимо, будь ласка, доведіть до кінця цю вправу. Вона не забере багато часу. А якщо забере, це означає, що ви поки що не визначилися з тим, що для вас найважливіше в житті.

Отже, перед нами ваш список. Я хочу, щоб ви поставили цифру

«1» поруч із тим пунктом, на який витрачаєте найбільше часу. Номер «2» – поруч із тим пунктом, на який витрачаєте трохи менше часу. І так далі, аж поки пройдете весь список.

Навіщо? Аби на власні очі побачити одну не вельми приємну річ.

Завершили? Будь ласка, прогляньте свій список тепер. І подивіться уважно, які цифри ви проставили. Вас це не шокує?

Багатьох людей спантеличує той факт, що, поставивши на перше місце за важливістю, наприклад, спілкування з родиною, вони виявляють, що витрачають на це найменше часу! Адже ми вже змирилися з тим, що проводимо левову частку свого часу на роботі чи в роздумах про те, як звести кінці з кінцями.

Я зумисне попросив вас це написати, бо багатьом людям треба побачити цифри, написані власним почерком, тільки тоді вони усвідомлюють, а не після численних нотацій з боку родичів чи тренерів.

Виходить, що ті речі, які ми найчастіше цінуємо, і ті речі, на які ми витрачаємо левову частку свого часу, суперечать одна одній. Тож нікого не має дивувати те, що багато хто з нас у житті досягає таких жалюгідних результатів і розкриває свій потенціал усього на третину.

Але не картайте себе й не засмучуйтеся. Очевидно, що при скаженому темпі сучасного життя часом просто неможливо встигнути все: і попрацювати, і виспатися, і насолодитися спілкуванням із власними дітьми. Про який сон може йтися, якщо у вас «четверо по лавках»?

Головне – зрозумійте ось що: якщо ви ніколи не замислювалися про те, що найважливіше для вас (чи востаннє думали про це кілька років тому), навряд чи ви зможете отримувати задоволення від життя й досягати значних успіхів.

Щоб розв’язати конфлікт між «важливим» та «потрібним», слід визначитися зі своїми цінностями. Саме тому таке визначення і є першим кроком системи.

Можливо, ви ніколи такого не робили. Але як же тоді ви приймали рішення у своєму житті? Навмання? Спираючись на інтуїцію? Як ставили цілі і чи взагалі їх ставили?

Визначення власних цінностей – це ключ до того, щоб навчитися робити неможливе!

Цінності стають фільтром для кожного з нас, допомагають визначити, від чого можна утриматися, чому приділити більше уваги, а чому – й поготів сказати категоричне «Ні!». Зрозумівши, що для вас найважливіше, ви зможете знайти такий необхідний у житті баланс – бо робитимете не лишень те, що «треба» (іще, до речі, не зрозуміло, кому), але й те, чого «хочеться».

Якщо ми замислимося про це, то зрозуміємо, що цінностей у світі – дуже багато. Багато що з цього ми хочемо досягти у власному житті, решту ж речей просто дуже поважаємо. Але кожен із нас – унікальний. І в кожного з нас є цінності, які важливі саме для нас. Саме такі цінності я в цьому розділі називатиму основоположними цінностями.

Чому основоположними? Бо саме на підставі них ви приймаєте найважливіші рішення в житті. Вони допомагають вам розробляти ваші стандарти, ідеали, цілі, пріоритети та плани дій. А це, у свою чергу, визначає те, на чому ми концентруватимемо свою енергію і час.

Знаючи, чого ви хочете, ви вносите у своє життя таку бажану стабільність та захищеність, бо перестаєте бути заручником обставин, якого, мов водорості, гойдає ріка життєвих подій. Ви отримуєте контроль над рішеннями у своїй долі. Можливо, багато хто цього не хоче, для них нестерпна сама ідея нести відповідальність за своє життя.

Що ж, їх можна зрозуміти. Та невже вам не хочеться збільшити свої шанси на успіх, просто переставши приймати рішення навмання? Уже самого цього буде достатньо для того, щоб ваш рух уперед набув спрямованості й сенсу, а значить, приніс плоди й дав результати.

Овва! Основоположні цінності справді важливі, чи не так? Безумовно! І не лише з практичного погляду!

Вони надають упевненості в собі і в майбутньому, адже вони – основа для прийняття рішень. Ви більше не мучитиметеся в очікуванні чергового життєвого перехрестя, думаючи: «Що ж я робитиму? Як визначитися з вибором?»

Що ж входить до традиційних життєвих цінностей? Пам’ятаєте, я говорив, що їх багато? Можу назвати кілька для прикладу:

• любов;

• творчість;

• повага;

• популярність;

• здоров’я;

• щедрість;

• влада;

• краса;

• віра;

• наполегливість;

• дисципліна;

• мудрість;

• гумор;

• терпіння;

• мир;

• рівність;

• багатство;

• різноманітність;

• самореалізація;

• захищеність;

• розвиток;

• гармонія;

• визнання;

• спілкування;

• свобода…

І це всього лиш кілька прикладів.

Та самих слів недостатньо. Чому? Бо кожна людина по-своєму розуміє ці абстрактні поняття. Наприклад, що таке «любов», «повага» чи «свобода»? Для одної людини «любов» – це турбота про когось, а для іншої – можливість обіймати та цілувати людину, яка подобається.

Важливо з’ясувати, що обрані вами цінності означають саме для вас, інакше вони не матимуть сили.

Як це зробити? Із допомогою конкретизацій. Наведу кілька прикладів.

Цінність – ПОСТІЙНЕ ПРАГНЕННЯ ДОСКОНАЛОСТІ

Конкретизація – Щодня я прагнутиму до досконалості, постійно розвиватимуся, дізнаватимуся щось нове, виконуватиму свою роботу більш ефективно, запобігатиму проблемам і ні в чому не допускатиму посередності.