Кебрачо — селище, поблизу якого 28 листопада 1840 р. армія диктатора X. М. Росаса завдала поразки війську Хуана Лавальє^{862}.

Пеон — наймит.

Парнелл, Чарлз Стюарт (1846—1891) — ірландський політик, лідер визвольного руху, що обстоював незалежність від Англії.

Браунінґ, Роберт (1812—1889) — англійський поет.

Геґель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831) — німецький філософ, створив системну теорію діалектики на основі об’єктивного ідеалізму.

Лінкольн, Авраам (1809—1865) — президент США, убитий у театральній ложі.

Дюпен, Оґюст — персонаж кількох новел Е. А. По.

Талмуд — засаднича книга юдаїзму.

Флад, Роберт (1574—1637) — англійський лікар і окультний філософ.

«Сефер Єціра» («Книга Творіння») — пам’ятка кабалістичної філософії.

Баал Шем Тов (Ісраель Бен Елізер, 1700—1760) — засновник хасидизму — містичної течії юдаїзму.

Тетраґраматон — чотири літери, що складають один із десяти епітетів бога Яхве.

Лейсден, Йоган (1624—1699) — нідерландський теолог і гебраїст.

Аватара — перевтілення індуїстського бога Вішну в різні істоти.

Бьоме, Якоб (1575—1624) — німецький філософ-містик.

Ібн Езра, Мойсей (1055—1139) — іспанський гебрейський поет.

Маймонід (Моше бен Маймон, 1135—1204) — гебрейський середньовічний філософ.

Карпократ (перша пол. II ст.) — александрійський філософ.

Шеринг, Еміль (1873—1951) — німецький літератор.

Робертсон, Вільям (1721—1793) — шотландський історик, автор «Історії Америки».

Кемніц, Мартін (1522—1586) — німецький теолог.

Бен Азаї, Симеон (II ст.) — гебрейський релігійний діяч.

Джованні з Вітербо (1432—1502) — італійський чернець-домініканець.

Мідрашім — коментатори Талмуда.

Геліополь — римська колонія на теренах Малої Азії.

Аменофіс IV (Аменхотеп IV, 1424—1388 до н. е.) — єгипетський фараон.

Геродот (484?—420? до н. е.) — давньогрецький історик.

Рабан Мавр (780?— 856) — церковний діяч і теолог.

«Сатурналії» — твір латинського письменника Амвросія Феодосія Макробія.

Флавій, Йосиф (37—бл. 100) — римський історик.

Ґреґоровіус, Фердинанд фон (1821—1891) — німецький історик античності та Середньовіччя.

Міклошич, Франц (1813—1891) — австрійський мовознавець-славіст.

Бубер, Мартін (Мардохай) (1878—1965) — гебрейський релігійний філософ і письменник.

Хезліт, Вільям (1778—1830) — англійський критик і публіцист, теоретик романтизму.

Амаро, Хуан Франсиско — персонаж новели Борхеса «Друга смерть».

Дю Канж, Шарль (1610—1688) — французький літератор і лексикограф.

Крус, Хуан де ла (Сан-Хуан де ла Крус, справжнє ім’я — Хуан де Йепес-і-Альварес, 1542—1591) — іспанський поет-містик і теолог, чернець-кармеліт.

Катріель, Сіпріано — індіанський вождь, воював у війську генерала Б. Мітре.

Іригоєн, Іполіто (1852—1933) — аргентинський державний діяч, президент країни (1916—1922 та 1928—1930).

«Поль і Вірґінія» (1787) — роман французького письменника Ж. Бернардена де Сан-П’єра.

Картафіл — одне з імен Агасфера, Вічного жида.

Макао (Аоминь) — півострів на території південного Китаю, від 1680 р. — володіння Португалії

Фіви Стобрамні — головне місто Беотії.

Діоклетіан (243—бл. 315) — римський імператор (284—305), переслідувач християн.

Плутон — у грецькій міфології Аїд, бог підземного царства, владар незліченних скарбів і людських душ.

Ґетулія — територія на північному заході Африки.

Арсіноє — єгипетське місто.

Тартар — за давньогрецькою міфологією, найбільша безодня в підземному царстві, місце кари злочинців.

Зела — місто в Малій Азії.

Фессалія — область у Греції.

Кібела (Велика Матір богів) — вшановувалась як життєдайне начало в Малій Азії, а згодом у Римі.

«Війна мишей і жаб» (у збірці «Алеф» — «Війна жаб і мишей») — «Батрахоміомахія», давньогрецький комічний епос, пародія на «Іліаду».

«Пісня про мого Сіда» (в збірці «Алеф» — «Поема про Сіда») — іспанський героїчний епос.

«Еклоги» — йдеться про «Буколіки» Верґілія.

Аґріппа, Корнелій (1486—1535) — німецький учений, філософ і алхімік, історіограф короля Карла І.

Стемфордський міст — місце битви між норвезьким військом під проводом Гаралда Суворого та англосакським військом короля Гарольда II.

Гаролд (1022—1066) — король Англії.