Гаральд Суворий (?— 1066) — король Англії.

Коложвар — місто в Угорщині.

Абердин — портове місто в Шотландії.

Протей — у міфології давніх греків — морське божество; за єгипетською версією міфу — один із найдавніших єгипетських царів; згодом містики вважали Протея символом першооснови світу — матерії.

Джонсон, Бен (Бенджамін, 1573—1637) — англійський поет і драматург.

Росс, Александер (1591—1654) — англійський поет.

«Назад до Мафусаїла» — твір Б. Шоу.

Бальванера — район Буенос-Айреса.

Болеадора — мотузка із закріпленими на кінці каменями, зброя запозичена ґаучо в індіанців.

Кварейм — ріка в Бразилії на кордоні з Уругваєм.

Авреліан (? — бл. 551) — церковний діяч, єпископ Арля.

Аквілея — італійське місто, 452 р. зруйноване військом гунів під проводом Аттили.

Прокруст — прізвисько Дамаста-розбійника, котрий заманював подорожніх, клав їх на ліжко, а тоді видовжував або відрубував їм ноги.

Плутарх (бл. 45—бл. 127) — грецький письменник і філософ.

Аполлон — бог Сонця у стародавніх греків.

Солецизм — неправильний мовний зворот як елемент стилю.

Іксіон — за давньогрецькою міфологією, цар лапітів, покараний Зевсом за те, що на банкеті той почав домагатися кохання богині Гери.

Сізіф — за давньогрецькою міфологією, владар міста Ефіра (Коринфа), покараний богами за зухвалість.

Ориґен (бл. 185—253 або 254) — християнський теолог, філософ і вчений.

Лукулл (109?—57?) — римський воєначальник.

«Патрологія» — зібрання творів християнських філософів II—VIII ст., здійснене в XIX ст. французьким теологом Жаном Полем Мінем.

Мінь, Жан-Поль (1800—1875) — французький теолог.

«Християнська топографія» — трактат мандрівника VI ст. Косьми Індікоплевста, тобто плавця до Індії.

Боссюе, Жак-Бенінь (1627—1704) — французький церковний діяч, релігійний письменник.

Гарнак, Адольф фон (1851—1930) — німецький церковний історик.

Цезарея — місто в римській провінції Мавретанія.

Обол — дрібна мідна монета у стародавніх греків, яку клали в рот небіжчику як плату Харону за перевіз через ріки підземного царства.

Фригія — перська сатрапія у Малій Азії.

Іоанн Дамаскін (бл. 675 — до 753) — візантійський філософ, теолог і письменник.

Демосфен (бл. 384—320 до н. е.) — давньогрецький промовець і громадський діяч.

Теопомп (бл. 377—320 до н. е.) — давньогрецький історик.

Береніка — місто на узбережжі Червоного моря.

Помпей Страбон, Гней (106—48 до н. е.) — римський консул.

Гібернія — давня назва Ірландії.

Павло Диякон (бл. 720—бл. 800) — історик і поет, придворний Карла Великого.

Лангобарди — германське плем’я, що 568 р. вдерлося до Італії.

Пампа — південноамериканський степ.

Борхес, Франсиско (1833—1874) — дід письменника, полковник аргентинської армії, загинув у бою.

Лопес-і-Планес, Вісенте (1784—1846) — військовий і політичний діяч Аргентини.

Суарес, Мануель Ісідоро (1799—1846) — аргентинський військовий діяч, герой битви при Хуніні, прадід Борхеса.

Лапріда, Евсебіо (1829—1898) — аргентинський військовий діяч, родич Борхеса.

Мачадо, Беніто (1823—1909) — аргентинський військовий діяч.

Сілс, Мілтон (1882—1930) — американський кіноактор.

Астеріон — за Аполлодором, людинобик Мінотавр, убитий Тесеєм.

Аполлодор (II ст. до н. е.) — давньогрецький історик і граматик.

Тесей — за давньогрецькою міфологією, герой, який здійснив багато подвигів, зокрема знищив Мінотавра.

Масольєр — місцевість, де 1 вересня 1904 р. відбувся бій в ході громадянської війни в Уругваї між прихильниками та противниками президента X. Батльє-і-Ордоньєса.

Саравія, Апарісіо (1855—1904) — уругвайський військовий і політичний діяч.

Пайсанду — місто в Уругваї.

Родріґес Монегаль, Емір (1921—1985) — уругвайський літературознавець.

Лорд Джім — герой однойменного роману Джозефа Конрада.

Разумов — герой роману Дж. Конрада «Очима Заходу».

Східний Берег — назва території Уругваю від початку колоніального періоду до 1830 р., коли вона дістала назву Східна Республіка Уругвай.

Колорадос — від ісп. «colorado» (яскраво-червоний) — назва прихильників партії лібералів в Уругваї.

Уркіса, Хусто Хосе де (1801—1870) — аргентинський військовий і політичний діяч.

Каганча — місце перемоги 29 грудня 1839 р. уругвайського війська на чолі з Ф. Ріверою над аргентинським.

Індіа-Муерте — місце перемоги 27 березня 1845 р. бразильського війська над уругвайським.