Протягом всієї історії люди втирали сечу в шкіру для загоєння ран і заспокоєння опіків. Інші рослини замочують в ній, щоб зробити барвник. Її використовували для виробництва хліба (так, правда). Вона допомагає квітам і зерновим культурам рости. Протягом багатьох століть, вірте цьому чи ні, вона була життєво важливим компонентом пороху.

Аміак у сечі означає, що вона може очистити будь-що. Римляни омивали в ній свої мантії, і до недавнього часу ткачі використовували її для очищення тканин. У Великій Британії могли продати сечу за копійку за відро. Сьогодні навіть не сподівайтеся на це!

Майте на увазі, сеча все ж доводить свою корисність. Вчені в Шотландії виявили, як генерувати з неї електрику. У Данії свинячу сечу переробляють, щоб зробити пластмасу і – вдумайтеся – помаду. У США дослідники роблять із сечі водень і сподіваються, що в один прекрасний день нею можна буде навіть заправляти автомобілі.

І до речі, з неї можна виготовити чудове невидиме чорнило.

Непогано для скромної жовтої рідини, яку ми просто виливаємо, так?

Давайте подивимося правді в очі, римляни були просто великими позерами з їх блискучою бронею, загостреними списами (так званими пілумами) і смертоносними, гострими як бритва, руконоговідрізними мечами (так званими гладіями). Римляни також були досить невдячним народом і тільки раділи, коли нападали на інші країни. Насправді римляни були схожими на шкільних хуліганів, але з металевими шоломами, страшними мечами і сандалями на ремінцях.

Це означало, що римляни мали БАГАТО битв. Питання полягає в тому, який бій був найбільший.

Тепер, тут у нас є проблеми. Мало того, що римляни були хуліганами, вони також були ВЕЛИКИМИ брехунами. Після битв їхні історики хотіли зробити так, щоб римляни виглядали такими сильними, наскільки це можливо. Тож вони говорили людям, що було безліч ворогів і дуже мало римлян. Римські історики говорили: «Ах так, там були тільки чотири римляни, і двоє з них були трохи втомлені, і там було, скажімо… 16 МІЛЬЯРДІВ ворогів!»

На щастя, сучасні історики досить добре розбираються, де брехня, і з’ясовують, що насправді сталося.

Це означає, що, хоча ми не знаємо точно, ми думаємо, що НАЙБІЛЬШОЮ римською битвою була Філіппова. Ця битва відбулася за сорок два роки до народження Ісуса. Все почалося, коли римський імператор Юлій Цезар взяв участь в невеликому неприємному інциденті і був по-звірячому вбитий своїми, так би мовити, товаришами. Після вбивства Цезаря кожен був трохи роздратований (ну, не такий засмучений, як Цезар, але ви розумієте, про що я), і вони вирішили влаштувати ВЕЛИЧЕЗНИЙ бій, щоб вирішити, хто повинен бути новим римським правителем.

З одного боку, були Марк Антоній і Октавіан. Вони вирішили, що їм потрібна крута назва, і назвали себе тріумвірат. З іншого боку, були Марк Юній Брут і Гай Кассій Лонгін. Вони відчували себе трохи відстороненими і також вирішили взяти собі круту назву. Вони називали себе лібераторами.

Незабаром після заколи-Цезаря-до-смерті події Брут і Кассій вирушили зі своїми військами до Греції, де трохи пожили на сонці. Марк Антоній і Октавіан також мали армії й вирішили йти до Греції. Всі вони зустрілися неподалік міста Філіппи.

Сьогодні ми вважаємо, що у тріумвірату було близько ста тисяч солдатів, але якщо порахувати всі інші можливі війська і людей, які допомагали, то було, ймовірно, близько 223 000 чоловік.

Лібераторів також було близько ста тисяч солдатів, але кількість перевищує 187,000, якщо врахувати всіх людей. Це означає, що, можливо, близько чотирьохсот тисяч чоловік брали участь в битві. Цього достатньо, щоб чотири рази заповнити стадіон Уемблі, і кілька людей залишилися б ззовні, купуючи хот-доги.

Так що ж трапилося в бою?

Насправді було два бої одночасно. В одному Брут (лібератори) зіткнувся з Октавіаном (тріумвірат). Брут був сильнішим і відтіснив армію Октавіана. Це означало, що рахунок був 1:0 на його користь.

В іншому бою Кассій боровся з Марком Антонієм. Тут Антоній виграв, що вирівняло рахунок: нічия 1:1. Проте хтось збрехав Кассію, що його напарник Брут програв (насправді він виграв). Кассій занепав духом і покінчив життя самогубством.

Оскільки була нічия, вони повинні були переграти все. Цього разу Брут і його армія були самі, і він програв битву. Згодом Брут за прикладом Кассія також убив себе.

Призом для тріумвірату була Римська імперія.

Ви знаєте, які на вигляд слони. Вони великі, і сірі, і дуже сильні. І у них є дуже, дуже довгі сірі волохаті носи, які називаються хоботи. Вони можуть ними брати речі.

Я не думаю, що мені колись стало б нудно, якби у мене був свій власний хобот. Я хотів би використовувати його для всмоктування води й обприскування друзів для задоволення. Але слонам це набридає. І коли їм набридає, вони стають сумними. Вони гойдаються з боку в бік, стукають своїми дуже великими ногами і розмахують своїми хоботами.

Як вилікувати слонів від нудьги? Їм можна зіграти якусь музику. Вони люблять серйозну, старомодну музику з великою кількістю скрипок. Це мене не дивує, тому що я завжди думав, що слони дуже старомодні. Вони живуть протягом тривалого часу і стали дуже старими. Вам подобається та сама музика, що і слонам? Я б’юсь об заклад, що ні. Ви, напевно, більше схожі на шимпанзе. Деякі вчені в зоопарку в Белфасті в Північній Ірландії виявили, що шимпанзе менше нудьгують і сумують, якщо вони слухають рок-н-рол.

Але чому слонам стає настільки нудно, що їм потрібно слухати музику? Їм стає нудно, якщо вони перебувають у маленьких зоопарках і там мало що можна зробити. Їм стає нудно, якщо вони не можуть бродити зі своїми друзями і якщо вони точно знають, що буде в майбутньому: сіно на сніданок, на обід сіно, сіно на вечерю. Те саме ліжко, та сама стара клітка, ті самі старі друзі.

Ви нудьгуєте так само. Немає що робити. Ваші друзі десь далеко. Вам потрібно сидіти тихо і залишатися в закритому приміщенні, коли насправді хочеться грати на вулиці.

Коли ви нудьгуєте, ваше тіло говорить вам, що потрібно зробити щось інше, щоб не стало сумно або нудно. Ви повинні виходити кудись із друзями і сім’єю, а також відкривати для себе нові цікаві речі. Наступного разу, коли вам стане нудно, чому б не спробувати спосіб слонів? Ввімкніть якусь музику і розслабтеся. Або будьте як мавпи і послухайте рок-н-рол!

У нас в роті не живуть монстри, але те, що живе там, набагато цікавіше. Наші роти забезпечують ідеальне середовище для існування сотень різних видів мікроорганізмів, таких як бактерії, віруси і грибки.

Їх так багато насправді, що мікробіологи навіть не ідентифікували ще всі типи. Вони занадто малі для ока, щоб побачити їх, і вони живуть цілком щасливо в різних частинах нашого рота – на тріщинах у наших язиках, у проміжках між нашими яснами і зубами, а також на поверхні наших ротів. Ні багато, ні мало – сотні тисяч цих дивовижних істот можна знайти на одному тільки зубі.

Бактерії в наших ротах живуть у спільнотах, які називаються біоплівки, і вони можуть взаємодіяти між собою і з іншими видами бактерій, коли колонізують зуб або коли вторгаються на нову територію.

Деякі з цих організмів можуть мати трохи страшний вигляд, коли їх збільшувати в тисячі разів за допомогою спеціальної машини під назвою електронний мікроскоп, але багато хто з них може реально допомогти нам. Вони захищають нас від поганих типів бактерій, поїдають їжу, що потрапила в наші зуби, і виробляють різні речовини, які дійсно можуть допомогти зберегти наші роти здоровими.