Павлiк Морозов, атлетичний юнак, нордична краса i гiтлерюгендiвська зачiска; одягнут просто i зi смаком: в бiлу сорочку i короткi шкiрянi штанцi; з рiзних бокiв Павлiк Морозов перетягнутий мiлiтарними шкiряними ремiнцями.

Сава Морозов, батько Павлiка Морозова, скупий i хтивий куркуль.

Щукiн, друг Сави, такий же мудак, як i вiн.

Пєлагєя Нилiвна, жiнка Сави Морозова, мати Павлiка Морозова; гарна, ще не стара жiнка, схожа на мать Батькiвщину з вiдомого плакату.

Павєл Власов, побочний син Пєлагєї Нилiвни, здоровенний, схожий на Кiнг-Конга мужик, сильний i неймовiрно тупий.

Генерал Власов, полюбовник Пєлагєї Нилiвни, батько Павла Власова, фашистський перевертень i таємний агент Канарiса.

Канарiс, шеф абверу Третього Рейху, в трагедiї не з'являється.

Фiлiн, здоровенна i жирна сова, виконує обов'язки агента генерала Власова.

Учитель атеїзма, плюгавий мужчина в бухгалтерських нарукавниках.

Альонушка i Iванушка, фольклорнi потвори, iснуючi в нашiй пiдсвiдомостi.

Зєвс, божествєний вождь i вчитель, в трагедiї не з'являється.

Сфiнкс, кровожерна, пiдступна i хтива мiфологiчна потвора з пазурами, крилами, цицьками i пиздою.

Микола Островський, слiпий пророк храма Аполона.

Сука i Блядь, кровожернi химери помсти, богiнi гiвна, мух i менструацiй, так званi еpiнiї.

Клiмакс, вiсник богiв, насилаємий на Суку i Блядь.

а також:

пiонери, куркулi, фашисти, блядi, примари, чорти, дракони, горгони i медузи.

Дiя вiдбувається в глухiй сибiрськiй тайзi пiд час Другої Свiтової вiйни.

Величний хвойний лiс з мхами, лiанами, ялинами i кедрами. Де-по-де до них самiтньо тулиться берiзка. Чути пiонерський горн. Через чащобу продирається пiонерський загiн. Сховавшись за сосною, на загiн зловiсно уха здоровенний Фiлiн.

Фiлiн.

Угу-угу-угу!

Павлiк Морозов (пiдходить до Учителя атеїзма, який веде загiн).

Я знаю,

Це фашист угука на соснi.

Склада вiн карти наших болотiв,

Щоб переслати їх Гудерiану.

Фiлiн.

Угу-угу-угу!

Вчитель атеїзму.

От падла!

Шкода, маузер свiй дома я забув.

Фiлiн (iронiчно).

Угу.

Павлiк Морозов.

Узнать вiн хоче тайни пiонерськi,

А потiм побiжить i закладе

Гудерiану всi секрети нашi.

Учитель атеїзму.

Ти перебiльшуєш, Павлуша,

Як завжди. Скорiш за все

Ексгiбiцiонiст забрався на сосну.

Дiвчаток недозрiлих наших хоче вiн

Злякать з сосни зненацька видом хуя.

Чого робити там фашисту, не пойму я.

Фiлiн.

Угу.

Павлiк Морозов.

Це знають ще у яслах малi дiти,

Що лучше перебдiть, нiж недобдiти.

Катаймо на сосну, стягнем його за яйця

I спитаєм документа. А як не покаже,

То почнемо пиздить. Ото натiшимся.

Я пиздити люблю — людей, також

Жiнок, курей, свиней, собак. Особєнно

Я кошенят люблю топити. Як приємно:

Сидиш собi спокiйно на вiдрi i палиш люльку,

А воно маленьке i дурне все тичеться у сраку.

Так хорошо, що пiсню заспiваєш.

А потiм їх лопатою порубиш на шматочки

Та й викинеш к хуям. Нєт, все-таки

Природу я люблю, i родiну, берьозку i рябiну

Люблю я куст ракiти над рiкой.

Фiлiн (з дерева).

Край родной, навєк любiмий,

Гдє ж найдьошь єщє такой.

Вчитель атеїзму.

От бачиш! Нашi там. А ти: Кругом шпiони.

Ето снайпєр, молодой боєц.

Павлiк (бере в руку здоровенну ломаку).

А як шпiон — тогда йому пiздєц.

Павлiк кида снаряд Фiлiну в голову, Фiлiн пада з страшним стуком, як мiшок з говном.

Павлiк (бере Фiлiна за ноги. Передразнює вожатого).

Снайпєр, молодой боєц,

А как же! Прямо ворошиловський стрiлок.

Павлiк з розмаху пиздить важким Фiлiном об берiзку, якiй зовсiм недавно признавався в любвi. Берiзка ламається.

Учитель атеїзму (до дiтей).

Дєтi,

Сєйчас ми всє хором плюнєм на цього Фiлiна:

Раз-два-трi!

Дiти хором плюють i сразу ж запєвають весьолу пiсню про кузнєчiка. Обряд очищєнiя на цьому заканчiвається, i загiн, ламаючи на своєму путi дерева, суне в тайгу, залишаючи за собою дохлого Фiлiна, поламану берiзку, бички, консєрвнi банки i гандони. М'якою тигристою ходою входить Генерал Власов. На ньому красивi синi галiфе, шашка i папаха.

Власов (помiча Фiлiна).

От, блядь! Таки, мудак, нарвавсь!

I знов я без связного залишився.

А йобаний Канарiс, мудозвон,

Пиздить в своїй єбучiй шифрограмi,

Що Фiлiну Залiзного Хреста присвоїв Фюрер,

Мабуть, вже посмертно.

(Власов пiднiма Фiлiна за ноги.)

Ну шо, падлюка, щє не охладєл?

Фiлiн (вiдкрива одне око).

Канарiс нє пiздєл?

Генерал Власов.

Шоб ти сказивсь, ушастий долбойоб!

Так налякав, що я ледь не усрався

В свої красивi новi галiфе

I нову вєщь красiву чуть не спортив.

Докладивай мерщiй.

Фiлiн.

Я узнав маршрути

Тих наглих пацанiв в коротких штанях,

Що об берiзку пиздили мене.

Вони iдуть на дальнiї болота,

В яких усяка водиться гидота.

Учитель атеїзму їх веде,

Щоб довести, що це все предрасудки,

Що чорт — це видумки, вампiри — п'янi шутки,

А привидєнiя — бєсстиднi простiтутки,

Якi за рубь залiзуть в склєп сiмєйний.

Їм поїбать, що там жмури лежать,

Безнравственi подорви.

Власов.

Ну-ну, вже розпиздiвсь,

Пташиний гуманiст,

Жан-Жак Руссо. А сам

Передавив i виїбав

Усе, що в лiсi меньш за тебе.

Диви, яка пустиня навкруги:

Нi зайчика, нi мишки, нi бiлочки.

Фiлiн.

Зато гадюки єсть i кровожерна рись.

Жить стало лучше, стало вєсєлєє,

Тепер жить стало просто заєбiсь.

Власов.

Ходiм, ушаста блядь, за цими мудаками.

Вони шукають те, чого нема,

Щоб довести, що його не iснує,

Так часто мiстики доведенi до краю

Шуканням чорта думають, що раз його нема,

То нема i бога.

А пiсля цього сруть у алтарi i дароносицю.

Аж тут приходить чорт у синiх галiфе.